ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху.

До виконання кластерних завдань 17–20 треба підходити комплексно.

Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Після з’ясування основних положень джерела слід переходити до відповідей на питання.

Мету, яка зазначена в уривку джерела, ставила перед собою Українська Гельсінська група – організація дисидентів, яка була утворена в 1976 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху.

Це друге із запропонованих кластерних завдань.

До виконання кластерних завдань 17–20 треба підходити комплексно. Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Після з’ясування основних положень джерела слід переходити до відповідей на питання.

Українська Гельсінська група – організація дисидентів, яка була утворена в 1976 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. В. Чорновіл.

Це третє з кластерних завдань 17–20.

До виконання цих завдань треба підходити комплексно. Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Отже, ми вже визначили, що мету, яка зазначена в уривку джерела, ставила перед собою Українська Гельсінська група – організація дисидентів, яка була утворена в 1976 р.

Із зазначених на фото діячів членом організації був В. Чорновіл (визначається за портретними рисами).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство».

Це четверте завдання кластерного типу із запропонованих.

До виконання завдань 17–20 треба підходити комплексно. Першочерговим кроком є ідентифікація джерела й визначення його основних положень.

У цьому випадку маємо уривок документа організації дисидентів, що поставила перед собою мету боротися за права людини, які були закріплені в документах ООН і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в м. Хельсінкі в 1975 р.

Мету, яка зазначена в уривку джерела, ставила перед собою Українська Гельсінська група – організація дисидентів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Виникнення Народного руху України за перебудову. Розгортання соціального та національного руху.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій боротьби за незалежність України.

Акція «Українська хвиля» (1990 р.) присвячувалася черговій річниці Акту Злуки між УНР і ЗУНР, що був ухвалений 22 січня 1919 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати ключові історичні документи на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – документ.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери, стилістика допомагають визначити, що джерело є уривком з Конституції України, яка була ухвалена 28 червня 1996 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є фотодокументи.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з фото інформації завданню.

Предмет ідентифікації в завданні – події «Революції гідності».

Ключовим у джерелі є маркери – велика кількість учасників, прапор Євросоюзу, Державний Прапор України – дозволяють стверджувати, що фото В відповідає умовам завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Вплив української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. А. Шептицький.

Українська революція. Процес утворення та еволюції Української Центральної Ради. М. Грушевський.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. П. Скоропадський. Прихід до влади Директорії. С. Петлюра.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені

А. Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви.

С. Петлюра – головний отаман Армії Української Народної Республіки.

М. Грушевський – голова Української Центральної Ради.

П. Скоропадський – гетьман Української Держави.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України, визначення їхніх наслідків.

Київська оборонна операція (червень – вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень – листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень-лютий 1944 р.) призвела до оточення й розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень-жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їхніх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.