ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

В умові завдання йдеться про громадівський рух, який розгортався передусім у Наддніпрянській Україні. Таким чином, поняття москвофіли і народовці відпадають, адже вони характеризують суспільний-політичний рух українських земель Австро-Угорської імперії. Залишаються варіанти А та В.

Якщо учасники зовнішнього незалежного оцінювання розуміють значення терміна «радикал» і обізнані з діяльністю громадівців, то виберуть правильну відповідь – українофіли.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одна з надважливих реформ, здійснених у Російській імперії 1861 року – скасування кріпосного права. Таке скасування дало можливість селянам обирати шляхи свого існування. Вони могли або залишатись у селі, виконувати оброк і називатись тимчасовозобов’язаними; або брати довгостроковий кредит, домовлятися з поміщиком, купувати землю і таким чином бути на ній господарем; або ж іти до міста й працювати на фабриці чи заводі. Знаючи про ці можливості селян, доходимо висновку про соціальне розшарування селянства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Історичні діячі Василь Каразін та Михайло Максимович діяли, працювали, творили на українських землях Російської імперії.

Отже, варіанти відповідей А та Б не є коректними.

Залишаються ще два варіанти. Тут достатньо пригадати діяльність хоча б одного. Василь Каразін – ініціатор заснування Харківського університету, Михайло Максимович – науковець, котрий був першим ректором Київського університету.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Учасникові треба володіти інформацією про регіони українських земель і знати, де розташовані регіони, про які йдеться в основі завдання.

Після розпаду Речі Посполитої Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття в різний час переходять до Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

У джерелі читаємо про відносини турецької влади і Запорозької Січі.

У цьому завданні треба вказати, хто ж очолював Січ у межах Османської імперії, а згодом перейде у володіння Російської імперії, повернувшись на Батьківщину. Це Йосип (Осип) Гладкий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

У джерелі йдеться про відносини турецької влади і Запорозької Січі, до того ж слова «турецький уряд видає жалування…» дають підстави дійти висновку, що запорожці перебувають на території Туреччини.

Це Задунайська Січ. Залишити українські землі й перейти у володіння турків козаків, вочевидь, змусила заборона російської влади перебувати в межах російських володінь. Запорозьку Січ на той час було остаточно зліквідовано.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

У цьому джерелі читаємо про відносини турецької влади і Запорозької Січі, до того ж слова «турецький уряд видає жалування…» дають підстави дійти висновку, що запорожці перебувають на території Туреччини.

У завданні треба вказати, яка саме Січ була розташована в межах володінь Османської імперії. Це Задунайська Січ.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Дата, яка наведена в основі завдання, стосується не лише поширення кріпосного права в Російській імперії, але й зміни адміністративного устрою, а також ліквідації Кримського ханства. Отже, три події стосуються одного року.

Обираючи варіант відповіді, зверніть увагу на те, що варіанти Б, В, Г  – це регіони, що входили на момент 1783 року до Австрійської імперії та Речі Посполитої. Тому залишається регіон, що на той час входив до Російської імперії. Цей регіон – Лівобережжя.

Відповідь – А.

Предметна фахова комісія з історії України встановила, що це завдання не має правильної відповіді, оскільки замість фото Георгіївської церкви Видубицького монастиря (м. Київ) наведено фото собору Святої Великомучениці Катерини (Катерининська церква) в м. Чернігові, та рекомендувала Українському центру оцінювання якості освіти зарахувати за це завдання всім учасникам тестування по одному тестовому балу.

Звертаємо вашу увагу на те, що в Переліку пам’яток архітектури є саме Георгіївська церква Видубицького монастиря.