ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток театрального мистецтва. І. Карпенко-Карий.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяч української культури.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «був одним з батьків новочасного українського театру, артист…, драматург…» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про І. Карпенка-Карого.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – течія українського руху.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «відвернулися від… живої Русі… знайшли… мертву… Русь» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання передбачає перевірку знань державної приналежності українських земель на кінець ХV ст.

Буковина входила до складу Молдавського князівства.

Східне Закарпаття входило до складу Угорського королівства.

Галичина, Західне Поділля були загарбані Польським королівством.

Київщина, Східне Поділля входили до складу Великого князівства Литовського.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності українських гетьманів.

У 1663–1664 рр. польські війська на чолі з королем Яном ІІ Казимиром разом з правобережним гетьманом П. Тетерею здійснили похід на Лівобережжя, ведучи боротьбу проти гетьмана І. Брюховецького і московських військ.

Козацькі і татарські війська у 1659 р. на чолі з гетьманом І. Виговським розгромили московські війська під Конотопом.

Чигиринські походи турецько-татарських військ в 1677, 1678 рр. відбувалися в період гетьманування І. Самойловича.

Повстання козаків на Правобережжі під проводом С. Палія було придушене І. Мазепою.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить визначеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.

Основні положення «Маніфеста…» імператора Олександра ІІ (19 лютого 1861 р.) містяться в уривку джерела Б. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателей».

Положення циркуляру міністра внутрішніх справ П. Валуєва (1863 р.) відображені в уривку джерела В. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «видання книг малоросійською мовою… припинити».

Положення Емського указу імператора Олександра ІІ (1876 р.) містяться в уривку джерела А. Ключові словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії… будь-яких книг, брошур… малоросійською говіркою», «припинити видання газети «Киевский телеграф».

Основні положення «Маніфеста…» імператора Олександра ІІ (17 жовтня 1905 р.) містяться в уривку джерела Д. Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «дарувати населенню непорушні основні… свободи».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду князів. Князювання Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події часів Київської Русі і Галицько-Волинської держави.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Київ, Ізяславів [уділ]» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів. Це подія 1097 р.

У джерелі Б словосполучення-маркери – «єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва» – свідчать, що йдеться про подію 1051 р.

У джерелі В словосполучення-маркери – «Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на [річку] Альту» переконують, що описана подія –це битву на р. Альта між Ярославичами і половцями, яка відбулася 1068 р.

У джерелі Г словосполучення-маркери – «Прийняв же Данило [королівський] вінець у місті Дорогичині» – ідеться про коронацію Данила Галицького 1253 року.

Визначення подій дає змогу установити їхню хронологічну послідовність.

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньо-політична діяльність уряду Б. Хмельницького. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Поділ Гетьманщини. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає встановлення хронологічної послідовності подій ХVІІ ст.

Бахчисарайський договір між Московським царством і Османською імперією було укладено в 1681 р.

Андрусівський договір між Московією і Річчю Посполитою укладено в 1667 р.

«Вічний мир» між Московією і Річчю Посполитою укладено в 1686 р.

«Березневі статті» між Військом Запорозьким і Московським царством укладено 1654 р.

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність князя Володимира Великого і зокрема запровадження християнства як державної релігії.

Згідно з літописним переказом князь Володимир, здійснюючи релігійну реформу із запровадження монотеїстичної релігії, обирав серед християнства, іудаїзму та ісламу. Зрештою свій вибір він зупинив на християнстві.

Відповідь: 1 2 3.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей характерними рисами були такі:

• завершення промислового перевороту, початок монополізації.
• бурхливий розвиток вугледобувної, гірничорудної та металургійної галузей.
• будівництво розгалуженої системи залізниць.

Відповідь: 3 5 6.