ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Польське повстання 1830–1831 років охопило терени не лише Царства Польського, яке користувалося автономними правами у складі Російської імперії, а й землі Литви, Білорусі та Правобережної України.

Українське селянство Правобережжя, яке перебувало в кріпосній залежності від польської шляхти, не підтримало повстання. Царська влада для придушення повстання вирішила використати давній українсько-польський конфлікт. На Лівобережжі малоросійський генерал-губернатор Микола Рєпнін з дозволу імператора Миколи І сформував 8 полків малоросійського козацтва чисельністю 8 тисяч осіб. Охочих вступити до полків було набагато більше. Проте в бойових діях вони не встигли взяти участь. Постання було жорстоко придушене, козацькі полки розпущені, а генерал-губернатор відправлений у відставку. Правобережжя охопив процес репресій проти поляків і русифікації. У 1839 р. була ліквідована греко-католицька церква.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Унаслідок війни 1768–1774 років Кримське ханство було проголошено незалежним, позбувшись васальної залежності від Османської імперії. Проте незалежність була примарною. Фактично ханство потрапило під владу Росії. У 1783 р. за указом імператриці Катерини ІІ Кримське ханство було ліквідоване. Таким чином війна 1768–1774 рр. створила передумови для ліквідації Кримського ханства.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань основних подій історії України на Правобережжі у XVIII ст.

До 1793 р. Правобережжя перебувало під владою Речі Посполитої. Після ліквідації козацтва на цих теренах 1713 року національно-визвольний рух українського населення проти засилля шляхти не припинився. На Правобережжі розгорнувся рух народних мешканців, яких з 1717 р. польська влада стала називати гайдамаками. У 1734–1736, 1741–1748, 1750, 1768–1769 рр. прокотилися гайдамацькі повстання, підтримані значною частиною селянства. Найбільш масштабним було останнє, яке отримало назву «Коліївщина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Перша Малоросійська колегія розпочала свою діяльність 1722 року за указом царя Петра І. На той час гетьманом був Іван Скоропадський (1708–1722 роки).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава

Зображений храм має яскраво виражені риси стилю бароко.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Союзником козаків у боротьбі проти Речі Посполитої впродовж 1648–1649 рр. було Кримське ханство.

На початку Національно-визвольної війни (1648–1649 рр.) гетьман Богдан Хмельницький уклав військово-політичний союз із Кримським ханством (Іслам-Гірей III).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

В уривку документа йдеться про діяча, зображеного під літерою В — Петра Могилу.

• Уривок «…уклав з Київським братством угоду, за якою ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» описує ключовий момент в історії української освіти, який призвів до створення Києво-Могилянського колегіуму (згодом Києво-Могилянської академії).

• Петро Могила (тоді архімандрит Києво-Печерської лаври, пізніше митрополит Київський) у 1631-1632 роках об'єднав засновану ним Лаврську школу зі старою Київською братською школою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Книга, згадана в уривку, була надрукована в місті Острозі.

• Князь Костянтин-Василь (Костянтин-Василь Острозький) був найвпливовішим українським магнатом кінця XVI ст. та відомим меценатом.

• У своєму «славному місті» – Острозі – він заснував Острозьку академію (перший вищий навчальний заклад у Східній Європі) та друкарню.

• Саме в Острозькій друкарні, яку очолював Іван Федорович (Федоров) після переїзду зі Львова, була надрукована згадана в уривку книга для навчання дітей – «Буквар» 1578 року (друге видання І. Федорова, перше було у Львові 1574 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

До укладення Люблінської унії з Польським королівством Велике князівство Литовське (ВКЛ) спонукали поразки у війні з Московським царством.

Основною причиною, що змусила ВКЛ шукати тісного союзу з Польщею, було катастрофічне військове становище у війнах зі східним сусідом:

1. Московсько-литовські війни (кінець XV – перша половина XVI ст.): У низці війн ВКЛ втратило значні території на сході, зокрема Чернігово-Сіверщину.

2. Лівонська війна (1558–1583 рр.): Саме невдалий перебіг цієї війни проти Московського царства (за володіння Лівонією) став безпосереднім поштовхом. Московські війська завдали ВКЛ серйозних поразок, і Литва опинилася під загрозою повного розгрому та втрати незалежності.

Відповідь – В.