ТЕМА: Київська Держава

В «Полюддя» (ІХ-Х ст.): Це система збирання данини з підвладного населення Київської Русі. Термін з'явився найраніше, оскільки практика полюддя була основною формою фінансового забезпечення князя ще за часів Олега та Ігоря (кінець IX – середина Х ст.).

Г «Погости» (Х ст.): Це місця (центри) збору данини, запроваджені княгинею Ольгою після повстання древлян у 945 р. (впорядкування системи данини після ліквідації полюддя як рухомого збору). 

А «Вотчина» (ХІ – ХІІ ст.): Це спадкове земельне володіння (від слова "отчина" — батьківська власність). Як юридичний термін, що позначає спадкове феодальне володіння, "вотчина" активно входить в ужиток та закріплюється у період політичної роздробленості (після Любецького з'їзду 1097 р.), коли князівства стають спадковими.

Б «Ярлик» (ХІІІ ст.): Це письмовий дозвіл (грамота) від ординського хана на право княжіння на певній території Русі. Цей термін пов'язаний виключно з періодом золотоординського панування, яке розпочалося після монгольської навали в середині ХІІІ ст. (з 1240-х років).

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Тарас Шевченко – «Кобзар».

Маркіян Шашкевич – «Русалка Дністровая».

Микола Міхновський – «Самостійна Україна»

Юліан Бачинський – «Україна Irredenta»

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Ключові в джерелі 1 словосполучення-маркери – «ті міста і землі, які в минулій війні від Корони Польської і Великого князівства Литовського завойовані були, залишаються у володінні і в державі його царської величності», «Запороги та козаки, що там живуть… мають бути в послуху та під високою рукою обох Великих государів» – указують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.).

Ключові в джерелі 2 словосполучення-маркери – «Великого князівства Руського», «Уся Річ Посполита… відновлюється цілком такою, як була перед війною» – указують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі 3 словосполучення-маркери – «кордону бути по річці Дніпро», «Кримським татарам вільно по обидві сторони Дніпра кочувати», «козакам Низовим і городовим війська Запорозького плавати Дніпром», «Київ має бути на стороні Його царської величності» – указують на умови Бахчисарайського договору (1681 р.).

Ключові в джерелі 4 словосполучення-маркери – «Нехай не учинить ані султан турецький, ані хан татарський миру з королем польським і з царем московським», «союзу дружества нехай не творить без відома та згоди нашого гетьмана і всього козацького війська» – указують на умови Корсунської угоди (1669 р.).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

1-Д. Данило Романович (Галицький): Найвідоміший його військовий успіх, що стосується західних ворогів, – перемога над Добжинським орденом хрестоносців під Дорогочином у 1238 році.

2-А. Лев Данилович: Значно розширив територію держави. Історичні джерела вказують на приєднання ним Люблінської землі (1292 р.) та тимчасовий контроль над Закарпаттям (Мукачівське князівство).

3-Г. Юрій I Львович: Для збереження самостійності держави і послаблення впливу Москви домігся від Константинополя заснування окремої Галицької митрополії у 1303 році.

4-Б. Юрій II Болеслав: Був католиком (за походженням мазовецький князь) і намагався проводити реформи за західним зразком, надаючи при цьому великі права католицькому духовенству й іноземним купцям, що сприяло посиленню католицтва.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдяки словам маркерам – «Його праця – подвиг», «рятував людство від епідемій чуми, холери, дифтерії, висипного тифу» – можна визначити, що у джерелі йдеться про Данила Заболотного. Додатковою підказкою є те, що це висловлювання належить лікарю вченому І. Мечнікову.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Враховуючи складне соціально-економічне становище українських селян регіону (бідність і малоземелля), кооперативний рух був покликаний покращити його. Саме завдяки кооперативному руху вдалося вирвати селянство з лихварської залежності, покращити агрокультуру і добробут селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

На фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про вплив польського повстання 1863–1864 рр. на Україну.

Царська влада Росії, щоб зберегти лояльність українського селянства Правобережної України, де більшість поміщиків були поляки, скасувала тимчасовозобов’язувальний стан, який передбачався згідно з селянською реформою 1861 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку ключових подій культурного життя українських земель у складі Російської імперії.

Перший університет було засновано у 1805 р. в Харкові.

Відповідь – Б.