ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки й розуміння основних понять і термінів з історії України.

Шістдесятники – назва покоління національно свідомих діячів української культури й інших народів СРСР, сформованого в умовах лібералізації радянського режиму у другій половині 1950-х – у першій половині 1960-х років. Своєю творчістю і життєвою позицією вони створили внутрішню моральну опозицію радянському тоталітарному режиму. Частина шістдесятників стала дисидентами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Потрібно, узявши до уваги зазначені в завданні хронологічні рамки, визначити один із заходів здійснюваних за часів десталінізації, партійно-радянським керівництвом.

Серед наведених варіантів відповіді хронологічно відповідають умові завдання лише заходи з ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва. Зведення «хрущовок» стало вагомим чинником підвищення життєвого рівня значної частини населення УРСР.

У роки десталінізації за рішенням вересневого 1953 р. пленуму ЦК КПРС збільшено й присадибні господарства колгоспників. Але цей захід не відповідає хронологічним рамкам завдання, до того ж незабаром його нівельовано іншими заходами влади, які призвели до суттєвого зменшення присадибних ділянок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

У завданні наведено уривок інтерв’ю представника влади, який здійснював репресії проти інакодумців в УРСР, у якому він указує на один з інструментів для здійснення переслідувань. Інакодумців в УРСР / СРСР називали дисидентами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

На карикатурі, наведеній у завданні, відображено прагнення влади приборкати рух за перебудову, започаткований нею, але над яким вона втратила контроль.

На це вказує головний персонаж карикатури: суфлер, який намагається змінити, заперечити суть вимог населення, гасел політики (Гласність!). Про це свідчать його жести й транспарант зі словом «Ні!».

«Гласність» була складником політики «перебудови», започаткованої компартійно-радянським керівництвом у квітні 1985 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні віхи боротьби за відродження незалежності України.

Загальноукраїнський страйк як форму боротьби в роки перебудови першими використали шахтарі, які виявилися найвразливішою категорією населення перед соціально-економічною кризою, якої зазнав СРСР.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – державний цінний документ – «Приватизаційний майновий сертифікат». Назва документу вказує на мету його випуску (емісії) – приватизація частки державного майна. Тож документ випущено з метою пришвидшити роздержавлення економіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

За маркерами «протест», «Угода про асоціацію з ЄС» можна визначити, що в документі йдеться про оцінку подій Революції гідності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на оцінювання знання фактів біографії історичних постатей.

Георгій Бобринський був Галицько-Буковинським генерал-губернатором у 1914–1915 рр., відзначився жорсткою антиукраїнською політикою на окупованих російськими військами територіях.

Євген Чикаленко – громадсько-політичний діяч, меценат, видавець засновник масових українськомовних київських газет «Громадська думка» і «Рада».

Микола Міхновський – громадсько-політичний діяч, один із фундаторів Української народної партії (УНП), що була першою українською націоналістичною партією.

Кость Левицький – громадсько-політичний діяч, голова заснованої 1914 р. Головної української ради.

Правильна відповідь – 1Г 2В 3Б 4Д.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголошено гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й Української Центральної Ради пришвидшила проголошення ІІІ Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3Д 4А.