ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, розв’язавши тим самим Другу світову війну.

17 вересня до агресії долучився СРСР, прагнучи реалізувати умови «пакту Молотова-Ріббентропа» (таємного протоколу до Пакту про ненапад між СРСР і Німеччиною. Згідно з таємними домовленостями, Німеччина і СРСР розділили сфери впливу в Європі. До радянської сфери впливу входили Фінляндія, Естонія, Латвія, Східна частина Польщі до річок Вісла і Сян, Бессарабія.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Уряд ЗУНР, який у 1919 р. був змушений залишити території держави під тиском польської окупації, до 1923 р. перебував у вигнанні (екзині). Лідери ЗУНР сподівалися за допомогою міжнародного тиску відновити суверенітет держави. Проте у 1923 р. країни Антанти визнали належність Східної Галичини Польщі. Це й спричинило саморозпуск уряду ЗУНР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

На фото зображено будівлю Верховної Ради УРСР (тепер Верховної Ради України), яка була зведена у 1936–1939 рр. Ця будівля розташована в Києві – столиці держави.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Зображення і написи на плакаті – «Правильною організацією праці звільнимо колгоспників для роботи в соціалістичній промисловості. Дамо мільйони робочих рук на фронт індустріалізації» – дають змогу визначити, що він вказує на джерела індустріалізації. Зокрема, забезпечення новобудов робочою силою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Складні обставини, описані в уривку документа, спонукали Симона Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Щоб зберегти Армію УНР і продовжити боротьбу, було прийнято рішення перейти до партизанських методів боротьби і з цією метою було здійснено Перший «зимовий похід» (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.). Ці складні обставини спонукали С. Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який характеризує становище УНР наприкінці 1919 р. На це вказують такі слова-маркери: «Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення», «Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність». На той час УНР очолював С. Петлюра. Його можна розпізнати за портретним рисами. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) вона подає?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби за збереження державної незалежності України. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: українці, що опинилися в оточенні ворогів, поляки, які намагаються відірвати Галичину, румуни, які відривають Бессарабію, білогвардієць, який нагайкою намагається загнати Україну, до Російської імперії (у руках у нього прапор з імперським орлом і нагайка), більшовик, який кидає гранату в українців. Така розстановка сил була характерна для 1919 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Початок Української революції дав поштовх розбудові українського політичного життя і формування українських політичних партій, які швидко поширили свій вплив серед українства. Найбільшим впливом користувалася Українська партія соціалістів-революціонерів, яку очолював М. Грушевський.

У листопаді 1917 в лавах партії налічувалося 75 тис. осіб. На виборах у листопаді 1917 р. до Всеросійських Установчих зборів за УПСР було віддано 50 % усіх голосів в Україні.

Правильна відповідь – Б.