ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

На картосхемі зображено територію українських земель на початок ХVІІІ ст. На це вказує зображення стрілками руху шведських і російських військ під час Північної війни (1700–1721 рр.); місце вирішальної битви – Полтавська битва (1709 р.), знищення столиці гетьманщини міста Батурина (1708 р.) і Чортомлицької Січі (1709 р.), район охоплений козацьким повстанням на Правобережжі під проводом полковника Семена Палія (1702–1704 рр.) після рішення влади Речі Посполитої про ліквідацію козацтва (1699 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «розділили Україну навпіл», «хочуть нашу отчизну, милу Україну, занедбати» – вказують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.). Допоміжним елементом для правильного виконання завдання є зазначення ім’я гетьмана Петра Дорошенка (1665–1776 рр.), у період правління якого відбулася ця подія, і сторони, які домовлялися: московський цар і польський король.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

На картосхемі зображено частину території Речі Посполитої, що у 1648–1649 рр. була охоплена Національно-визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

На це вказує напрям походу козацьких і кримськотатарських військ до Замостя (у цей час кримський хан був союзником козаків); місця важливих битв (Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Зборів); місце укладення договору (Зборів); урочистий вступ Б. Хмельницького як переможця до Києва; облоги міст (Львів, Замостя, Збараж).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання виконується у два етапи.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьман Петро Сагайдачний, князь Костянтин-Василь Острозький, митрополит Петро Могила, мандрівний філософ Григорій Сковорода.

На другому етапі треба дати відповідь на питання, визначивши засновника першої слов’яно-греко-латинської школи.

Перша подібна школа була заснована у 1576 р. в Острозі князем К.-В. Острозьким.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Розширення володінь Великого князівства Литовського до узбережжя Чорного моря пов’язано з діяльністю князя Ольгерда.

Розширення володінь ВКЛ на українські землі та вихід до Чорного моря відбулося в середині XIV століття, і ключову роль у цьому процесі відіграв Великий князь Литовський Ольгерд Гедимінович (правив у 1345–1377 рр.).

• Війська Ольгерда, до складу яких входили руські (українські) полки, розбили монголо-татарські загони трьох татарських беїв на річці Сині Води (притока Південного Бугу).

• Ця перемога ліквідувала залежність Київщини, Поділля та значної частини інших українських земель від Золотої Орди і дозволила ВКЛ розширити свої володіння аж до гирл Дніпра і Південного Бугу та узбережжя Чорного моря.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Держава

Одним із наслідків ухваленого рішення було зміцнення самостійності удільних князівств.

В літописному уривку йдеться про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова: «Прибули.....зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Наслідком цього рішення стало те, що князі у своїх "отчинах" (вотчинах) почувалися повноправними, спадковими господарями. Це значно зміцнило їхню самостійність і прискорило процес феодальної (політичної) роздробленості.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Держава

Наведене в джерелі рішення було ухвалено на князівському з’їзді.

На це вказують такі слова: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]...зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Цей захід, що відбувся у 1097 році, відомий як Любецький з’їзд, який закріпив принцип "Кожен хай держить отчину свою" і був спробою припинити міжусобиці та об'єднатися проти половців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Події, описані в документі (Любецький з’їзд), належать до періоду політичної роздробленості.

Цей літописний уривок, оповідає про рішення Любецького з’їзду князів 1097 р. На це вказують такі слова: «Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович].....зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир», «Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю», «Кожен хай держить отчину свою».

Головний принцип, ухвалений на з'їзді — "Кожен хай держить отчину свою" — юридично закріплював розподіл Київської Русі на окремі спадкові князівства. Цей принцип чітко ознаменував перехід до політичної роздробленості, коли єдина держава почала розпадатися на фактично незалежні володіння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Ця пам’ятка архітектури є прикладом галицької школи давньоруського зодчества.

На фото зображена Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича, яка була зведена у ХІІ ст. Церква поєднує в собі романський і візантійський стилі і зведена з місцевих матеріалів – тесаного каменю. 

Відповідь – Г.