ТЕМА: Стародавня історія України

Витвір ювелірного мистецтва, зображений на фото, створено на замовлення скіфського царя. Цей гребінь, відомий як гребінь з кургану Солоха (кінець V – початок ІV ст. до н.е.), є визначним зразком скіфського мистецтва.

Він був знайдений в царському скіфському кургані Солоха на території сучасної Херсонської області. Гребінь, виготовлений із золота, зображує сцену битви скіфських воїнів. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості уявлень про кризу радянського ладу середини 1960-х – початку 1980-х рр.

Проявами цієї кризи було: поява концепції «розвиненого соціалізму», стрімка русифікація середньої та вищої освіти, посилення репресій проти інакомислячих.

Відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.).

Серед запропонованих у варіантах відповідей постатей причетними до створення ЗУНР були Дмитро Вітовський (організатор «Листопадового зриву»), Євген Петрушевич (Президент і диктатор ЗУНР), Кость Левицький (Голова Державного Секретаріату – уряду ЗУНР).

Відповідь: 4, 5, 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «Широким фронтом через Дніпро», «Німецькі війська вступили у Київ», «Огляд воєнних дій з 17 по 19 вересня» – вказують на вересень 1941 р. (Німецькі війська вступили в Київ 19 вересня). Зверніть увагу! Газета «Вільна Україна» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді Б. Словосполучення-маркери – «Харків здобутий», «Перед брамами Москви», «Зовнішня лінія оборони совєтської столиці прорвана», «Великий погром армій Тимошенка» – указують на жовтень 1941 р. Харків був захоплений німецькими військами 25 жовтня 1941 р. Під час першого етапу німецького наступу на Москву (операція «Тайфун»), що тривав з 30 вересня по початок листопада 1941 р. німецьким військам вдалось оточити в районі Брянська і західніше Вязьми та розгромити основні сили Західного фронту радянських військ (у полон потрапило 663 тис. солдатів (за іншими даними – 688 тис., 1242 танки, 5400 гармат), що прикривали Москву. Вермахт захопив Калінін (Твер), Малоярославець, Можайськ, Волоколамськ, упритул наблизився до Тули. Німецькі танки вже стояли за 80–100 км від Москви. Зверніть увагу! Газета «Голос Полтавщини» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Як дійшло до війни», «Німецько-польська війна», «Похід німецької армії в Польщі» – указують на початок Другої світової війни (1 вересня 1939 р.). Додатковою підказкою є фрагмент карти.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «Севастополь пав», «Німецькі відділи на південному і середньому відтинку Східного фронту вирушили в наступ», «До боїв у Північній Африці», «Остання радіопередача з Тобрука» – указують на події літа 1942 р. Зверніть увагу! Газета «Вечірній листок» виходила на території, окупованій німецькими військами.

Відповідь:– 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Варіант відповіді А. Словосполучення-маркери – «представники українського народу в Галичині», «зібралися в Головну Українську Раду» – указують на 1914 р.

Варіант відповіді Б. словосполучення-маркер – «Цього дня Українська Національна Рада перейняла на себе владу в столичнім місті Львові» – указує на листопад 1918 р.

Варіант відповіді В. Словосполучення-маркери – «Київ залишений був напризволяще», «більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди», «змусили кошмаром своєї “діяльності” забути кошмар і жах дев’ятиденного бомбардування» – указують на події січня 1918 р., коли Києву довелося пережити обстріл більшовицьких військ під командуванням Муравйова і «червоний терор», які вони влаштували.

Варіант відповіді Г. Словосполучення-маркери – «На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо… ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української Народної Республіки», «бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу» – указують на Акт Злуки, ухвалений 22 січня 1919 р.

Правильна відповідь: АВБГ.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Запровадження національної валюти – гривні створило передумови до виходу

держави з економічної кризи.

«Помаранчева революція» призвела до обрання Президентом України Віктора Ющенка.

Проведення першого Всеукраїнського референдуму привело до припинення існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР спричинило виникнення парламентської опозиції.

Правильна відповідь 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних біографічних даних історичних діячів, передбачених Програмою ЗНО.

Григорій Верьовка – композитор, диригент, педагог, організатор і художній керівник Українського державного народного хору.

Лесь Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

Павло Вірський – танцівник, хореограф, балетмейстер, організатор і художній керівник Ансамблю танцю УРСР.

Максим Рильський – поет, перекладач, голова Спілки письменників України, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

Правильна відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики

Проголошення курсу на індустріалізацію відбулося на ХІV з’їзді ВКП(б) у 1925 р.

Входження УСРР до складу СРСР відбулося в 1922 р.

Утворення Української автокефальної православної церкви відбулося в 1921 р.

Початок політики «коренізації» в УСРР – 1923 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям, які розгорталися відразу після Революції Гідності, коли активісти влаштували для окремих одіозних чиновників «народну» люстрацію – викидання в бачки для сміття. Зображений плакат відображає запити сучасного українського суспільства щодо проведення масштабного очищення органів державної влади.

Відповідь – В.