ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьманів К. Розумовського, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Дорошенка та І. Мазепу.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і знань основних подій періоду Руїни.

Ключові словосполучення джерела  – «мир на тринадцять років під корисними умовами для обох монархів (польського короля і московського царя)», «покривджено тільки козаків», «низові запорозькі козаки лишались у послушенстві обох монархів» – чітко вказують на умови Андрусівського перемир’я 1667 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Укладення династичного союзу з молдавським володарем мало забезпечити Б. Хмельницькому легалізацію його влади в очах європейських правителів, а також вивести Козацьку державу з міжнародної ізоляції.

Битва під г. Батіг у 1652 р., у якій козацьке військо вщент розгромило поляків, відкрила шлях до одруження Тимоша Хмельницького з Розандою Лупу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних понять і термінів, визначених Програмою ЗНО.

«Золотим спокоєм» у Речі Посполитій називали період 1638–1648 рр. , від придушення козацького повстання під проводом П. Бута, Я. Остряниці, Д. Гуні до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким.

Це період, коли полякам здавалося, що їм удалося приборкати козацтво.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних наслідків Люблінської унії.

У результаті унії більшість українських земель увійшла до складу Польського королівства, яке разом з Великим князівством Литовським утворювало Річ Посполиту. Це відкрило шлях єзуїтам для місіонерської діяльності на українських землях і заснування 23 колегіумів.

Відповідь – А.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображена церква Зішестя Святого Духа в Потеличах.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, визначених Програмою ЗНО і сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Для визначення дати треба проаналізувати уривок джерела. Ключові словосполучення джерела  – «королю… буде честь і слава, що переміг недруга… великого князя Василія московського», «гетьману…князю Костянтину Івановичу Острозькому» – чітко вказують на перемогу в битві під Оршею, що відбулася 1514 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Ярлик – це грамота, надана монгольським ханам руським князям, яка давала їм право на княжіння і збір податків для монгольського хана.

Баскак – представник монгольського хана на підкореній території.

Таким чином, зазначені поняття треба використовувати, характеризуючи наслідки походів на Русь монголів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Сутність роздробленості Київської держави полягала у зміцненні самостійності удільних князівств.

Відповідь – А.