ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

На картосхемі відображено перебіг трагічних подій історії Карпатської України середини березня 1939 р., коли Угорщина продовжила окупацію Закарпаття.

15 березня 1939 року Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність. Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами. Зазіхання угорців на Карпатську Україну підтримала нацистська Німеччина.

Найкровопролитніші зіткнення відбулися на Хустському відтинку фронту, кульмінацією яких став бій на Красному полі поблизу столиці Карпатської України. Регулярній і добре озброєній гортистській армії протистояли нечисельні загони Карпатської Січі, серед вояків якої було чимало галичан.

Перевага угорців у живій силі й озброєнні змусила українських оборонців відступати.

18 березня 1939 р. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив й була окупована, проте повстанська боротьба окремих партизанських загонів проти загарбників тривала в Карпатських горах аж до травня.

Частину добровольців-галичан, які потрапили до полону, угорці передали полякам, і ті розстріляли їх на Верецькому перевалі. Загальна кількість січовиків, убитих там, могла становити від 500 до 600 осіб. Такі дії поляків пояснюють тим, що більшість розстріляних галичан були членами Організації українських націоналістів (ОУН).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Радянський режим прагнув наздогнати в промисловому розвитку країни Заходу. Цьому мала сприяти стрімка індустріалізація. Та наприкінці 1920-х років резерви «ефекту відбудови» нової економічної політики було вичерпано, країна опинилась на порозі гострої кризи, в основі якої лежала нестача коштів, сировини й трудових ресурсів для розвитку індустрії.

Вихід вбачали в колективізації, яка б забезпечила пришвидшений розвиток промисловості завдяки сільському господарству.

Наведена цитата  походить із доповіді Йосипа Сталіна на засіданні ЦК ВКП(б) 1928 року, де обговорювали кризу хлібозаготівель. У промові всі труднощі й проблеми в економіці та інших сферах суспільного життя списано на вияви підступності противників радянської влади, передовсім зміцнілого за умов непу селянства.

Сталін використовував ці слова для обґрунтування необхідності посилення тиску на селянство, згортання непу й переходу до суцільної колективізації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Після провалу політики воєнного комунізму більшовицький уряд 1921 р. проголосив нову економічну політику (неп).

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, як-от: скасування заборон на приватне підприємництво, упровадження оренди, економічних методів господарювання тощо.

Відтоді державне підприємство чи група споріднених підприємств, об’єднаних у трест, ставали господарчими суб’єктами з правом діяти самостійно на основі госпрозрахунку. Дозволили передавати дрібні підприємства в оренду, приватну власність, іноземні концесії, що сприяло розвитку приватної ініціативи.

Ці заходи пожвавили господарське життя. Зокрема промисловість відновили швидко, обсяг промислового виробництва зріс проти показників довоєнних років.

Нову економічну політику згорнули 1928 р., замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції.

У Петрограді 25 жовтня 1917 р. більшовики захопили владу. Ситуація вимагала від української політичної еліти сміливості взяти на себе відповідальність за країну: з одного боку, повалено Тимчасовий уряд Росії, якому підпорядковувався Генеральний Секретаріат, з іншого – на владу претендували місцеві більшовики.

Делегати ІІІ Всеукраїнського військового з'їзду, який проходив у Києві, висловили вимогу проголосити Україну окремою республікою. Українська Центральна Рада в листопаді 1917 р. прийняла Третій універсал, яким проголошено Українську Народну Республіку (УНР) у межах дев’яти губерній колишньої Російської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

З початком Першої світової  війни 1914 р. у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

На заклик Головної Української Ради долучитися до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Легіон УСС очолив Михайло Галущинський – педагог, публіцист, громадський діяч.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

У Львові, центрі культурного й національного життя українців Галичини, університет не задовольняв їхніх запитів і потреб. Попри утраквістичний (двомовний) статус тут мовою викладання, іспитів, адміністрації була переважно польська.

Оскільки вимоги студентів щодо українізації Львівського університету ігнорували, на початку ХХ ст. набрала обертів боротьба за відкриття українського університету – від мітингів і петицій до організованого бойкоту, захоплення приміщень, вуличних боїв і переговорів з урядовцями.

Ситуацію ускладнювало те, що поляки ідею створення окремого українського університету сприймали як загрозу своєму становищу в Галичині. Тому для них університетська справа так само перейшла із суто освітнього в національно-політичний вимір.

Кульмінацією силового протистояння українських і польських студентів стало заворушення 1910 року, яке закінчилося вбивством його учасника – українця Адама Коцка. Після цього боротьба за український університет перейшла в більш легальне політичне русло. Було запропоновано кілька компромісних варіантів, однак згоди так і не дійшли.

А після закриття українських кафедр у Львівському університеті в 1921–1925 рр. у Львові нелегально діяв Таємний український університет.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото Ісмаїл Гаспринський – видатний кримськотатарський громадський діяч, видавець, письменник, просвітник, реформатор, натхненник кримськотатарського національного відродження.

Гаспринський видавав у Бахчисараї газету «Терджиман» («Перекладач»), яка довго залишалася єдиною тюркської газетою в Росії. Був засновником джадидизму («новий метод» навчання) – інтелектуального руху, який обстоював ідею модернізації культурних стандартів ісламського світу, де б релігійні цінності співіснували із цінностями світського суспільства й демократичними нормами.

Гаспринський заклав основи політичного руху кримських татар, ставши ініціатором створення Союзу мусульман Росії, який згодом перетворився на політичну партію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Тараса Шевченка арештували у квітні 1847 р. за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та антидержавні твори. На суді довести причетність Шевченка до Кирило-Мефодіївського братства не змогли, проте його заслали рядовим солдатом до Орського корпусу із забороною писати й малювати.

Офіційно Шевченка покарали за невдячність імператорській родині, яка буцімто викупила його з кріпацтва, та за національно-визвольні й антикріпосницькі мотиви поезій збірки «Три літа». Також імператор Микола І образився на поета за висміяну ним у поемі «Сон» імператрицю Олександру Федорівну.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Особливістю Правобережної України наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. було те, що попри переважання кількості українського населення верхівкою суспільства була польська або спольщена шляхта, яка не лише володіла землею, а й обіймала нижчі та середні посади в установах адміністративного управління регіону. Польська еліта Правобережжя після Другого поділу Речі Посполитої 1793 р. втратила статус державного етносу, але зберегла свою етнокультурну й економічну вищість у краї.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Після смерті гетьмана Данила Апостола 1734 р. імператриця Анна Іоанівна заборонила вибори гетьмана й запровадила Правління гетьманського уряду – колегіальний орган, який складався з трьох представників української старшини і трьох російських чиновників. Головою Правління було призначено російського князя Олексія Шаховського, який ретельно виконував усі таємні інструкції царського уряду. У них, зокрема, ставили завдання поступової уніфікації державних норм і порядків Гетьманщини відповідно до загальноімперських; тіснішої інтеграції козацької старшини з російським дворянством; дотримання заборони вступати в родинні зв'язки з польською шляхтою та українцями з Правобережжя тощо.

Отже, Правління гетьманського уряду було створено задля контролю за діяльністю козацької генеральної старшини й обмеження політичної автономії Гетьманщини.

Установу було ліквідовано 1750 р. у зв'язку з обранням гетьманом Кирила Розумовського.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Уривок містить умови Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Зважаючи на програш у битві, умови угоди для козаків стали відчутно гіршими, як порівняти з попереднім Зборівським договором 1649 року. Зокрема козацький реєстр зменшили до 20 тисяч осіб; територію Гетьманщини обмежили землями Київського воєводства, натомість у Брацлавське та Чернігівське воєводства знову могла повернутися польська шляхта; гетьмана позбавили права вступати у відносини з іноземними державами й зобов'язали розірвати союз із Кримським ханством.

Водночас укладення угоди забезпечило можливість Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій і ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

А портрет митрополита Петра Могили

Б портрет гетьмана Івана Мазепи

В портрет Василя-Костянтина Острозького – одного з підписантів Люблінської унії 1569 р.

Князь домагався статуса Русі як третього рівноправного суб’єкта Речі Посполитої, і лише під загрозою втрати власних маєтків змушений був підписати акт про приєднання Волині, а як київський воєвода – Київщини до Королівства Польського.

Принципова позиція «некоронованого короля Русі» дала змогу забезпечити певні гарантії політичних, економічних і культурних прав руського народу. Так, для українських земель було збережено судочинство за ІІ Литовським статутом, а руську мову надалі використовували для написання урядових документів. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Г портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

«Тренос, тобто Плач єдиної святої соборної апостольської Церкви…» – найвідоміший антикатолицький і антиунійний трактат Мелетія Смотрицького, у якому висвітлено наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.

Прилучення православної церкви України і Білорусі до церкви католицької стало основною проблемою українського суспільно-релігійного життя кінця XVI – першої половини XVII ст. Навколо укладення унії точилися гострі дискусії (полеміка) і з боку православних, і з боку католиків, що було відображено в полемічній літературі, представником якої був Мелетій Смотрицький.

Автор «Треносу» оригінально, у формі народних голосінь, намагався висвітлити складні суспільно-релігійні й теологічні питання. Зокрема, Смотрицький устами згорьованої Церкви перелічує її втрати – впливові знатні руські роди, представники яких зреклися православ’я. Автор прагне викликати співчуття до гнаної православної церкви, звернути увагу влади на попрання її прав, довести недоцільність і шкідливість Берестейської унії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Кримське ханство.

В уривку зазначено повноваження міської ради згідно з маґдебурзьким правом, формою міського самоврядування в Європі, яке було поширено на деякі українські міста із середини XIV ст.

Таке самоврядування здійснював спеціальний орган влади – магістрат, що складався з двох установ – ради (мала адміністративна влада, розглядала цивільні позови) і лави (здійснювала переважно суд за кримінальними справами).

Економічну діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя й судочинство в містах, наділених маґдебурзьким правом, регулювали власною системою правових норм.

Магдебурзьке право мало важливе значення для розвитку місцевого самоврядування в Україні, поєднуючи в собі польське, німецьке, литовське й руське право.

Правильна відповідь – А.