ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, зокрема їхнього впливу на події, що відбувалися на території Радянської України (УРСР) та навколо неї.

Метою проведення міжнародних конференцій (Тегеранської, Ялтинської, Потсдамської) було координування дій у боротьбі з Третім райхом (у контексті завдання – вигнання німецьких військ із території УРСР), визначення світового (у контексті завдання – європейського) порядку, формування міжнародної структури – ООН тощо.

Розв’язуючи це завдання треба зосередитися на варіантах, що стосуються міжнародного життя УРСР. Зокрема на засіданнях конференцій ішлося про східний кордон Польщі, а це стосувалося українців Східної Галичини.

На пропонову керівництва СРСР деякі радянські республіки стали засновницями Організації об'єднаних націй (ООН), це сприяло утворенню 1944 р. Міністерства закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським. Українська делегація була автором Преамбули та першої частини Статуту ООН.

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних тенденцій економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині XIX століття.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку вміння опрацьовувати візуальні джерела.

Усі світлини в умові завдання стосуються історії незалежної України.

Уважно розглянувши фото, прочитавши написи, які вони містять і пригадавши історичний контекст, легко дійти висновку, що зображення А, В та Г стосуються російсько-української війни, яка розпочалася з окупації Криму.

Наступним кроком стало введення російських військ на територію Донецької та Луганських областей.

А вже з 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення військ росії на територію України.

На фото В відображено ставлення населення міста Херсона до Збройних Сил України (ЗСУ), які звільнили місто  від російських окупантів.

Напис «Кучму – геть!» на фото Б свідчить, що зображені події відбувалися до початку російсько-української війни.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Східна Галичина (Б) – 1939 р.

Після укладення пакту Молотова – Ріббентропа та вторгнення СРСР до Польщі у вересні 1939 року, Східну Галичину було включено до складу УРСР.

Північна Буковина (Г) – 1940 р.

У червні 1940 року СРСР пред’явив ультиматум Румунії, Північну Буковину разом із Бессарабією було приєднано до УРСР.

Закарпаття (А) – 1945 р.

Після завершення Другої світової війни, за угодою між СРСР і Чехословаччиною, Закарпаття було включено до складу УРСР.

Крим (В) – 1954 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР Кримську область передали з РРФСР до складу УРСР, що стало формальним жестом до 300-річчя «возз’єднання України з Росією».

Правильна відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії 1900–1914 рр.

Емським указом 1876 року було заборонено українську мову в друці, освіті й культурному житті. Його дію було скасовано під час революційних подій 1905 року.

Революційну українську партію (РУП), яка виступала за національне й соціальне визволення українського народу було створено 1900 року.

Початок діяльності Українську думську громаду, яка складалася з українських депутатів у Державній думі Російської імперії, було засновано 1906 року.

Товариство українських поступовців (ТУП) – ліберальну організацію української інтелігенції, що прагнула культурного й національного розвитку мирним шляхом – було засновано 1908 року.

Правильна відповідь: ГАВБ.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні», «Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1. Наслідком запровадження політики «коренізації» стала широка всебічна українізація суспільного життя. Політика «коренізації» (в Україні – українізація) в 1920-х роках сприяла поширенню української мови, культури й національної ідентичності.

2. Наслідком започаткування нової економічної політики (НЕП) було впровадження продовольчого податку. У рамках НЕПу (1921 р.) замість продрозкладки було запроваджено продовольчий податок, що деякою мірою полегшило становище селян.

3. Наслідком створення СРСР стало подальше обмеження державного суверенітету УСРР. Після утворення СРСР 1922 року Українська СРР утратила значну частину своєї незалежності, ставши частиною єдиної федеративної держави.

4. Наслідком початку насильницької колективізації стало розгортання спротиву селянства. Насильницька колективізація (з 1928–1929 рр.) викликала масовий опір селян, зокрема бунти, саботаж і зростання соціальної напруги.

Правильна відповідь: 1 – Г,  2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – в першій половині XIХ ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – в першій половині XIХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання ключових діячів і регіонів України, з якими пов’язана їхня діяльність, уміння співвідносити діяльність особистостей із певними історико-географічними регіонами України, рівня сформованості просторового розуміння історії України.

Юрій Федькович відомий як «буковинський соловей», письменник і просвітник Буковини.

Олександр Духнович – громадський діяч, письменник і священник, знаний як будитель русинів Закарпаття.

Маркіян Шашкевич – лідер «Руської трійці», будитель і просвітник у Галичині.

Пантелеймон Куліш – письменник, історик й етнограф, діяльність якого була тісно пов’язана з Наддніпрянщиною.

Кубань у контексті цього завдання є регіоном, історично пов’язаним з українським козацтвом, зокрема з Чорноморським козацьким військом, яке переселилося на Кубань наприкінці XVIII століття. Однак серед названих у завданні діячів безпосередньо ніхто не пов'язаний із Кубанню.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.», «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Пропоноване завдання скеровано на перевірку розуміння сутності поняття козацького реєстру й знання обставин укладення різних угод і договорів щодо чисельності реєстру.

Куруківську угоду (1625 р.) укладено між польським гетьманом великим коронним С. Конецпольським і гетьманом М. Дорошенком в урочищі Ведмежі Лози біля Курукового озера (поблизу сучасного м. Кременчук) під час козацького повстання, очолюваного М. Жмайлом. Згідно з угодою козацький реєстр збільшено до шести тис. осіб (цей пункт угоди став підставою для створення шести козацьких полків: Корсунського, Черкаського, Білоцерківського, Чигиринського, Канівського й Переяславського.

Зборівський договір (1649 р.) укладено між кримським ханом Іслам-Гіреєм III і польським королем Яном II Казимиром після Зборівської битви. Договір містив два документи: «Пункти трактату з ханом»і «Реверс ханський» («Лист союзний»). Його умови передбачали залишення 40-тисячного Війська Запорозького «при давніх вольностях» відповідно до укладеної з ним окремої угоди.

Білоцерківський договір (1651 р.) – мирна угода між гетьманським урядом Б. Хмельницького й представниками польського короля Яна II Казимира, укладена в м. Біла Церква після Берестецької битви. За договором козацький реєстр встановлено у 20 тис. осіб, до того ж поіменне оформлення реєстру мали завершити до кінця поточного року.

«Березневі статті» (1654 р.) – усталена назва українсько-московського договору з кількох юридичних документів (ухвалених московським царем Олексієм Михайловичем «Статей Богдана Хмельницького», «Жалуваної грамоти» царя гетьманові й Війську Запорозькому та «Жалуваної грамоти» шляхті). За «Березневими статтями» козацький реєстр установлювали в 60 тис. осіб.

Гадяцький договір (1658 р.) – українсько-польська мирна угода, підписана неподалік м. Гадяч гетьманом І. Виговським з урядом польського. короля Яна II Казимира Ваза. За умовами договору, який завершував десятилітню українсько-польську війну, було передбачено повернення Української козацької держави (у складі трьох воєводств: Київського, Чернігівського й Брацлавського) до складу оновленої Речі Посполитої на правах федеративної її частини – Великого князівства Руського. У ратифікованому сеймом Речі Посполитої договорі козацький реєстр обмежено 30 тис. осіб.

Ці угоди є важливими історичними документами, що відображають еволюцію козацького руху та його взаємини з державами, які прагнули контролювати Україну.

Куруківська угода вперше запровадила реєстрове козацьке військо, що стало й фактичним початком адміністративного поділу України на полки та сотні.

Зборівський договір значно збільшив чисельність реєстрованих козаків, що підкреслює їхню роль у боротьбі за автономію.

Білоцерківський договір зменшив чисельність реєстру через нові умови, які накладала польська влада.

«Березневі статті» встановили найбільшу чисельність реєстру, що свідчить про зміцнення козацької автономії.

Гадяцький договір свідчить про повернення до помірної чисельності реєстру, що відображало політичні реалії того часу.

Отже, чисельність козацького реєстру відповідно до різних угод та договорів була такою:

6 тисяч козаків – Куруківська угода,

40 тисяч козаків – Зборівський договір,

20 тисяч козаків – Білоцерківський договір,

60 тисяч козаків – «Березневі статті»,

30 тисяч козаків – Гадяцький договір.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності абітурієнта. Правильне віднесення історичних подій до певного хронологічного періоду, об’єктивне визначення послідовності й тривалості подій, їхньої віддаленості від сьогодення – ключові умови розуміння історії, засвоєння загальної картини історичного розвитку.

Виконання завдання передбачає встановлення віддаленості події від сьогодення. Для визначення події запропоновано як об'єкт аналізу пам’ятну монету.

На аверсі монети розміщено:

• угорі малий Державний Герб України;
• стилізовану композицію – в обрамленні променів зображено могутній дуб, крона якого нагадує абриси кордонів нашої держави, а коріння – декоративно відтворює певні етапи державотворення новітньої історії України – УНР, ЗУНР, Українська Держава, Директорія УНР тощо;
• написи: УКРАЇНА (на тлі крони дерева), на дзеркальному тлі – 50 і графічний символ гривні.

На реверсі монети:

• по центру мозаїчне, прикрашене рослинним орнаментом зображення Знака княжої держави Володимира Великого – тризуба як символу процесу становлення держави, що сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури;
• унизу напис 30 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ в три рядки.

Отже, монету присвячено доленосній події, що відбулася 30 років тому – 24 серпня 1991 р., – ухвалення Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України. Висновок: монету випущено 2021 року (1991 + 30).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Маємо такі характеристики-резюме для зазначених у завданні діячів:

Іван Дзюба – український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, активний учасник дисидентського руху, автор памфлету «Інтернаціоналізм чи русифікація?»;

Валерій Марченко – український письменник, літературознавець, перекладач, український дисидент-правозахисник;

Петро Григоренко – військовослужбовець, генерал-майор, український дисидент-правозахисник, обстоював право кримських татар на повернення на Батьківщину;

Микола Руденко – український письменник, поет, філософ, політичний і громадський діяч, дисидент-правозахисник, один із трьох першозасновників і перший голова Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська група;

В’ячеслав Чорновіл – український журналіст, публіцист, літературний критик, політик, громадський діяч, публіцист, український дисидент-правозахисник, видавець підпільного журналу «Український вісник»;

Отже, спільним для характеристик-резюме усіх діячів є їхня участь у дисидентському русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Передовсім агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Це – повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами.

Щоб зрозуміти, що саме означає плакат, треба володіти його мовою. Мова засобів агітації є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця для складних образів, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарового інтерпретування. Її завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною та ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плаката є відповіді на запитання:

• Що треба визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дають змогу його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, що допомагає здійснити ідентифікацію?

Предметом ідентифікації в завданні є певне мистецьке явище серед запропонованих: соціалістичний реалізм, критичний реалізм, сюрреалізм або гіперреалізм.

Автор плаката скористався улюбленим прийомом художників-пропагандистів – протиставленням, яке виступає вирішальним у формуванні першого враження в глядача. Використано не лише емоційне протиставлення в зображенні – це ще й підкреслено колористикою, зіставленням світлих і темних тонів.

Композиція верхньої частини складається зі вписаного в ніжно-рожевий фон на тлі обрисів промислового підприємства-гіганта усміхненого, життєрадісного митця, який однією рукою тримає пензлі, іншою – дошку-палітру для змішування фарб, на якій, як у дзеркалі, відображено результат його творіння – промислове підприємство-гігант. Два центральні об’єкти верхньої композиції виконано в червоному кольорі, традиційному кольорі «пролетарського добра».

Нижня частина плаката привертає увагу своєю чорнотою, традиційним кольором зображення «буржуазного зла». Чотири гротескні, малопривабливі фігури символізують занепадництво, продажність і кризу мистецтва. Художник, що малює зміїною отрутою, письменник, що сидить верхи на пегасі, який поїдає гроші з мішка, музикант, що грає в чотири руки на барабані та пилкою по пательні, а музика настільки «приємна», що від «задоволення» він творить із заткнутими вухами, кінорежисер, який знімає стрічку жахів – не можуть викликати в глядача нічого, окрім антипатії та огиди.

Напис «Мистецтво наше з правдою дружить, Народу, комунізму служить. Не по дорозі нам з мистецтвом буржуазним – з мистецтвом брехні, наживи і маразму!» на плакаті мав закріпити й посилити зорові емоційні враження глядача.

Отже, плакат пропагує соціалістичний реалізм – єдиний офіційно дозволений в СРСР творчий метод літератури й мистецтва.

Метод, що «являє собою естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу й людини, зумовленою епохою боротьби за встановлення і творення соціалістичного суспільства». «Правдиве» зображення дійсності «в її революційному розвитку» означало, що література й мистецтво мусять бути хвалебною ілюстрацією політики комуністичної партії. А відхід від канонів соціалістичного реалізму під виглядом формалізму, абстракціонізму, модернізму заборонений як несполучний із методом соцреалізму.

Інші пропоновані варіанти відповідей є неправильними, оскільки стосуються інших культурних явищ.

Критичний реалізм як літературний напрям XIX ст. по-новому зображує ставлення до людини й навколишнього середовища. У ньому людський характер розкривається в органічному зв’язку із соціальними обставинами, а предметом глибокого соціального аналізу стає внутрішній світ людини.

Сюрреалізм – напрям у мистецтві XX ст., якому властиві звернення до підсвідомих образів, звільнення від панування раціонального мислення, використання оптичних ілюзій і парадоксальне поєднання форм.

Гіперреалізм – течія в сучасному мистецтві (живопису, скульптурі й кінематографії) 1990-х – 2000-х років, що базується на фотографічно точному відтворенні реальності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку розуміння абітурієнтом особливостей суспільно-політичного, культурного життя України в другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр., уміння визначати хронологічну належність подій (явищ, процесів) до вказаного в умові завдання історичного періоду.

Правильно виконати завдання передовсім допомагає розуміння вжитого в умові завдання поняття чистки. В СРСР цей термін, використовували для означання політичних репресій і кампаній з усунення людей, які вважалися ідеологічно неблагонадійними або політично небезпечними для влади. Термін чистка в радянському політичному жаргоні був скороченою формою вислову «чистка партійних лав», активного процесу 1920-х – початку 1930-х років. Проте згодом заходи, пов’язані із чисткою, стосувалися не лише партійних діячів, а й радянського апарату, військових, інженерно-технічних працівників, наукової та творчої інтелігенції і в різний час набувала форм боротьби з так званими опортуністами, шкідниками, саботажниками, диверсантами й шпигунами, ворогами народу тощо.

Отже, треба з’ясувати, яке із запропонованих подій (явищ, процесів), по-перше, можна ідентифікувати по його суті як чистку, а, по-друге, визначити їхню хронологічну належність.

Ждановщина – це ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута в 1946–1949 рр. у галузі науки, літератури, культури й мистецтва, під час якої було піддано нищівній критиці діяльність інститутів історії України й історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури – письменників, композиторів, режисерів тощо.

Культурна революція – радикальні перетворення духовної, інтелектуальної ідеологічної сфер суспільства. Термін виник у перші роки радянського революційного будівництва у зв’язку з ліквідацією дореволюційних світоглядно-гуманітарних надбань і суспільних інститутів «як реакційних» і створення ідеологічно нових (культурних, освітніх, художньо-естетичних, гуманітарних, побутових, сімейних) моделей. Радянська культурна революція тривала до середини 1930-х рр., коли влада оголосила про її успішне завершення.

Розстріляне відродження – науково-просвітницьке, духовно-культурне й літературно-мистецьке покоління 1920-х – 1930-х рр. в Українській РСР, яке дало високохудожні твори й здобутки в галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно, освіти, науки й було знищене здебільшого під час Великого терору 1937–1938 рр.

Лікнеп (скорочення від ліквідація неписьменності) – культурно-освітня кампанія, яку здійснювала більшовицька партія у 1920-ті – 1930-ті рр. з метою подолання неписьменності серед широких верств населення, передусім сільського.

Отже, правильна відповідь – ждановщина.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

1. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, що подано на карті, з огляду на завдання, яке сформульованого до неї.

На карті зображено дії військ Німеччини та її союзників, які чітко виокремлено за трьома напрямками: перший – через Брест на Білорусію, другий – через Рівне, Житомир на Київ, третій – з території Угорщини й Румунії через Чернівці й Кишинів на Одесу.

На карті також позначено численні котли – місця оточень радянських військ. Така інформація з карти дає змогу стверджувати, що йдеться про реалізацію плану «Барбаросса» – стратегічної наступальної операції збройних сил Німеччини та її союзників проти СРСР.

2. Зіставляємо інформацію, здобуту з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Серед пропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (1941–1942 рр.) відповідає часу реалізації цього плану.

Правильна відповідь – Б.