ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. 

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- і мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:

• «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
• «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.

Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні події Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Наслідком Віленського перемир’я 1656 р., укладеного між Московським царством і Річчю Посполитою, була угода. Вона передбачала порушення Москвою  в односторонньому порядку  україно-московських «Березневих статей». Ця угода призвела до ускладнення українсько-московських відносин, створення 1657 р. воєнно-політичного союзу Гетьманщини, Трансільванії та Швеції проти Речі Посполитої.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – битва часів Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття.

Маркери – «Богун», «вирватися з осади», «навести через Пляшівку міст», «Лянцкоронський», «дати змогу всьому козацтву вийти з облоги» – чітко вказують на вирішальий момент Берестейської битви 1651 року. Завдяки рішучим діям Івана Богуна вдалося вивести козаків з оточення й уникнути остаточного розгрому.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння візуально розпізнавати історичні персоналії та знання фактів їхніх біографій.

На картині зображено митрополита Петра Могилу (1596–1647) – українського культурного й церковного діяча. Походив із роду правителів Волоського й Молдавського князівств. Освіту здобув у Львівській братській школі й у Західній Європі.

У складі польської армії брав участь у Цецорській та Хотинській битвах. У 1625 р. під впливом Івана Борецького прийняв чернечий постриг. У 1627 р. став архімандритом Києво-Печерської лаври, а з 1632 р. – митрополитом київським і галицьким. У 1632 р. добився від короля Владислава IV легалізації православної церкви в Україні.

За його участю 1632 р. відкрито Лаврську школу, яка після об’єднання 1632 р. з київською братською школою стала Києво-Могилянським колегіумом.

Автор численних полемічних праць, богословських творів, проповідей. Підготував «Православне ісповідання віри» – перший православний катехізис, затверджений усіма східними патріархами. Створив «Могилянський Атенеум» – гурток учених і культурних діячів, який під керівництвом Петра Могили здійснив реформи церковного життя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

Магістрат – орган міського самоврядування в містах із магдебурзьким правом, що здійснював адміністративно-судові функції та складався з двох колегій (лави й ради), членів яких обирали довічно. У невеликих містах поділу на дві колегії не було.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV до ХІХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Установлення литовської династії у Волинському князівстві тісно пов’язане із занепадом Галицько-Волинської держави, її поділом між сусідніми країнами. Після смерті Юрія ІІ Болеслава 1340 р. найбільше прав на успадкування його володінь мав литовський князь Любарт Гедимінович. Проте свої права також заявив польський король Казимир ІІІ Великий. Зрештою після тривалої боротьби Любарт опанував Волинь, а Казимир ІІІ – Галичину. Місто Луцьк стало центром його володінь, а луцький замок дістав назву «Замок Любарта». Правив Любарт на Волині у 1340–1385 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

У цьому завданні потрібно визначити наслідки битви під Ярославом 1245 року. У цій битві Данило Романович Галицький разом зі своїм братом Васильком завдав поразку коаліції галицьких бояр, угорців і поляків, які намагалися посадити на галицький стіл Ростислава Михайловича. Здобувши перемогу, брати позбулися претендента і зміцнили свою владу, завершивши остаточно боротьбу за батьківську спадщину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних понять з історії України.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності за часів Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Правильна відповідь – Г.