ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «одійшли до Австрії», «правительство австрійське», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про українські землі Східної Галичини, що в 1772 р. за Першим поділом Речі Посполитої увійшли до складу Австрійської імперії.

Саме реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ в 1770–1780-х рр. призвели до «поліпшення долі кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Завдання спрямоване на розуміння політичного розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст.

Рух декабристів був проявом загальноросійського опозиційного дворянського руху проти абсолютної, деспотичної влади царя. Один з провідних осередків руху розташовувався на українських землях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти. Покровська церква в Києві. 1766.

На фото зображено Покровську церкву, що розташована на Подолі в Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої.

Завдання спрямоване на перевірку знань про наслідки для українських земель поділів Речі Посполитої.

Поділи Речі Посполитої призвели до розподілу українських земель між Російською та Австрійською імперіями. До складу Росії за Другим і Третім поділами увійшли українські землі Правобережжя, Волинь, Поділля. Відповідно на цих землях були утворені Київська, Волинська та Подільська губернії.

Відповідь – Г. 

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «жити запорожцям… де розорено в 1709 році їхнє житло», «зберігати їм вірність престолу російському», «бути їм в залежності від головнокомандуючого генерала в Малій Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про заснування в 1734 р. Нової (Підпільненської) Січі.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Руїна. Причини та наслідки Руїни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «край зруйнований», «війна обернула… на спорожнілі поля, зарослі бур’яном руїни, на покинуті жителями міста» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про наслідки Руїни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Конотопська битва.

Завдання спрямоване на перевірку знання дат, передбачених Програмою ЗНО з історії України. Конотопська битва відбулася в 1659 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Завдання спрямоване на розуміння подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Воєнні та дипломатичні зусилля гетьмана були спрямовані на визволення українських земель з-під влади Речі Посполитої. Угоду з Москвою («Березневі статті» 1654 р.) було укладено в складний період для Козацької держави, коли її внутрішні ресурси були майже вичерпані. Тому угода була спрямована на те, щоб, спираючись на допомогу московського війська, довести війну до переможно завершення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на репродукціях картин зображено гетьманів Б. Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Тетерю та І. Брюховецького.

Відповідь – Б.