ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено Велике князівство Литовське та його сусіди. Заштрихована на картосхемі територія – Кримське ханство, що утворилося у 1440-х рр. після розпаду Золотої Орди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань адміністративно-територіального устрою українських земель у XV–XVIII ст. у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської.

У зазначений період основною адміністративно-територіальною одиницею було воєводство. На українських землях існували такі воєводства: Белзьке, Руське, Подільське, Брацлавське, Підляське, Київське, Чернігівське, Берестейське.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено гетьмана Петра Сагайдачного і митрополита Петра Могилу, які сприяли легалізації православної церкви в Речі Посполитій.

Так, у 1620 р. П. Сагайдачний сприяв висвяченню митрополита Йова Борецького і записав запорозьких козаків до Київського братства. П. Могила у 1632 р. став митрополитом Православної церкви, якого визнала влада Речі Посполитої. Завдяки його діяльності було реформовано православну церкву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».

Головний герой картини Іван Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти Речі Посполитої.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

На фото зображено репродукцію картини М. Самокиша «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем».

Головний герой картини І. Богун, який був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти військ Речі Посполитої.

Відповідь – А

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Головний герой картини Іван Богун був козацьким полковником, що уславився у роки Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. проти Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення дат передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «що всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра (Лівого берега)… містам і землям… як вони до цього часу договором про перемир’я (Андрусівське) на стороні їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають», «Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути … у володінні і в державі їхньої царської величності» – указують на умови «Вічного миру» між Річчю Посполитою і Московським царством 1686 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Українські землі наприкінці ХVІІ ст. – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено зображено під цифрою 1 – Поділля, 2 – Правобережна і Лівобережна Гетьманщина, 3 – Слобідська Україна, 4 – землі Запорозької Січі.

На це вказують географічні об’єкти у межі областей.

Серед вказаних українських земель лише Слобідська Україна ніколи не перебувала під владою Речі Посполитої. Вона була в підпорядкуванні Московського царства. Ці землі були переважно колонізовані українськими козаками і селянами у ХVІІ ст., і на них утвердилась козацька система врядування, соціальних і господарських відносин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – процес товаризації поміщицьких господарств.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Якщо в 1842 р. … було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208», «вартість виготовленої продукції зросла» – указують на процес товаризації поміщицького господарства.

Відповідь – Г.