ТЕМА: Стародавня історія України.

На картосхемі позначено місце проживання племен трипільської археологічної культури, пам’ятки якої відкрито на території Молдови, Румунії та лісостепової зони України – від Прикарпаття на заході до долини Дніпра на сході.

Орнаментована кераміка, великі поселення на берегах річок, глинобитні будівлі з розписаними стінами стали основними маркерами, які дають змогу розпізнати цю культуру хліборобів доби енеоліту (мідно-кам’яного віку).

Трипільці були вправними землеробами, які вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох тощо.  На завершальному етапі існування своєї культури вони застосовували сівозміни, використовували волів як тяглову силу. Урожай жали серпами, зерно мололи на борошно за допомогою ручних жорен.

Тому релігійні уявлення трипільців були тісно пов’язані з культом родючості й землеробства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Творення нової України.

У лютому 2014 року розпочалася збройна агресія Росії проти України. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні і багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей.

З початком агресії небайдужі українці – волонтери – активно долучилися до допомоги армії. Везли усе, чого потребував фронт – від шкарпеток до тепловізорів. Саме волонтерська підтримка дала змогу армії твердо стати на ноги й боротися з ворогом.

Українське суспільство продемонструвало, що патріотизм є наріжним каменем у фундаменті держави, а національно-патріотичного виховання має бути пріоритетним напрямом державної політики.

Правильна відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

2. Наприкінці 1924 року, після ухвалення постанови ВУЦВК 12 жовтня, у складі УСРР було створено Автономну Молдавську Соціалістичну Радянську Республіку (АМСРР). До її складу ввійшли частини трьох округ тодішніх українських губерній: частина Балтської округи Одеської губернії, частина Одеської округи Одеської губернії, частина Тульчинської округи Подільської губернії. Це були райони на лівому березі Дністра, тобто територія сучасного Придністров’я та прилеглі українські землі. У такий спосіб більшовицьке керівництво намагалося радикалізувати прорадянські настрої в окупованій Румунією Бессарабії, а за наявності сприятливих умов – приєднати її. Згодом, 1940 року, після того, як СРСР забрав у Румунії Північну Буковину і Бессарабію, ця автономія не в повному складі відійшла до Молдавської РСР.

3. 1923 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади.

6. Небачена посуха 1921 року й викачування продовольства в період запровадження продрозкладки виснажили запаси українців і призвели до катастрофічного становища на селі, особливо на півдні України.

Голод 1921–1923 років був чи не єдиним, який більшовики не заперечували, хоча його масштаби всіляко приховували від міжнародної спільноти, розповідаючи лише про продовольчі труднощі.

Міжнародна допомога, зокрема від Американської Адміністрації Допомоги (АRА), стабілізувала ситуацію, хоча в Україні її надходження було зорганізовано лише навесні 1922 р.

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Марко Кропивницький в Єлисаветграді 1882 року збирає трупу під назвою «Товариство акторів» – із цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До складу «театру корифеїв» входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Іван Карпенко-Карий, Миколи Садовський, Панас Саксаганський), Михайло Старицький, Марія Заньковецька та інші.

Українським митцям у важких умовах XIX століття в Російській імперії вдалося обстояти власний голос, власну мову й посісти окреме місце в розмаїтті світового театру, збагативши  його національною автентикою.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Відновлення незалежності України. Становлення України як незалежної держави.

В Радянська карикатура присвячена політичній кампанії перших повоєнних років – «лисенківщині», яку супроводжувало цькуванням генетиків.

Наукові підходи, що суперечили марксистсько-ленінській ідеології, визнавали антинауковими. Ініціатор кампанії Трохим Лисенко відкидав так званий менделізм-морганізм: Грегор Мендель відкрив закони спадковості, Томас Морган одержав Нобелівську премію за відкриття, пов'язані з роллю хромосом у спадковості. Лисенко ж стверджував, що можна змінювати властивості рослин вирощуванням у специфічних умовах, і це відповідало грандіозним планам соціалістичного перетворення природи. «Лисенківщина» завдала значної шкоди радянській біології на роки вперед.

Г На карикатурі, створеної за часів відлиги висміяно нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівозміну кукурудзи, яку вирішив зробити основною сільськогосподарською культурою Микита Хрущов.

А На карикатурі закцентовано проблему реалізації політики перебудови Михайла Горбачова, коли, виголошуючи перебудовні гасла, на ділі консервативні сили чинили опір реальним змінам.

Б На карикатурі відображено проблеми корупції в системі органів державної влади сучасної України.

Правильна відповідь: В, Г, А, Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Б 1798 р. – видання в Петербурзі перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського

А 1837 р. – видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая»

Г 1840 р. – перше видання в Петербурзі «Кобзаря» Тараса Шевченка

В 1861 р. – видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Послідовність змін території Гетьманщини, відображених на картосхемах:

А Територія Гетьманщини за умовами Зборівського договору (1649 р.) у межах земель трьох воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського.

Г Територія Гетьманщини за умовами Білоцерківського договору (1651 р.) у межах земель Київського воєводства.

В Територія Великого князівства Руського за умовами Гадяцького договору (1658 р.) у межах земель Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств.

Б Території, на які поширювалася влада гетьмана Івана Мазепи до 1704 р., що охоплювали Лівобережну Україну і Київ.

Правильна відповідь: А, Г, В, Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

1 – В: ключовим елементом періоду політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.), відомого під метафоричною назвою відлига, стала десталінізація – розвінчання культу особи Сталіна й ліквідація наслідків його режиму. Процес десталінізації символічно розпочали на XX з'їзді КПРС 1956 року. Його супроводжували: ліквідація ГУТАБу, масова амністія, реабілітація частини політично засуджених; демонтування пам'ятників Сталіну, перейменовування вулиць, заводів і всього, що тільки мало ім'я колишнього вождя; пом'якшення і часткове скасуванням репресивних законів.

2 – Б: повоєнну відбудову (1946 – початок 1950-х рр.) в УРСР супроводжували потужні ідеологічні кампанії морально-політичного тиску на суспільство, зокрема боротьба проти низьковклінності перед Заходом, а згодом – і проти космополітизму.

В поле зору партійних ідеологів потрапили літературні й театральні критики переважно єврейської національності, від яких також вимагали зізнання про зв’язки з українськими буржуазними націоналістами.

Кампанія призвела до негативних наслідків: поглиблення ізоляції від надбань західної культури, розпалювання антисемітських настроїв і формування образу внутрішнього ворога, посилення русифікації тощо.

3 – Д: у період розпаду Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 рр.) центральний майдан радянського Києва мав назву площа Жовтневої революції. Саме на ній розпочалася перша українська революція новітнього часу – Революція на граніті жовтня 1990 року. Мало хто підозрював, що то буде остання осінь СРСР.

Організований студентами протест-голодування супроводжувала низка вимог: дострокове припинення повноваження Верховної Ради УРСР і призначення нових виборів на багатопартійній основі; відставка голови уряду Віталія Масола; ухвалення закону про націоналізацію майна партії та  комсомолу; недопущення підписання нового Союзного договору; забезпечення українським юнакам проходження служби на території республіки.

Верховна Рада ухвалила рішення частково задовольнити вимоги студентів.

4 – Г: у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) розчарування громадян СРСР у можливості досягнути комунізму стало проявом ідеологічної кризи. Офіційна пропаганда, щоб пояснити невідповідність реалій комуністичним обіцянкам, вигадала термін розвинений соціалізм як перехідний етап між соціалізмом і комунізмом. 1978 року цю концепцію було закріплено у новій Конституції УРСР, яка відома як Конституція розвиненого соціалізму.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

1 – Б: Євген Коновалець – борець за незалежність України, ініціатор створення Галицько-Буковинського куреня січових стрільців – однієї з найбоєздатніших частин Армії УНР, лідер Української військової організації (УВО), перший голова Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).

2 – Г: Дмитро Донцов – ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, що ідейно сформував і загартував  покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках.

3 – Д: Василь Мудрий – голова Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) – найвпливовішої західноукраїнської парламентської партії, віцемаршалок сейму Польщі, головний редактор газети «Діло». Протягом 1921–1925 років був співзасновником і секретарем Львівського таємного українського університету, студенти й викладачі якого несли українську освітню ідею попри постійні заборони й переслідування з боку польської влади.

4 – А: Августин Волошин – політичний, культурний, освітній, релігійний діяч, Президент Карпатської України, державну незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 року.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

1 – Б: «весна народів» – революційний рух 1848-1849 рр., який охопив більшість країн Європи. В його основі було закладено ідеї ліберальних конституційних реформ, ліквідації старих феодальних порядків і побудови національних держав.

2 – Г: громадівський рух – національно-культурний рух в Наддніпрянській Україні наприкінці 1850–1890-х рр., спрямований на відродження української освіти, науки, культури та формування національної свідомості українців в умовах імперського панування.

3 – А: Братство тарасівців – перша українська політична організація, члени якої 1892 року здійснили подорож до Канева й на могилі Тараса Шевченка поклялися поширювати серед українського народу самостійницькі ідеї і боротися за незалежність України. Братство тарасівців було перехідною сходинкою від громадівського руху до організації національних українських партій.

4 – В: Київська козаччина – масовий селянський рух 1855 року під час Кримської війни, поштовхом до якого стало оприлюднення маніфестів царського уряду  про створення державного ополчення, у разі вступу до якого селяни сподівалися на звільнення від кріпацтва. Рух охопив частину повітів Київської губернії. Селяни повсюдно відмовлялися виконувати панщину й вимагали записати їх у козаки. Виступ було жорстоко придушено.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава)

1 – В: «Слово про Закон і Благодать» – видатна пам’ятка давньоруської літератури XI ст. авторства митрополита Іларіона. Твір є богословським трактатом і панегіриком на честь хрещення Русі-України та діяльності князів Володимира і Ярослава.

Іларіон пише, що прийняття Руссю хрещення та святість наших князів не були випадковим явищем, а ознакою особливого благовоління Божого до нашого краю. Він стверджує, що саме християнство об’єднало розрізнені слов’янські племена в один народ, а Київську державу зробило рівноправною серед християнських держав.

У наведеному уривку Іларіон прирівнює князя Володимира Великого до першого християнського імператора Костянтина Великого, а княгиню Ольгу – до матері Костянтина.

2 – А: «Руська правда» – перший писаний кодифікаційний звід руського права, створення якого пов’язують з іменами Ярослава Мудрого та його нащадків.

Давньоруський кодекс регулював широкий спектр суспільних відносин, містив норми, що суттєво обмежували феодальну сваволю, хоча й закріплювали соціальну нерівність.

«Руська правда» є свідченням високого рівня правової культури Київської держави. Зокрема в ній було введено обмеження, а згодом і заборону звичаєвого права кровної помсти, яку замінено грошовою компенсацією.

 3 – Г: «Повість минулих літ» – пам'ятка літописання Русі-України (Київської держави). За однією з версій літопис створювали протягом тривалого часу, аж поки на початку XII ст. на основі попередніх зведень його завершив, упорядкував і дав йому назву чернець Києво-Печерського монастиря Нестор.

Цей твір є важливим джерелом вивчення середньовічної історії України. Зокрема в ньому автор переповідає історію розселення східнословʼянських племен.

4 – Б: «Повчання дітям» –  своєрідний політичний заповіт Володимира Мономаха своїм нащадкам. У ньому князь висловлює думки загальнодержавного, політичного і морального характеру, формує ідеальний образ правителя, який власною поведінкою повинен подавати приклад іншим.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Автор карикатури візуалізує два вектори української геополітики часів президентства В. Януковича та прогнозує перспективи для України, повʼязані з ними.

Тривалий час міжнародна політика України проходила під знаком утвердження євроінтеграційного курсу. Водночас важливими геополітичним вектором залишалися відносини з Росією.

Однак негативна реакція Москви на підготовку до підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом призвела спочатку до різкого гальмування євроінтеграційних процесів в Україні, а потім і до повного розвороту в бік Росії та дистанціювання від них. Москва добивалася приєднання України до Митного союзу – форми торгівельно-економічної інтеграції країн Євразійського економічного союзу.

Відмова Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила мирні протести в Києві й регіонах, які було розпочато 21 листопада 2013 року. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву Революція Гідності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Автором Акта проголошення незалежності України був Левко Лук'яненко – дисидент, співзасновник Української Гельсінської групи, лідер Української республіканської партії, народний депутат Верховної Ради.

Після спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 року він був серед тих, хто вимагав негайного проголошення незалежності України. Поки тривали дебати у Верховній Раді, Лук’яненко на аркуші шкільного зошита написав чернетковий проєкт документа, що стосувався незалежності України. Позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Проголошення керівництвом СРСР курсу на «зближення та злиття націй у "нову історичну спільноту – радянський народ"...» було спрямовано на формування єдиної «радянської нації».

Інтернаціоналізація мала замінити національну ідентичність через культурну асиміляцію, русифікацію s нівелювання національних відмінностей.

Російську мову позиціювали як мову міжнаціонального спілкування. В освіті її зробили привілейованою, закріпивши це постановами ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про подальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках» і «Про подальші заходи щодо вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік».

Так само у сфері культури та мистецтва російська до середини 80-х планомірно витісняла українську мову.

Правильна відповідь – В.