ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти. Покровська церква в Києві. 1766.

На фото зображено Покровську церкву, що розташована на Подолі в Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої.

Завдання спрямоване на перевірку знань про наслідки для українських земель поділів Речі Посполитої.

Поділи Речі Посполитої призвели до розподілу українських земель між Російською та Австрійською імперіями. До складу Росії за Другим і Третім поділами увійшли українські землі Правобережжя, Волинь, Поділля. Відповідно на цих землях були утворені Київська, Волинська та Подільська губернії.

Відповідь – Г. 

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Правильна відповідь – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775) – це подія, що знаменувала повернення запорозьких козаків під владу Російської імперії та початок останнього періоду в історії козацького Запорожжя.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Руїна. Причини та наслідки Руїни.

Іноземний автор, характеризуючи Руїну, описав її наслідки.

• Ці вирази чітко вказують на руйнівний вплив військових дій та політичної кризи на економічний, демографічний і соціальний стан українських земель, особливо Правобережжя.

• Руїна призвела до занепаду міст і сіл, масового знелюднення території, що є прямим наслідком тривалої громадянської війни та зовнішньої агресії.

Історики зазвичай визначають Руїну як період, що тривав приблизно від смерті Богдана Хмельницького у 1657 році до обрання гетьманом Івана Мазепи у 1687 році.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Конотопська битва.

Конотопська битва відбулася в 1659 р.

Битва під Конотопом відбулася 28-29 червня (8-9 липня за новим стилем) 1659 року.

• Сторони: Українсько-татарські війська на чолі з гетьманом Іваном Виговським та кримським ханом Мехмедом IV Ґераєм проти московського війська під командуванням князя Олексія Трубецького.

• Блискуча перемога військ Гетьманщини та їхніх союзників, яка стала однією з найбільших поразок московських військ у XVII столітті.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Союзницькі відносини, що склалися між Військом Запорозьким і Московським царством (Переяславська угода 1654 р.), відкривали перед гетьманом Б. Хмельницьким перспективу довести до переможного кінця війну проти Речі Посполитої.

Московське царство, що було історичним противником Речі Посполитої, розглядалося як ідеальна військова сила для продовження та завершення війни проти Польщі з метою остаточного визволення українських земель і забезпечення суверенітету Гетьманщини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного зображено під буквою Б.

Петро Конашевич-Сагайдачний (близько 1582–1622 рр.) — видатний український військовий, політичний і державний діяч першої чверті XVII століття, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорозької Січі. Він відомий як реформатор козацтва та послідовний захисник православної віри.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Затвердження в 70-х рр. XVI ст. урядом Речі Посполитої створення реєстрового війська стало політичним і правовим актом визнання козацтва новим соціальним станом.

• Реєстрове козацтво було створене польсько-литовським урядом (зокрема, польським королем Стефаном Баторієм у 1578 р.) і являло собою частину козаків, які були офіційно прийняті на державну службу та внесені до спеціального реєстру.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Розвиток культури та освіти. Становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти та культури, архітектури. Вірменський собор у Львові. 1363.

Пам’ятка архітектури Львова, зображена на фото, пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірмен.

На фотографії зображено Ансамбль Вірменського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці у Львові, а саме його внутрішні дворики (Південний та Східний, або Христофоровий), галереї та апсидна частина храму.

Цей комплекс є духовним і культурним центром львівської вірменської громади, яка була однією з найдавніших та найвпливовіших у середньовічному Львові.

Відповідь – А.