Перед нами – завдання на відповідність. У ньому треба проаналізувати поняття й увідповіднити ці поняття з уривками з історичних джерел.

Завдання на відповідність у другій частини сертифікаційної роботи є трішки складнішими, ніж подібний тип завдань першої частини. Це можна пояснити тим, що першу частину виконують учасники, які вибрали історію України як предмет державної підсумкової атестації (ДПА). Значна частина цих випускників не планує вступати до закладів вищої освіти. Натомість друга частина тесту – це матеріал, що не входить до ДПА: ця частина тестового зошита важлива для учасників, які планують здобувати вищу освіту.

Завдання перевіряє, чи знають та розуміють учасники історичні поняття. Уважно працюйте з тестовим зошитом: інші тестові завдання можуть вам допомогти.

Погляньмо на завдання 59, де запитують про «союзи слов’янських племен» і серед запропонованого переліку знайдемо «полян» і «древлян». Тож у завданні 54 одну відповідність можемо вже поставити правильно, бо у варіанті А є також поляни та древляни, а «племінний союз» це той самий «союз слов’янських племен».

У варіанті Б читаємо: «видав Ярослав сестру свою… за Казимира», очевидно, що йдеться про шлюб, отже «шлюбна дипломатія».

Варіант В має слова-маркери «І приносили їм люди жертви» – це наштовхує на «язичництво», якщо ще пам’ятаємо, хто такі Перун чи Даждьбог.

Залишається поняття «полюддя» – ходити по людях, тобто це форма данини.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

У цьому завданні на встановлення відповідності треба зіставити прізвища історичних діячів з посадами, які вони посідали.

З прізвищем Мазепи ускладнень не повинно виникнути, бо це найбільш знана постать в українській історії. Та ще й у завданні 58 ідеться про гетьмана Івана Мазепу. Підказкою також може слугувати й завдання 46, де є прізвища кошових отаманів, а серед них і Кость Гордієнко.

Залишаються варіанти 2 та 4. І знову частково допоможе завдання, 58 де є інформація про ухвалу польського сейму ліквідувати козацькі полки на Правобережжі. Фастів – це Правобережна Україна, тож саме ця ухвала спровокувала повстання утворених козацьких полків. Серед них і козацький полк Семена Палія.

Феофан Прокопович – науковець, віцепрезидент Синоду, автор трагікомедії «Володимир».

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

Це завдання на встановлення послідовності.

В умові цього тестового завдання вимагають поставити послідовність військово-політичних заходів Данила Романовича, князя Галицько-Волинської держави.

Перечитавши варіанти, розуміємо, що три з них стосуються часу монгольської навали і лише варіант Б випадає з зазначеного часу. Слова-маркери «рицарі-хрестоносці», «магістр», «Дорогочин» вказують на битву військ Данила Романовича під Дорогочином (1238 рік), що зупинила просування хрестоносців на схід. Тобто спочатку Данило Романович мав справу з хрестоносцями, а вже згодом – з монголами. Монголів досить часто в літописах називають татарами. У Програмі ЗНО з історії України є дата 1240 рік – захоплення Києва монголами. Обороною Києва в той час керував тисяцький галицько-волинського князя – Дмитро. Сам Данило Романович у той час був відсутній: «Данило тим часом поїхав».

Повернувшись до рідної землі, Данило Романович вирішує поїхати до хана Золотої Орди, де власне і отримав «ярлик» – грамоту-дозвіл на управління землями.

Розуміючи, що самому протистояти монголам йому не вдається, Данило Романович погоджується отримати корону з рук папського нунція Огізо, сподіваючись, що Папа оголосить хрестовий похід проти монголів. І, хоча питання хрестового походу обговорювалось, європейські монархи не були готові втягуватись у війну далеко на сході.

Знаючи основні факти і вміючи характеризувати розвиток політичного життя Галицько-Волинської держави (про це йдеться в програмі), учасники зможуть правильно виконати подане завдання.

Відповіді: БАВГ.

Український центр оцінювання якості освіти докладно прокоментував це завдання.

Воно скероване не на перевірку механічного відтворення лише тих подій, дати яких зазначено в Програмі ЗНО з історії України, а насамперед на перевірку розуміння (засвоєння) загальної картини та логіки історичного розвитку на певному відрізку історичного часу. У цьому конкретному випадку йдеться про період кінця ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Сама умова засвідчує, що серед наведених у завданні подій є події як «дев’яностих», так і «нульових» років відповідно ХVІІ та ХVІІІ століть. Крім того, зі змісту завдання чітко зрозуміло, що вони нерозривно пов’язані з постаттю гетьмана Івана Мазепи й напрямами його зовнішньої політики.
Усі зазначені події відповідають Програмі ЗНО з історії України. А саме:

• подія «ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні» безпосередньо стосується повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.), оскільки саме вона спричинила вибух цього козацького повстання;
• події «об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України, укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою, зруйнування за наказом московського царя Петра І гетьманської столиці Батурина» є складовими періоду гетьманування І. Мазепи.

Таким чином, можна відтворити загальну історичну картину, стрижнем якої є наведені в завданні події.
Після завершення війни між Польщею та Туреччиною (1699 р.) потреба в козацькому війську відпала, і тому польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію правобережних козацьких полків. Спроба силою реалізувати цей план призвела до повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.). Ситуацією скористався гетьман І. Мазепа. У 1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом гетьмана. Відбулось об’єднання під владою І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України. Титул «гетьман обох берегів Дніпра» наповнився реальним змістом.

Проте політика московського царя Петра І щодо України змусила І. Мазепу замислитися над подальшою долею Гетьманщини. Гетьман, завдячуючи посередництву польського короля С. Лещинського, розпочинає переговори зі шведським королем, укладає таємний союз із Карлом ХІІ та 24 жовтня 1708 р., залишивши Батурин, вирушає на з’єднання зі шведським королем. Звістка про перехід І. Мазепи на бік шведів викликала лють царя Петра І. За його наказом московські війська на чолі з князем О. Меншиковим здійснили 2 листопада 1708 р. каральну акцію проти гетьманської столиці, що ввійшла в історію як «Батуринська різанина».

Подія «ліквідація козацтва на Правобережній Україні (1713 р.)» не має жодного стосунку до завдання № 58 оскільки пов’язана із системою міжнародних договорів 1711–1714 рр.

Насамперед це Прутський трактат (1711 р.) між Московським царством і Османською імперією, за яким цар Петро І зобов’язувався вивести з Речі Посполитої свої війська, що перебували переважно на території Правобережної України.

Виконуючи умови цього договору, Петро І видав указ про ліквідацію козацьких полків, зобов’язавши всіх полковників Правобережжя зі своїми полками перейти на Лівобережжя. Упродовж 1711–1712 рр. відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий.

У 1713 р. було укладено Адріанопольський договір, який повторив в основному умови Прутського трактату та забороняв Петру I втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої.

У 1714 р. до договору було додано дві статті, за якими турецький султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України (з якої вже було виведене населення ліквідованих царем Петром І правобережних козацьких полків).

Таким чином, ліквідація козацтва на Правобережній Україні, як подія 1713 року, не стосується нормативно-правового акта польського сейму, а є наслідком реалізації правового акта московського царя.

Відповіді: БАВГ.

Це завдання на вибір трьох тверджень із семи запропонованих.

Ми вже зверталися до нього, аналізувавши завдання 54, і маємо можливість визначити, виходячи з джерела завдання 54, два слов’янські союзи – поляни та древляни.

Радимичі і в’ятичі, виходячи з того самого джерела, походять від ляхів.

Залишаються три варіанти: 2, 5 та 6. Коли пригадаємо назву одного з удільних князівств Русі, а саме Чернігово-Сіверське князівство, вийдемо на третю правильну позицію – сіверяни.

Відповідь: 2, 4, 7.

Це завдання на вибір трьох тверджень із семи пропонованих.

Аналіз картосхем не є складним форматом роботи під час тестування: майже всі потрібні відомості можна отримати, розглянувши мапу. Тож те, чого на мапі немає, буде неправильним варантом відповіді.

Варіант 1: шлях наступу козацького війська 1648 року почався з Микитинської Січі, але, як бачимо, жодної стрілочки (що пояснює напрямок походу війська) немає.

Варіант 2: напрям походу козаків 1651 р. – у цьому році козаки дійшли до Берестечка, де зазнали поразки. Стрілочки до Берестечка на мапі є, також можемо побачити відступ. Цей варіант відразу ж тягне і наступний правильний варіант – № 5: на мапі зазначено місце битви.

Варіант 3 вимагає пригадати, які воєводства були в управлінні Богдана Хмельницького. А це три воєводства, натомість на мапі бачимо кордони лише Київського воєводства. Приналежність цього воєводства до Війська Запорозького було затверджено Білоцерківським договором 1651 року. Знайшовши на мапі містечко Біла Церква, ми розв’язали завдання (варіант 6). а от указати місце підписання перемир'я між Московською державою та Річчю Посполитою 1656 року (місто Вільно) тобто виконати варант 7 ми не можемо, бо цього міста на мапі немає.

Отже, розглянувши мапу, бачимо, що коректними є твердження 2, 5 і 6.

Відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

В умові завдання зазначено століття, також важливим є регіон, у нашому випадку – Наддніпрянська Україна.

З варіантів відповідей практично відпадають варіанти В та Г, адже радикали були панівною течією здебільшого в Східній Галичині (зрештою, це поняття пов'язане з релігійністю). Залишається варіанти А та Б. Варто згадати, що національних рух Наддніпрянщини базувався на поглядах М. Драгоманова, котрий обстоював ідею федералізації. Погляди Драгоманова були надзвичайно «живі» для діячів суспільно-політичного руху підросійської України. Пригадайте, що проголошував І Універсал Центральної Ради – автономію. І коли, а правильніше сказати за яких обставини, практично «змусили» М. Грушевського та Ко проголосити IV Універсал, де йшлося про самостійність

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Тестове завдання спонукає нас знайти «центр нафтодобування в Європі». Учасник, котрий не знає економічного розвитку українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., орієнтувався б на «Європі». І обирав би напевне, цифру, що на захід від Києва, і таки вгадав би правильну відповідь.

Однак значна частина учасників свою відповідь базувала б на своїх знаннях з історії.

Пригадаймо, що наприкінці ХІХ ст. на українських землях Російської імперії відбувалася низка процесів, котрі можна зрозуміти на картосхемі. Зокрема спеціалізація сільського господарства (позиції 2 та 3), чи завершення промислового перевороту у 80-х роках ХІХ ст., формування синдикатів, а це початок ХХ ст.

Звернімо увагу на цифру 1: картосхема нагадує, що цей регіон належав Австро-Угорщині (Східна Галичина), саме він був економічно слабким у процесах розвитку важкої промисловості цього часу. Однак виявлення покладів нафти (пригадайте винайдення гасової лампи у Львові), дозволило заокеанським інвесторам розвинути нафтодобувну промисловість.

Відповідь – А.