ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Розгортання ідеологічних кампаній.

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – карикатура й відповідний їй уривок джерела.

Аналіз карикатури дає змогу визначити, що радянська карикатура присвячена явищу перших повоєнних років – «лисенківщині». На це вказують написи («невдахи експериментатори, Вейсманізм, Менделізм, Морганізм») та саме сатиричне зображення вчених-генетиків. Аналіз уривків джерел дає змогу виокремити словосполучення-маркер – «особи, які відстоюють принцип формальної генетики», який вказує на правильну відповідь.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Утворення УПА. Території поширення та активних дій різних течій руху Опору.

Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Боротьба ОУН та УПА.

Основною базою боротьби загонів УПА в 1942–1950-х рр. була Західна Україна, де повстанці мали значну підтримку серед місцевого населення, а процеси радянізації ще глибоко не проникли в суспільство.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Початок Великої Вітчизняної війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

У результаті битви в районі міст Рівно–Дубно–Броди–Луцьк Червона армія зазнала поразки, але зуміла затримати наступ німецьких військ на тиждень, що дало змогу організувати і зміцнити оборону Києва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель. Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Перш за все, варто підкреслити, що агітаційний плакат за своєю природою є повідомленням. Але повідомленням, зробленим певною мовою, яка відрізняється від мови статті в газеті або мови роману чи повісті. Повідомленням зі своїм набором символів, навантажених певними смислами. Кожен плакат щось значить. Аби зрозуміти, що він значить, необхідно володіти мовою плаката. Але складність у тому, що, якщо навчання сприйняття художньої мови – річ нормальна та необхідна, то відносно агітації зовсім навпаки. Її мову ніде не вивчають, вона є відомою, загальновживаною та інтуїтивно зрозумілою. Тому в агітації немає місця складним образам, які вимагають естетичного сприйняття, багатошарової інтерпретації. ЇЇ завдання – бути простою, зрозумілою, ефектною й ідеологічно впливати, переконувати свого адресата.

Своєрідним алгоритмом аналізу агітаційно-пропагандистського плакату є відповіді на запитання:

• Що вимагається визначити (ідентифікувати) за плакатом (персонаж, епоха, явище, процес, подія, рік події, тощо)?
• Які персонажі, предмети, речі, зображені на плакаті, пов’язані з предметом ідентифікації та дозволять його впізнати?
• Чи є на плакаті якась текстова інформація, яка допомагає здійснити ідентифікацію?

Предмети ідентифікації в завданні – історична подія та країна, пов’язана з нею.

Отже плакат, відповідно до умови завдання, присвячено подіям Другої світової війни. На це вказують зображення на плакаті: боєць Червоної армії в однострої того часу, системи озброєння, характерні для того періоду, люди в українських національних одежах, які тягнуться до «визволителів», сатиричне зображення представників польської влади з написом «пан», а також гасло – «Червона армія з честю і славою виконає своє велике визвольне завдання! Хай живе Червона армія!». Таким чином, можна стверджувати, що плакат присвячено так званому «Визвольному походу Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь 1939 року».

Відповідь – А.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. сутність і наслідки політики колективізації в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

Хронологічні межі статистичних даних чітко вказують на період, який збігається з періодом Голодомору 1932–1933 рр. А різке збільшення дитячих будинків і дітей у них є свідченням існування в цей період соціальної проблеми – сирітства. У зазначений період ця проблема була пов’язана з високою смертністю під час Голодомору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Українське національне відродження 1920-х рр. Особливості розвитку української культури в цей період.

Завдання передбачає перевірку знань характерних рис культурного життя України в 1921–1928 рр.

Для цього періоду було характерним стильове розмаїття і згуртування літераторів, художників, театральних діячів у творчі об’єднання («Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, АРМУ, Аспанфур та ін.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР.

Одним з проявів непу стали періодичні хлібозаготівельні кризи (1924–1925, 1927–1928, 1928–1929 рр.), які були зумовлені небажанням селян здавати сільгосппродукцію за низькими закупівельними цінами.

Перші дві кризи були розв’язані шляхом збільшення закупівельних цін. Під час третьої держава стала застосовувати воєнно-комуністичні методи для конфіскації врожаю.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає перевірку знань подій боротьби за збереження державної незалежності у 1918–1921 рр.

Останнім актом цієї боротьби був Другий «Зимовий похід» (жовтень-листопад 1921 р.). Він завершився поразкою і трагедією під Базаром, де було розстріляно 359 повстанців, які потрапили в полон до Червоної армії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Перший Всеукраїнський з’їзд Рад – з’їзд українських Рад, скликаний з ініціативи більшовиків, які розраховували на мирне «поглинання» Української Центральної Ради З’їздом Рад і проголошення в Україні радянської влади. Проходив у Києві і Харкові в грудні 1917 року.

Незважаючи на проведену організаторську роботу, на з’їзді в Києві депутати-більшовики виявилися в меншості, тому були змушені покинути його. Переїхавши до Харкова, більшовицькі депутати та їхні союзники з числа інших лівих партій (частина українських лівих есерів і кілька українських соціал-демократів) провели альтернативний з’їзд, проголосивши створення на території України влади Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, оголосили про повалення Центральної Ради і звернулися до Радянської Росії з проханням надати збройну допомогу в боротьбі з Центральною Радою.

Відповідь – В.