ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. П. Шелест.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Кожний, хто живе на Радянській Україні, любіть її», «моя Україна», «наша Україна» – допомагають визначити уривок з книги П. Шелеста «Україно наша Радянська!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Зміни в сільському господарстві.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння напрямів внутрішньої політики М. Хрущова.

Однією зі складових внутрішньої політики була реалізація низки надпрограм у сільському господарстві, які були покликані стрімко збільшити виробництво сільгосппродукції (освоєння цілинних і перелогових земель, «наздогнати та перегнати Америку» у виробництві м’яса і молока, кукурудзяна кампанія, меліорація, хімізація тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Відбудова промисловості. Політика влади щодо економічного життя населення.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів відбудови в Україні після Другої світової війни. Як і в 1930-ті роки, влада використала трудовий ентузіазм робітників, які бажали якнайшвидше подолати негативні наслідки війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Хід операції «Вісла». Наслідки проведення операції «Вісла».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців», «не створюючи компактні групи» – чітко вказують на заходи операції «Вісла» по депортації українського населення з Лемківщини, Посяння, Холмщини у західні і північні райони Польщі. Одним із наслідків цих заходів була часткова асиміляція українців у польському середовищі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На картосхемі зображено територію України з позначеним її розчленуванням під час нацистської окупації. Межі рейхскомісаріату «України» позначені на картосхемі цифрою «3». На це вказують географічні об’єкти. Адміністративним центром рейхскомісаріату було місто Рівне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. Визволення України.

Завдання стосується воєнних подій на території України в серпні–грудні 1943 р.

У зазначений період відбулася ціла низка наступальних операцій, у результаті яких відбулося вигнання німецьких військ з Лівобережної України та Донбасу, форсування Дніпра і перенесення бойових дій на Правобережну Україну.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова–Ріббентропа).

Укладення Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємного протоколу до нього («пакт Ріббентропа-Молотова») відбулося 23 серпня 1939 р. в Москві.

Договір, крім всього іншого, вирішував подальшу долю Західної України. Вона потрапляла в радянську зону впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі у складі Чехословаччини. Політика уряду Чехословаччини в українських землях. Стан економіки, життя населення, освіти та культури, різні течії національного руху, діяльність політичних партій у 1930-х роках.

Предмет ідентифікації в завданні – країна, уряд якої проводив щодо української меншості лояльну політику.

Такою країною в міжвоєнний період була Чехословаччина.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерелі виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-радянського керівництва УСРР, СРСР.

Цитований уривок джерела чітко вказує на кампанію партійно-радянського керівництва із забезпечення новобудов перших п’ятирічок кваліфікованими кадрами. Відповідно до цього уривку добираємо плакат із потрібним змістом. Таким плакатом є – «Дамо мільйони кваліфікованих робітничих кадрів для нових 518 фабрик і заводів!»

Інші запропоновані плакати присвячені індустріалізації, але не стосуються кадрової політики.

Відповідь – Г.