ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі зазначено князівства, кожне з яких розділено кордонами. Тобто йдеться про часи роздробленості Київської держави. Стрілками на картосхемі позначено пересування військ із Чернігівського князівства на територію, заселену половцями, про яких ідеться у варіанті відповіді В. У варіанті відповіді А описано події битви на річці Альта за участі війська тріумвірату Ярославичів. Однак на картосхемі поблизу Києва немає жодних стрілок. У варіанті відповіді Б йдеться про наступ половецьких військ на Торчиськ, однак стрілки на картосхемі свідчать про інший розвиток подій. У варіанті відповіді Г схарактеризовано поразку військ половців і русичів. Тож залишається правильний варіант – В. Саме похід Ігоря на половців описано в літературному творі «Слово о полку Ігоревім».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання дат історичних подій. У 1245 році відбулася поїздка Данила Романовича до Золотої Орди, а також битва поблизу міста Ярослава. Саме перемога в цій битві дала змогу Данилу остаточно утвердитися в Галицько-Волинській державі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині XVI століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати першу українську друковану книжку й застосувати вміння розпізнавати витвори такого виду мистецтва як графіка. Перша українська гравюра міститься в книзі львівського видання «Апостол» 1574 року, яка надрукована під керівництвом Івана Федоровича.

Зображення А – кінний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» 1662 року. Зображення Б – мініатюра «Родина князя Святослава Ярославича» з «Ізборніка» 1073 року, а В – гравюра Івана Мігури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVIІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів. У середині XVI – першій половині XVII століття основу економічного розвитку українських земель становило сільське господарство. Саме в цей час важливою ланкою аграрного розвитку ставали фільваркові господарства. Фільварок (хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні й Білорусі в XIV столітті – першій половині XIX століття, комплекс земельних угідь, на яких шляхтич вів власне господарство й застосовував на ньому «дармову» працю підлеглих селян. Швидкому зростанню фільварків в Україні сприяла аграрна реформа короля польського й князя литовського Сигізмунда ІІ Августа, що розпочалася 1557 pоку. Саме тоді видано закон під назвою «Устава на волоки», згідно з яким перерозподілено землі у великокнязівських маєтках у Литві, Західній Білорусії і на Волині з метою підвищити прибутковість цих маєтків. За цим законом уся землю, що нею володіли селяни, поділяли на волоки (волока або лан – ділянка землі площею близько 17 га.) Волоку одержувало селянське господарство – дим, яке мало худобу й реманент і мусило відбувати всі повинності й панщину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У завданні наведено портрет Василя-Костянтина Острозького. Він прославився насамперед як меценат, за його сприяння відкрито Острозьку академію, надруковано Острозьку Біблію. Також відомий як найбільший землевласник у Речі Посполитій, саме тому його інколи називали «некоронованим королем Русі».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Прочитавши уривок із джерела і визначивши слова-маркери, зокрема «Богдан Хмельницький», можна ідентифікувати подію як час національно-визвольної війни українського народу в середині XVII століття. Козацький гетьман намагався заручитися підтримкою Московського царства у війні проти Речі Посполитої. Однак проти такого зближення виступало як вище українське духовенство, так і частина козацької старшини. Союз із Московією оголошено в Переяславі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку йдеться про захоплення турками «столиці Української козацької держави». У ті часи Київ не був резиденцією козацьких гетьманів, тож варіант відповіді А неправильний. Натомість Чигирин (варіант відповіді Б) був столицею кількох козацьких гетьманів, зокрема Івана Виговського, Павла Тетері й Петра Дорошенка. Юрій Хмельницький, так званий «князь сарматський», вибрав столицею місто Немирів. Місто Батурин (варіант відповіді В) було столицею часів гетьмана Івана Мазепи. І, відповідно, Глухів (варіант відповіді Г) став столицею козацтва після гетьманування Івана Мазепи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Захоплення турками міста Чигирина пов’язано з чигиринськими походами Османської імперії. Вона використовувала відоме для українського населення ім’я Юрія Хмельницького, який називав себе «князем сарматським».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку йдеться про захоплення турками українського міста. Міжнародні договори, наведені у варіантах відповіді А й Г не задовольняють умову завдання, бо їх підписали Річ Посполита й Московська держава. Так само неправильним є варіант відповіді Б. Адже укладення Корсунської угоди (1669 рік) стосується гетьмана Петра Дорошенка й прийняття турецького протекторату. Бахчисарайський мирний договір – договір між Гетьманською Україною і Кримським ханством про військово-політичний союз, укладений у березні 1648 року гетьманом Богданом Хмельницьким і кримським ханом Іслям III Ґераєм.

Правильна відповідь – В.