ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поки ще з турками до розриву не дійшло», «обрати…гетьмана», «суди між народом малоросійським відправляти їм самим», а також підказка в умові «князь О.Меншиков на засіданні Верховної таємної ради…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події другої чверті ХVІІІ ст.

За час існування гетьманської влади на території Лівобережної Гетьманщини Росія тричі скасовувала вибори гетьмана (1722, 1734, 1764 рр.) і двічі їх відновлювала (1727 і 1250 рр.). У цьому випадку йдеться про 1727 р., коли гетьманом було обрано Д. Апостола. У цей час насувалася війна з Туреччиною, яка вибухнула в 1735 р. і тривала до 1739 р. Верховна таємна рада діяла в Росії в 1726–1730 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання міжнародної ситуації, що склалася навколо Української козацької держави в останні десятиліття ХVІІ ст.

Руїна призвела до занепаду козацької держави, і її долю вирішували сусіди. Так, за Бахчисарайським договором 1681 р. долю приналежності Правобережжя після запеклої боротьби вирішували між собою Стамбул і Москва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.  Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – договір Війська Запорозького з іншою державою.

У відповідях указані чотири договори. Серед зазначених лише «Березневі статті» забороняли гетьману мати відносини з польським королем і турецьким султаном.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Треба визначити один з наслідків Національно-визвольної війни.

Для розв’язання завдання можна скористатися таким алгоритмом.

Перше. Пригадати причини війни.

Другий крок. Співвіднести причини із зазначеними у відповідях наслідками.

Серед причин можна виділити такі:

1. Нехтування польською владою станових інтересів козацтва;
2. Посилення соціально-економічного визиску українських селян, міщан, козаків;
3. Посилення релігійних утисків православного населення Речі Посполитої.

Виходячи з цього, дистрактори В і Г є не правильними відповідями. Магдебурзьке право на українських землях поширювалося з ХІV ст.; поширення фільваркового господарства лише посилювало утиски селянства. Тобто поширення фільваркової системи господарювання було причиною, а не наслідком війни. Створення козацької держави не ліквідувало становий поділ суспільства. Відповідно, дистрактор Б теж не є правильною відповіддю. У той же час Національно-визвольна війна знищила магнатсько-шляхетське панування і як наслідок – залежність селян.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси. У цьому завданні слід розпізнати зображену на репродукції картину та встановити її авторство.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на репродукції, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Аналіз джерела дає змогу визначити, що сюжет ікони і манера виконання вказують на вплив ідей Ренесансу. Серед зазначених іконописців ікона відповідає творчості Олексія Горошковича.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – про яку битву йдеться.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «султан турецький Осман», «Хотин», «польський табір», «козаки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією. Проте під Хотином було декілька битв між польсько-українськими і турецькими військами. Ідентифікувати, про яку саме битву йдеться, допомагає ім’я султана Османа. Це битва 1621 р., яка завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Кам’янець-Подільська фортеця.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, яка має 9 башт, що поєднані високими стінами. У споруді відсутня башта-донжот, що вказує на те, що це не замок, а фортеця. Форма башт характерна лише одній фортеці в Україні – Кам’янець-Подільській. Фортеця розташована у важкодоступній місцині. До неї пролягає лише одна дорога.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Кам’янець-Подільська фортеця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку знання зовнішньополітичної діяльності князя Данила Романовича Галицького після монгольської навали. На це вказують хронологічні рамки зазначені у завданні – 1240-ті–1260-ті рр. Саме у цей період Данило Галицький переймався питанням створення антитатарської коаліції європейських держав. Саме з цією метою він погодився на коронаціє у 1253 р. Проте дієвої коаліції не вдалося створити і, незважаючи на перші перемоги, Данило був змушений погодитися на монгольську зверхність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Виконання завдання передбачає або пряму відповідь на завдання, або його розв’язання в логічній послідовності.

У відповідях зазначені різні прошарки суспільства – від привілейованих (бояри, священики), напівпривілейованих (міщани) до непривілейованих (смерди). Більшість населення Русі належала до непривілейованих груп. Смерди – це особисто вільні селяни, які самостійно вели своє господарство.

Ураховуючи, що основу господарства Русі становило сільське господарство, то мешканці села становили більшість населення.

Відповідь – А.