Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов'язані з процесом феодальної роздробленості. Цей період характеризувався ослабленням центральної влади великого київського князя і зростанням впливу удільних князів. В умовах боротьби за владу та зростання зовнішньої загрози (половці), князі намагалися вирішувати конфлікти та об'єднувати зусилля через князівські з'їзди (снеми).

Відповідь – Б.

Неповноправних людей на Русі, які через певні причини вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали - ізгої.

Ізгої — це люди, які втратили свій попередній соціальний статус, але не стали повністю рабами.

Відповідь – Г.

Сутність політичної роздробленості Київської Русі полягала в зміні унітарної монархії монархією федеративною.

Політична роздробленість — це історичний процес XII – XIII ст., під час якого єдина держава (унітарна монархія) перетворилася на систему незалежних (удільних) князівств (фактично, федерацію чи конфедерацію), кожне з яких очолював свій князь із династії Рюриковичів.

Відповідь – А.

Основу економічного розвитку Київської Русі становили землеробство та чорна металургія.

Економіка Київської Русі (IX – XIII ст.) була переважно аграрною та базувалася на сільськогосподарському виробництві, доповненому високорозвиненим ремеслом і жвавою міжнародною торгівлею.

Відповідь – Б.

В уривку йдеться про князя Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий (син Володимира) відомий тим, що:

• Сприяв масовому перепису та перекладу книг.

• Створив при Софійському соборі першу бібліотеку і скрипторій (майстерню для переписування книг).

• Його діяльність символічно описується як «засівання книжними словами» (тобто поширення освіти та християнської мудрості).

Відповідь – В.

Первісна людина з’явилася на території сучасної України близько 1 млн років тому. Найдавніша пам'ятка, що свідчить про перебування первісної людини на території сучасної України, — це стоянка біля села Королево на Закарпатті. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

«Битва за Дніпро» 1943 р. стала завершенням перелому на радянсько-німецькому фронті. Відповідно, вона мала такі наслідків:

1) визволення Києва та окремих районів Правобережної України від окупантів;

2) подолання стратегічно важливого рубежу німецької оборони – «Східного вару»;

3) створення умов для визволення Правобережної та Південної України.

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Аналіз запропонованих відповідей дає такий результат. Реформи 1860-х-1870-х рр. у Російській імперії сприяли завершенню промислового перевороту (реформи усунули феодальні пережитки, відкривши шлях до прискореної модернізації країни), формуванню ринку вільнонайманої праці (селяни отримали особисту свободу), широкому долученню селян до підприємницької діяльності та торгівлі (завдяки отриманню громадянських прав та особистої свободи).

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи. Українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Картосхема дає змогу:

• Визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм (локалізовано на Правобережній Україні).
• Визначати хід бойових дій Північної війни на українських землях (позначено на карті стрілочками, місце вирішальної битви під Полтавою, знищення Батурина і Чортомлицької Січі).
• Окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи (кольором і штрихуванням).

Відповідь: 3 5 7.