ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «засідання Громади», «головування генерал-губернатора», «займатися науковою діяльністю про Україну й для України» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про відкриття в 1873 р. Південно-Західного відділення російського географічного товариства. Відкриття Товариства відбулося під головуванням київського генерал-губернатора. Більшість учених, які були залучені до роботи Товариства, була учасниками таємної Київської громади. Завдяки відкриттю Товариства Київська громада отримала можливість легально займатись українознавчими дослідженнями. Проте ця діяльність тривала лише до 1876 р., коли було оприлюднено Емський указ царя Олександра ІІ.

Виконання цього завдання також можливо шляхом виключення. Собор руських вчених, товариство «Просвіта», Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це товариства, які у ХІХ ст. діяли на теренах західноукраїнських земель. Лише Південно-Західне відділення російського географічного товариства існувало на теренах Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає знання особливостей модернізації Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Одним з локомотивів стрімкого зростання економіки українських земель у складі Російської імперії стало широке залізничне будівництво. Особливістю цього будівництва було те, що колії насамперед прокладалися з урахуванням потреб економічного розвитку: до портів, промислових центрів, місць добування сировини тощо.

Будівництво першої залізниці було завершено в 1865 р. Вона з’єднала Одесу і місто Балта. Ця залізниця мала сприяти розвитку хлібного експорту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Україна… непідлегла в союзі слов’янськім», «ліквідація кріпацтва», «осередком [федерації] мав стати Київ», «Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою…» – допомагають ідентифікувати програмові положення саме Кирило-Мефодіївського братства.

Також це завдання можна розв’язати, використавши знання про наявність чи відсутність програми діяльності в організації. Із зазначених у відповіді організацій програмові документи мали лише дві: Кирило-Мефодіївське братство («Книга буття українського народу», «Статут») і «Південне товариство» декабристів («Руська правда»). Спираючись на знання того, що «Південне товариство» виступало за унітарний характер майбутньої республіки Росії, логічно приходимо до правильної відповіді.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Задунайська Січ. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.

Завдання передбачає знання перебігу російсько-турецької війни 1828-1829 рр. і участі в ній козацьких формувань.

У 1828 р. частина козаків Задунайської Січі, яка розташовувалась у володіннях Османської імперії, на чолі з отаманом Гладким переходить на бік російських військ і показує їм зручні міста для форсування Дунаю. У відповідь на такі дії частини козаків турецькі війська знищують Задунайську Січ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «землі, що відійшли до Австрії», «поліпшити долю кріпаків українських», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про територію Галичини, яка відійшла до володінь австрійських Габсбургів у результаті І поділу Речі Посполитої 1772 р. Приєднані землі перебували у вкрай занедбаному стані. У цей час при владі в Австрії перебували при владі імператриця Марія-Терезія, а згодом її син Йосип ІІ, які здійснювали реформи у дусі «освіченого абсолютизму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.

Завдання передбачає визначення стильових ознак Андріївської церкви, яка збудована у стилі бароко (іноді мистецтвознавці вказують, що в стилі рококо). Особливістю споруди є те, що в ній відсутня дзвіниця. Ця церква є окрасою міста Києва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання спрямоване на перевірку знання державної приналежності території, яка була охоплена гайдамацьким повстанням «Коліївщина» (1768 р.).

«Коліївщина» охоплювала територію Правобережжя України, яка на той час входила до складу Речі Посполитої. Повстання було спрямоване проти свавілля польської шляхти.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поки ще з турками до розриву не дійшло», «обрати…гетьмана», «суди між народом малоросійським відправляти їм самим», а також підказка в умові «князь О.Меншиков на засіданні Верховної таємної ради…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події другої чверті ХVІІІ ст.

За час існування гетьманської влади на території Лівобережної Гетьманщини Росія тричі скасовувала вибори гетьмана (1722, 1734, 1764 рр.) і двічі їх відновлювала (1727 і 1250 рр.). У цьому випадку йдеться про 1727 р., коли гетьманом було обрано Д. Апостола. У цей час насувалася війна з Туреччиною, яка вибухнула в 1735 р. і тривала до 1739 р. Верховна таємна рада діяла в Росії в 1726–1730 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання міжнародної ситуації, що склалася навколо Української козацької держави в останні десятиліття ХVІІ ст.

Руїна призвела до занепаду козацької держави, і її долю вирішували сусіди. Так, за Бахчисарайським договором 1681 р. долю приналежності Правобережжя після запеклої боротьби вирішували між собою Стамбул і Москва.

Відповідь – Б.