ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини.

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних з обмеженням автономії Гетьманщини в першій половині XVIІI ст.

Зазначені в умові завдання чіткі хронологічні межі дають підстави стверджувати, що йдеться про події, що відбувалися після поразки українсько-шведського воєнно-політичного союзу. Відкритий перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ, розцінений Московією як відверта «зрада», дав привід Петру І реалізувати свої давні наміри щодо ліквідації політичної автономії України. У 1722 р. для посилення контролю за діяльністю гетьмана та генеральної старшини замість Малоросійського приказу було створено Малоросійську колегію. Вона складалася з шести офіцерів російських полків, розквартированих в Україні. У цивільних справах підпорядковувалася Сенату, а у військових – головнокомандуючому військами в Україні. Колегію очолив бригадний генерал С. Вельяминов. Стала найвищою владною установою в Україні, оскільки гетьман мав лише дорадчий голос.

Інші варіанти відповіді в завданні є неправильними з огляду на зазначені хронологічні межі (перша половина XVIІI ст.). Остаточний поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну було закріплено Андрусівським договором (1667 р.) і «Вічним миром» (1686 р.). За ними Лівобережжя та Київ відходили до Московського царства, а Правобережжя – до Речі Посполитої. Хронологічно це події другої половини XVII ст. Насильницьке знищення російськими військами Підпільненської Січі та остаточна ліквідація Запорозької Січі як козацької автономії відбулося в 1775 р., тобто в другій половині XVIІI ст. Козацьке військо було ліквідовано в 1783 р. Замість нього було створено десять кавалерійських карабінерських полків. Ця подія також другої половини XVIІI ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія, пов’язана з іменем гетьмана І. Мазепи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери  – «ми стоїмо між двома проваллями», «воюючи між собою монархи», «зблизили театр війни до кордонів наших», «а ми між ними є точка нещастя» – допомагають визначити, що у своїй промові І. Мазепа веде мову про запекле військове протистояння шведського короля Карла ХІІ та московського царя Петра І під час Північної війни (17200–1721 рр.). Згадка в промові про наближення війни до кордонів України свідчить, що йдеться про 1708 р. Саме цього року Карл XII почав здійснювати свій давній задум про похід на Московію. Похід мав відбутися в напрямку на Смоленськ і Москву через територію Литви та Білорусі. Спочатку похід складався вдало. Але після кількох невдач у серпні-вересні Карл ХІІ відмовився від попереднього плану. Він вирішив повернути в Україну, сподіваючись забезпечити свою армію провіантом і зміцнити її потугу козацькими полками й військом польського короля С. Лещинського. За таких умов гетьман І. Мазепа зважився на ведення переговорів з метою створення українсько-шведського воєнно-політичного союзу. До цього його також спонукала звістка про намір Петра І ліквідувати політичну автономію України. У жовтні 1708 р. шведська армія вступила на українські землі. Такий розвиток подій змусив І. Мазепу відкрито перейти на сторону шведських військ і об’єднатися з ними для ведення війни з Московією.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є наступні кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, український гетьман.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери  – «Дорошенка заслав у вічну неволю», «Чигирин з усією цьогобічною Україною втратив» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана Івана Самойловича. Саме цей гетьман Лівобережної Гетьманщини, прагнучи об’єднати під своєю владою Лівобережну та Правобережну України, вів запеклу боротьбу проти гетьмана Правобережної Гетьманщини П. Дорошенка. Так, у 1674 р. московська армія під командуванням воєводи Г. Ромадановського та козацькі полки на чолі з гетьманом І. Самойловичем вступили на Правобережжя й узяли в облогу гетьманську столицю – Чигирин. На допомогу П. Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила І. Самойловича та московські війська відступити. Восени 1676 р. московська армія й полки І. Самойловича знову обложили Чигирин. П. Дорошенко, розуміючи всю безвихідь становища, переконав козаків припинити опір, здав Чигирин і зрікся гетьманства. У результаті вторгнення в 1678 р. турецько-татарських військ І. Самойлович втратив контроль над Чигирином і всім Правобережжям.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Молдовою.

Завдання спрямоване на перевірку знання зовнішньополітичної діяльності уряду Б. Хмельницького та розуміння сутності відносин Війська Запорозького з Молдовою.

Молдова від початку Національно-визвольної війни середини XVII ст. перебувала в полі зору української дипломатії, оскільки польський уряд, підтримуючи господаря Василя Лупула, прагнув використати Молдову в своїй боротьбі проти Хмельницького. Останній же намагався схилити Василя Лупула до встановлення союзницьких відносин шляхом шлюбу свого сина Тимоша з Розандою Лупул. Перемога козаків у Батозькій битві в травні 1652 р. і наступна облога фортеці в Кам’янці-Подільському змусили Василя Лупула виконати вимоги Б. Хмельницького: відмовитися від союзу з Польщею та видати свою дочку Розанду за Тимоша Хмельницького. Союз України з Молдовою був скріплений шлюбом Тимоша з Розандою в серпні 1652 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Загальновідомо, що 21 січня 1648 р. Б. Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорозьких козаків, напав на польську залогу на о. Базавлук на Дніпрі та знищив її. Це звільнило Запорозьку Січ від польського контролю та зумовило перехід запорожців на бік Хмельницького, обраного гетьманом. Наступні кілька місяців тривала підготовка повстання: розсилалися універсали, які заохочували козаків, селян і міщан стати проти шляхти; купувалася зброя та боєприпаси; налагоджувалося виробництво пороху. Проте Хмельницький розумів, що запорукою успіху майбутнього повстання є не лише матеріальні й військові ресурси, а й наявність союзників у боротьбі. Саме тому в лютому-березні 1648 р. він укладає угоду з кримським ханом Ісламом-Гіреєм ІІІ про військову допомогу. У такий спосіб гетьман не тільки розв’язав складну проблему – брак власної кінноти, а й убезпечив себе від несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час війни проти Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – верства населення Речі Посполитої.

Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «король», «добре з татарами б’ються», «віддав їм Трахтемирів», «настановив їм гетьмана», «прислав клейноди» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про реєстрове козацтво. Дійсно, у 1578 р. польський король Стефан Баторій, готуючись до війни з Московським царством і намагаючись використати в ній військову потугу козацтва, підписав документ, що передбачав створення козацького реєстрового війська в 500 осіб. Реєстровцям було покладено платню грішми й одягом, надано клейноди (хоругву, бунчук, булаву та печатку), передано у власність містечко Трахтемирів із Зарубським монастирем для розміщення арсеналу та військового шпиталю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що в плані є рівностороннім трикутником із випнутими сторонами та трьома вежами. Перша вежа (передній план фото) – багатоярусна паралелепіпедна споруда, яка внизу підпирається масивними підстінками. Між ними арковий вхід. Середні яруси вежі мають по одному вікну, верхній – три вікна. Також у середній частині фасаду вежі виступають квадратні зубці. Завершують споруду потужні зубці ренесансної форми. Друга вежа (крайній правий план фото) також має форму прямокутного паралелепіпеда. На стінах можна прогледіти орнаментальний тип кладки цегли. У стінах різних поверхів облаштовані бійниці. Вежа завершується аттиком із зубцями. Архітектура третьої вежі (крайній лівий план фото) ще лаконічніша. Вона не має оздоблення. Вежа вкрита шатровим дахом.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Верхній замок у Луцьку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – владний орган.

Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «Рада», «у місті», «радитись про добробут громади», «запобігати шкодам», «пильнувати обману в мірах і вагах» – допомагають визначити: в уривку йдеться про орган урядування (Раду), який розв’язував коло господарських питань. Оскільки ці питання стосувалися міського життя, то наведений уривок є ілюстрацією так званого «магдебурзького права» – однієї з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі в середні віки. Основою цієї системи був магістрат – колегіальний орган управління містом, який складався з Ради (очолював бургомістр) та Лави (очолював війт).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки битви.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «князь Ольгерд», «прилучив подільську землю», «вигнав звідти татар» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про наслідки однієї з ключових подій в історії Великого князівства Литовського. Ця подія – битва на Синіх Водах, яка відбулася 1362 р. Унаслідок здобутої перемоги Ольгерд відвоював у татар Київ i захоплене ними в середині ХІІІ ст. Поділля та розширив свої володіння далеко на південь у напрямку до Чорного моря. Литовське князівство стало величезною багатонаціональною державою, найбільшою в тогочасній Європі.

Відповідь – А.