ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Дистрактори В і Г є не правильними відповідями. Магдебурзьке право на українських землях поширювалося з ХІV ст.; поширення фільваркового господарства лише посилювало утиски селянства. Тобто поширення фільваркової системи господарювання було причиною, а не наслідком війни. Створення козацької держави не ліквідувало становий поділ суспільства. Відповідно, дистрактор Б теж не є правильною відповіддю. У той же час Національно-визвольна війна знищила магнатсько-шляхетське панування і як наслідок – залежність селян.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Це ікона «Успіння Богородиці» (1547 р.), автором якої є Олексій Горошкович.

Композиція поєднує традиційні елементи візантійського іконопису з впливами Ренесансу (архітектурний фон, фігурні фронтони будівель).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Подія, описана в уривку – оборона Хотинського табору від турецького війська на чолі із султаном Османом II – відбулася в 1621 р.

Війська Речі Посполитої (включно з 40-тисячним українським козацьким військом на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним) проти армії Османської імперії, якою командував султан Осман II.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Кам’янець-Подільська фортеця.

На фото зображено Кам'янець-Подільську фортецю.

Фотографія чітко відповідає ключовим архітектурним та ландшафтним ознакам Кам'янець-Подільської фортеці:

1. Башти: Видно комплекс із численних циліндричних (круглих) веж, більшість з яких мають високі конусоподібні дахи, що є характерною рисою саме цього замку.

2. Міст і Ландшафт: На передньому плані видно міст, який веде безпосередньо до входу у фортецю. Замок розташований на високому скелястому плато, оточеному глибоким каньйоном (видно обриви під фортецею), що є унікальною ландшафтною особливістю фортифікацій Кам'янця-Подільського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Після Батиєвої навали 1240 року і вимушеного визнання залежності від Орди у 1246 році, головною стратегічною метою Данила стало звільнення від монгольського панування.

• З цією метою він активно шукав союзників у Західній та Центральній Європі, налагоджуючи відносини з Польщею, Угорщиною та Папою Римським.

• Прийняття ним королівського титулу у 1253 році було частиною цього плану, оскільки Данило сподівався на обіцяну Папою допомогу у Хрестовому поході проти монголів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Переважну більшість населення Київської Русі в IX – XII ст. становили смерди.

Смерди — це категорія особисто вільних селян-общинників у Київській Русі.

• Вони становили основну масу виробників матеріальних благ у державі, займалися землеробством, ремеслом і сплачували данину князеві.

• Соціальна структура будь-якої аграрної держави (якою була Київська Русь) передбачає, що селяни є найбільш чисельною групою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Боротьбу проти нападів половців на Русь найбільш успішно вели князі Володимир Мономах і Мстислав Великий.

Боротьба з половецькими нападами була однією з головних проблем Київської Русі у XI-XII століттях. Найбільш успішно цю боротьбу вели князі Володимир Мономах, він очолив кілька великих і успішних походів углиб половецьких степів (у 1103, 1107, 1111 рр.), що надовго відсунуло кочовиків від кордонів Русі. 

Його син Мстислав Великий (1125–1132) продовжив політику батька. Він також організовував походи проти половців, успішно захищав кордони Русі та підтримував її єдність.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Святослава. Позначати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст.

В результаті військових походів великого князя київського до складу Русі увійшли землі племен уличів та тиверців.

Заштриховані території на карті охоплюють землі між річками Дністер та Прут, а також частину узбережжя Чорного моря. Це історичні землі племен уличів та тиверців.

Стрілки вказують на військові дії, які відбувалися на цій території, що свідчить про їх приєднання до складу Київської Русі. Князь Святослав, доклав значних зусиль для підкорення цих племен, щоб забезпечити контроль над торговими шляхами до Візантії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Династія Рюриковичів утвердилася на Русі в ІХ-Х ст..

• 882 рік (ІХ ст.): Князь Олег, захопив Київ, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. Ця подія вважається моментом утворення Київської Русі і остаточного утвердження династії в Києві.

• Х ст.: За часів правління князів Ігоря, Ольги та Святослава влада Рюриковичів поширилася на більшість східнослов'янських племінних союзів, а держава стала однією з найвпливовіших у Східній Європі. Отже, утвердження на Русі династії Рюриковичів відбулося в ІХ – Х ст.

Відповідь – В.