ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь. На картосхемі зображено частину Речі Посполитої з українськими землями. Географічні назви і розташування дають змогу визначити, що:

цифрою «1» на картосхемі позначено Руське воєводство (міста Львів, Галич);

цифрою «2» – Волинське воєводство (міста Луцьк, Острог);

цифрою «3» – Київське воєводство (міста Чигирин, Переяслав);

цифрою «4» – Брацлавське воєводство (міста Вінниця, Умань).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Завдання передбачає знання перебігу подій Другої світової війни на українських землях.

У даному випадку слід визначити події 1944 р., коли відбувалося завершення вигнання німецьких окупантів з України.

Відповідно правильні відповіді: Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.); проведення депортації кримських татар (травень 1944 р.); визволення всієї території України від окупантів (жовтень 1944 р.).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Завдання передбачає знання складових політики «воєнного комунізму». Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, політика «воєнного комунізму» передбачала націоналізацію промисловості, запровадження загальної трудової повинності та продрозкладки (продрозверстки), заборону приватної торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь – 2 5 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Завдання передбачає знання перебігу подій боротьби за галицько-волинську спадщину.

Основними суперниками були країни сусіди: Велике князівство Литовське (захопило Волинь), королівство Польща (захопила Галичину), королівство Угорщина (з 1370 по 1387 рік володіла Галичиною, загарбала Закарпаття).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити у форматі «так/ні». у якому уривку йдеться про князя Святослава.

1 Маркери: «посилає до імператора просити миру», «віддати візантійцям Доростол» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

2 Маркери: «поставив він кумирів поза двором теремним», «Перун, Хорс, Даждьбог, Стрибог, Сімаргл» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Володимиром Великим.

3 Маркери: «хазари вийшли супроти нього», «одолів він хазар», «Ітіль, Біла Вежа» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

4 Маркери: «вчинив мир з братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Ярославом Мудрим.

5 Маркери: «даю церкві цій… десяту частину од маєтностей своїх десяту частину», «церква Богородиці» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Володимиром Великим.

6 Маркери: «Переяславець», «Хочу йти на вас!» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Святославом.

7 Маркери: «поручаю я стіл свій», «імена синів Ізяслав, Святослав, Всеволод, Ігор, В’ячеслав» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов’язані з князем Ярославом Мудрим.

Відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні.

Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат відображає радянську пропагандистку версію агресії СРСР проти Польщі («Визвольний похід»). – вересень 1939 р. (Маркери: «зображення Червоної армії з озброєнням кінця 1930-х років», «Гасло: «Подати руку допомоги братському народу Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!»).

Другий плакат пропагує переваги політики непу, запровадженої в 1921 р. (Маркери: Гасла: «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою – розпоряджайся сам»).

Третій плакат пропагує мету радянської індустріалізації, вказує на її переваги. Плакат належить до першої половини 1930-х рр. (Маркери: «П’ятирічку за 4 роки», «Ми знаходимося напередодні перетворення із країни аграрної в країну індустріальну»)

Четвертий плакат закликає на війну проти Польщі 1920 р. (Маркери: «На Польський фронт», «РКП» тощо).

Відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух.

Завдання передбачає встановлення хронологічної послідовності подій, пов’язаних з розгортанням дисидентського руху.

Створення Л. Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки – 1959 р.

Початок випуску В. Чорноволом «самвидавського» журналу «Український вісник» – 1970 р.

Заснування М. Руденком Української громадської групи сприяння виконання Гельсінських угод – 1976 р.

Участь В. Стуса в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти масових арештів дисидентів – 1965 р.

Відповідь – А Г Б В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування П. Дорошенка, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання хронологічної послідовності подій другої половини ХVІІІ ст.

Чигиринські походи турецько-татарських військ – 1677–1678 рр.

Ухвалення Гадяцького договору – 1658 р.

Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї козацької України – 1668 р.

Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московією та Османською імперією – 1681 р.

Відповідь – Б В А Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике розселення слов’ян.

Правильна послідовність історичних явищ:

Б. Велика грецька колонізація – VІІІ–VІ ст. до н. е. Процес заснування стародавніми греками міст-держав (полісів) на узбережжі Чорного моря (Північне Причорномор’я) та в Криму.

В. Розпад Великої Скіфії – ІV ст. до н. е. Занепад і знищення могутньої скіфської держави, яка панувала у степах Північного Причорномор’я протягом декількох століть.

Г. Велике переселення народів – ІV–VІ ст. Грандіозний за масштабами рух племен та народів Європи і Азії. 

А. Велике розселення слов’ян – V–VІІ ст.  Процес розселення слов’янських племен з їхньої прабатьківщини на величезні простори Східної, Центральної та Південної Європи.

Відповідь – Б В Г А.