Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях після укладення Люблінської унії.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула отримати такі ж права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтою, що і створило умови для її полонізації та окатоличення. Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї та традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян було дискриміновано.

Удільні князівства на українських землях було ліквідовано ще в ХV столітті.

Магдебурзьке право на українських землях за часів Речі Посполитої отримало новий імпульс у розвитку й проіснувало до ХІХ століття.

Литовські Статути використовувати й після Люблінської унії. У 1588 році було ухвалено ІІІ Литовський статут.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання й уміння застосовувати основні поняття і терміни, з історії України.

Із запропонованих варіантів відповіді правильним є такий:

• панщина;
• магнатське землеволодіння;
• фільварки.

Усі ці поняття дають змогу характеризувати економічний розвиток українських земель у середині ХVІ – середині ХVІІ століття.

Панщина – форма земельної відробіткової ренти поширена (разом з оброком) за феодалізму. Полягала в обов’язковій праці селянина в господарстві землевласника.

Магнатське землеволодіння – землі, які перебували у спадковому володінні магнатів – найзаможнішої частини шляхти.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичної постаті та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Обидві надруковані книги мали церковно-релігійний зміст, але, незважаючи на це, діяльність друкаря викликала незадоволення у церкви», «Він змушений був залишити Москву й перебратися до Заблудова [Білорусія], а потім до Львова, де й продовжив свою справу» – чітко вказують на факти біографії друкаря Івана Федоровича (Федорова). У Москві він надрукував «Апостол» (1564 рік) і «Часослов» (1565 рік). Після видання «Апостола» друкарню Федорова спалили, а самого вигнали. Він переїхав до Заблудова. Там Іван Федоров змінив своє московське прізвище на Федорович. У Львові міщани самі зібрали кошти для друкування першої книги – львівського видання «Апостола» 1574 року, у післямові до якого сам друкар жорстко розкритикував «московські звичаї», розповівши про численні гоніння на нього («Не від государя, але від багатьох начальників і священноначальніків, які на нас заздрості заради багато єресі задумували»), і як його «... від землі, Вітчизни й роду нашого вигнали в краї досі невідомі».

Порівняно з московським «Апостолом» львівська книга мала ряд нововведень, зокрема вирізані додаткові сторінкові гравюри із зображенням євангеліста Луки, орнаментальним знаком герба Львова і друкованим знаком – гербом самого першодрукаря. У львівському «Апостолі» поміщені велика й детальна післямова «Повесть ... откуда начася и како свершися типография сия». Львівського «Апостола» було виготовлено близько 1 000 примірників, із яких до наших днів у різних книгосховищах світу зберіглося тільки 85.

Другим видатним львівським виданням Івана Федорова був «Буквар» – перший в Україні друкований посібник для навчання грамоті, складений, як зазначено в післямові, «заради швидкого дитячого навчання».

У 1580 році, оселившись в Острозі, Іван Федорович видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до останнього. У 1580–1581 роках разом зі своїм сином видав першу повну слов’янську Біблію, яку названо Острозькою Біблією.

У 1581 році у світ вийшло останнє видання Івана Федорова під назвою «Хронологія».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння причин Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII століття.

Однією з причин Національно-визвольної війни, що вибухнула 1648 року,ш стало посилення національно-релігійного гніту православного українського населення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання умов Зборівського й Білоцерківського договорів між козаками й Річчю Посполитою, а також сформованість картографічних умінь.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького, що постала 1649 року за умовами Зборівського миру. Вона включала в себе терени Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств Речі Посполитої.

У 1651 році після поразки козацького війська в битві під Берестечком гетьман Богдан Хмельницький був змушений підписати новий Білоцерківський договір, за яким територія Козацької держави обмежувалася лише Київським воєводством. Землі Брацлавщини й Чернігівщини було втрачено.

На картосхемі цифрами позначено:

1 – Брацлавське воєводство.

2 – Чернігівське воєводство.

3, 4 – Київське воєводство й землі Запорозької Січі, що входили до Київського воєводства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України, устрою Української козацької держави – Війська Запорозького.

«Генеральна військова канцелярія» – це військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництва якої гетьман правив державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього й міжнародного характеру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання міжнародних договорів щодо українських земель і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – «Вічний мир» 1686 року.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Мала Росія цієї сторони Дніпра… має залишатися на стороні їхньої царської величності на вічні часи», «Київ має залишатися також на стороні їхньої царської величності», «Запоріжжя, козаки, що живуть на січі, мають бути… у володінні і в державі їхньої царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» між Московією і Річчю Посполитою 1868 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Першої Малоросійської колегії.

Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили до складу Російської імперії, який був заснований 16 (27) травня 1722 року й проіснував до 1727 року. Вона була створена наказом Петра І для контролю за діяльністю українського гетьмана й генеральної старшини й підкорення їх загальноросійському правлінню. Малоросійську колегію створювали як заміну Малоросійського приказу під час загальноімперської реформи керівних органів. Територіально вона була розташована в резиденції українських гетьманів, місті Глухові. У цивільних справах підкорялася Сенату, який мав право розширювати, за необхідності, її повноваження, а у військових – головнокомандувачу військами в Україні. Колегія була найвищою установою в Україні, вищою від гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос. Усі питання державного життя Гетьманщини український уряд повинен був вирішувати за погодженням із колегією.

Повноваження Малоросійської колегії було викладено в «Інструкції бригадиру господину Вельямінову» від 16 травня 1722 року. А саме:

1. Колегія розглядала скарги на генеральний суд і ратушні суди, військову Канцелярію, полкові й усі інші Канцелярії, була своєрідним апеляційним органом.

2. Також вона мала спостерігати за своєчасним збором і відправленням у царську казну хлібних, грошових й інших зборів.

3. Із зібраних грошей колегія мала роздавати платню Гетьманській раді, Сердюкам і Компанійцям. Також одним із обов`язків колегії було вести прибуткові й видаткові книги, надсилати відомості про прибутки й витрати кожні чотири місяці, а щороку надсилати прибуткові книги з Прокурором у Сенат.

5. Колегія мала спостерігати за розподілом військового постою на так званих «вінтер-квартирах», а також, якщо виникнуть скарги на когось із цих військових, то в повноваженнях колегії було чинити суд.

6. Спостереження за діяльністю Генеральної військової канцелярії також входило в повноваження Малоросійської колегії, як і перевірка гетьманських універсалів й інших документів – щоби гетьманським іменем не підписувались писарі й інші.

З усіх інших питань колегія мала звертатися за наказом до Сенату, якому вона була підпорядкована.

Усі дії і зміни на території Малоросії Перша Малоросійська колегія виправдовувала піклуванням про благо «малоросійського народу», козаків, яких нібито чинна судова система кривдила, але де факто єдиним, про що піклувалася колегія, було благо імперської влади. Тобто головною функцією Першої Малоросійської колегії був повний контроль над діями генеральної старшини й гетьмана й забезпечення найкориснішого для царської влади впорядкування і використання малоросійських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Відбудова в Києві Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу й прав академії пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою, який свою меценатську діяльність фактично перетворив на державну політику.

Правильна відповідь – А.