ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння причин Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII століття.

Однією з причин Національно-визвольної війни, що вибухнула 1648 року,ш стало посилення національно-релігійного гніту православного українського населення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання умов Зборівського й Білоцерківського договорів між козаками й Річчю Посполитою, а також сформованість картографічних умінь.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького, що постала 1649 року за умовами Зборівського миру. Вона включала в себе терени Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств Речі Посполитої.

У 1651 році після поразки козацького війська в битві під Берестечком гетьман Богдан Хмельницький був змушений підписати новий Білоцерківський договір, за яким територія Козацької держави обмежувалася лише Київським воєводством. Землі Брацлавщини й Чернігівщини було втрачено.

На картосхемі цифрами позначено:

1 – Брацлавське воєводство.

2 – Чернігівське воєводство.

3, 4 – Київське воєводство й землі Запорозької Січі, що входили до Київського воєводства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України, устрою Української козацької держави – Війська Запорозького.

«Генеральна військова канцелярія» – це військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництва якої гетьман правив державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього й міжнародного характеру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання міжнародних договорів щодо українських земель і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – «Вічний мир» 1686 року.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Мала Росія цієї сторони Дніпра… має залишатися на стороні їхньої царської величності на вічні часи», «Київ має залишатися також на стороні їхньої царської величності», «Запоріжжя, козаки, що живуть на січі, мають бути… у володінні і в державі їхньої царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» між Московією і Річчю Посполитою 1868 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Першої Малоросійської колегії.

Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили до складу Російської імперії, який був заснований 16 (27) травня 1722 року й проіснував до 1727 року. Вона була створена наказом Петра І для контролю за діяльністю українського гетьмана й генеральної старшини й підкорення їх загальноросійському правлінню. Малоросійську колегію створювали як заміну Малоросійського приказу під час загальноімперської реформи керівних органів. Територіально вона була розташована в резиденції українських гетьманів, місті Глухові. У цивільних справах підкорялася Сенату, який мав право розширювати, за необхідності, її повноваження, а у військових – головнокомандувачу військами в Україні. Колегія була найвищою установою в Україні, вищою від гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос. Усі питання державного життя Гетьманщини український уряд повинен був вирішувати за погодженням із колегією.

Повноваження Малоросійської колегії було викладено в «Інструкції бригадиру господину Вельямінову» від 16 травня 1722 року. А саме:

1. Колегія розглядала скарги на генеральний суд і ратушні суди, військову Канцелярію, полкові й усі інші Канцелярії, була своєрідним апеляційним органом.

2. Також вона мала спостерігати за своєчасним збором і відправленням у царську казну хлібних, грошових й інших зборів.

3. Із зібраних грошей колегія мала роздавати платню Гетьманській раді, Сердюкам і Компанійцям. Також одним із обов`язків колегії було вести прибуткові й видаткові книги, надсилати відомості про прибутки й витрати кожні чотири місяці, а щороку надсилати прибуткові книги з Прокурором у Сенат.

5. Колегія мала спостерігати за розподілом військового постою на так званих «вінтер-квартирах», а також, якщо виникнуть скарги на когось із цих військових, то в повноваженнях колегії було чинити суд.

6. Спостереження за діяльністю Генеральної військової канцелярії також входило в повноваження Малоросійської колегії, як і перевірка гетьманських універсалів й інших документів – щоби гетьманським іменем не підписувались писарі й інші.

З усіх інших питань колегія мала звертатися за наказом до Сенату, якому вона була підпорядкована.

Усі дії і зміни на території Малоросії Перша Малоросійська колегія виправдовувала піклуванням про благо «малоросійського народу», козаків, яких нібито чинна судова система кривдила, але де факто єдиним, про що піклувалася колегія, було благо імперської влади. Тобто головною функцією Першої Малоросійської колегії був повний контроль над діями генеральної старшини й гетьмана й забезпечення найкориснішого для царської влади впорядкування і використання малоросійських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Відбудова в Києві Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу й прав академії пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою, який свою меценатську діяльність фактично перетворив на державну політику.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Коліївщини, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –події Коліївщини.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Бунт в Україні та Подолії селян із гайдамаками слід вважати наслідком Барської конфедерації», «фанатизм католиків викликав у наших єдиновірних [православних] жорстокий супротив» – чітко вказують на привід до гайдамацького повстання, що дістало назву «Коліївщина». Цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2  – «Того ж року козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все об’явився був на Поділлі, у Волохах, вдерся в Турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана Калиновського» – чітко вказують на події повстання Северина Наливайка кінця ХVІ ст. Цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «…пішов до Умані Залізняк, де зібралося людей з рушницями чоловік до тисячі», «уманський сотник І. Гонта…, прибувши до Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот» – чітко вказують на ключову подію Коліївщини. Цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і наслідків франко-російської війни 1812–1814 років на українських землях. Під час цієї війни українські землі були джерелом матеріальних і людських ресурсів. Незначні бойові зіткнення мали місце лише на Волині. Царська влада наважилася навіть на формування українських козацьких полків. Загалом в українських губерніях було сформовано військо чисельністю 61 тис. осіб: Українське козацьке військо (усього 3 тис. козаків), Малоросійські кінно-козацькі полки (усього 18 тис. козаків), Бузьке козацьке військо, Чорноморське козацьке військо, Загони лісових козаків й ескадрон херсонських козаків Віктора Скаржинського, Земське ополчення.

Унаслідок завершення франко-російської війни 1812–1814 років було розформовано українські полки козацького й земського ополчення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності народників на українських землях.

Народники – течія в загальноросійському революційному русі, діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства й учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об’єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи тією мірою поділяли етичні, соціальні й політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, прагнучи відповідно цих ідеалів оновлення життя широких народних мас.

Термін «народники» виник уже на початку 1860-х років серед російських демократів, під яким розуміли демократично налаштованих, схильних до реформаторства людей, прихильників «народної справи», симпатиків народу. Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870–1880-х роках була спрямована на пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму».

Правильна відповідь – Б.