ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та їхнього взаємозв’язку.

У завданні йдеться про завершальні події Першої війни між УНР і радянською Росією, що тривала від грудня 1917 до травня 1918 року.

Війна розпочалася із ультиматуму Ради народних комісарів Росії Українській Центральній Раді. Зрештою розпочалися бойові дії. Маючи незначні сили, через прорахунки в державному будівництві УЦР швидко стала втрачати контроль над територією України. Наступ більшовицьких військ став каталізатором проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки. Проте вже на початку лютого 1918 року більшовики взяли Київ.

Від повного розгрому УНР врятував укладений нею з Німеччиною, Туреччиною, Болгарією й Австро-Угорщиною сепаратного Берестейського мирного договору – 9 лютого 1918 року півмільйонний контингент австро-німецьких військ почав займати територію Правобережної України, 1 березня звільнив від більшовиків Київ, а укладений 3 березня країнами Четверного союзу з РСФРР Брест-литовський мирний договір зобов’язав її визнати незалежність не лише Української Народної Республіки, а й Фінляндії, Регентського Королівства Польщі, Литви, Латвії та Естонії.

Упродовж березня-квітня німецькі й австрійські війська зайняли всю Лівобережну Україну, до кінця травня – Донеччину й Крим, що змусило РСФРР 12 червня 1918 року підписати з УНР тимчасовий мирний договір. Відновлення влади Української Центральної Ради в умовах німецько-австрійської окупації стало наслідком укладенням Брест-Литовського (Берестейського) договору.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту політики державних утворень, що існували в 1918–1921 роках.

Заснування українських гімназій, державних університетів у Києві й Кам’янець-Подільську, відкриття Української академії наук, Національної бібліотеки були складниками національно-культурної політики Української Держави Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій повалення влади гетьмана Павла Скоропадського й установлення влади Директорії УНР і сформованість уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Ми, уповноважена волею трудящих України… Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим», «скличемо конгрес усього трудового люду України», «Делегати будуть обиратися на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії – 71,4 %, від робітничої – 22,2 %, від трудової інтелігенції – 6,4 %» – чітко вказують на дії Директорії з легалізації своєї влади через проведення виборів до Трудового конгресу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України, сформованості вмінь їх застосовувати.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.

Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Тобто неп сприяв розвитку сільськогосподарської та споживчої кооперації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України, сформованості вмінь їх застосовувати.

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – і панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їздом РКП(б) у квітні 1923 року й формально реалізовувалася до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.

В УСРР проводилася у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Тобто «коренізація» в УСРР сприяла збільшенню частки українців серед керівних кадрів партійного й державного апарату.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів культури) України.

Режисером і художнім керівником театру «Березіль» у 1920-х роках був Лесь Курбас.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання понять і термінів із історії України.

Для характеристики економічного розвитку радянської України в 1930-х роках доречно використовувати поняття і терміни: індустріалізація, п’ятирічка, «стаханівський рух».

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки; перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства. У СРСР індустріалізація відбувалася форсованими темпами й мала імпортзамінний характер.

П’ятирічка – план розвитку народного господарства СРСР. Реалізація п’ятирічних планів була запроваджена в 1928–1929 роках. За час існування СРСР було реалізовано 12 планів. Лише невелика частина планів була виконана, хоча згідно звітів їх навіть перевиконували.

Стаханівський рух – форма соціалістичного змагання, започаткована 1935 року шахтарем Олексієм Стахановим, який із помічниками за одну зміну видобув 102 т вугілля за норми сім тонн. Повсюдне упровадження стахановських методів не дало бажаного економічного ефекту, проте призвело до збільшення робітничих норм і посилення експлуатації працівників.

Поняття «денаціоналізація», «приватна власність», «гривня» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку України в період незалежності.

Поняття «продрозкладка», «націоналізація», «радгоспи» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку радянської України в період «воєнного комунізму» (1919–1921 роки).

Поняття «продподаток», «артіль», «трести» доречно використовувати для характеристики економічного розвитку радянської України в період нової економічної політики (1921–1929 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Картина Петра Бєлова «Біломорканал» була створена 1985 року. На картині зображено пачку папірос «Біломорканал», які виробляли в СРСР, до якої заходять тисячі в’язнів. Територія огороджена колючим дротом. Так художник відобразив трагедію будівельників каналу – в’язнів, життя яких стало порохом для сталінського режиму.

Біломорсько-Балтійський канал був першою будівлею, яку зводили в’язні ГУЛАГу(ГУТАБу) у 1931–1933 роках. Він з’єднав Біле море з Онезьким озером. Довжина каналу 227 км, глибина 5 метрів. Установлено 19 шлюзів.

На будівництві постійно працювало близько 100 тисяч в’язнів. Смертність робітників була високою, але кількість робітників не зменшувалося: на будівлю постійно прибувало поповнення. У той час відбувався процес розкуркулення і так званих «куркулів» відправляли на соціалістичні будівлі.

Головним засобом впливу на в’язнів й оплати їхньої праці було харчування. Чим гірше працював робітник, тим менше отримував. Пайкою в’язня-будівельника була буханка хліба й баланда з мороженої риби. Згодом такий метод став нормою для всіх таборів ГУЛАГу. За офіційними даними на будівництві померло понад 10 тисяч в’язнів; за підрахунками дослідників від 50 до 200 тисяч.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій культурного життя 1930-х років і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –описані події.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Триває робота з ліквідації неписьменності», «За роки другої п’ятирічки лікнеп закінчили 1,5 млн чоловік». «Посилюється пропагандистська робота серед населення» – чітко вказують на заходи більшовицької влади, які реалізовували в 1930-ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Для звуження впливу старої професури та викладачів реорганізовано управління вищою школою», «Університети були ліквідовані, а на їхній основі створювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – чітко вказують на заходи більшовицької влади, які реалізовували в 1920–ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Партвидав, Сільгоспвидав забезпечують село творами класиків марксизму-ленінізму, брошурами, що висвітлюють кращі зразки колгоспного будівництва» – чітко вказують на 1930-ті роки.

Правильна відповідь – В.