ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місця основних подій війни.

На карті позначено межі українських земель у складі Речі Посполитої. На це вказують географічні назви міст і річок. Стрілки, місця битв, облог, ім’я гетьмана Б.Хмельницького вказують на хід Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Предмет ідентифікації – період війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст. На це вказують: Микитинська Січ (яка стала центром антипольського повстання, січень 1648 р.) місця основних битв (Жовті Води (1648 р.), Корсунь (1648 р.), Пилявці (1648 р.), Зборів (1649 р.)), міста, що перебували в облозі козаків (Львів (1648 р.), Збараж (1649 р.), урочистий вступ до Києва (грудень 1648 р.), місце підписання договору (Зборів (1649 р.)) і дії союзників козаків – кримських татар. Таким чином, картосхема дає уявлення про події Національно-визвольної війни від початку війни до Зборівського договору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Ключові в джерелі є дати, географічні назви, імена, словосполучення-маркери – «1637 р.», «Кумейки», «коронний гетьман Конецпольський», «вдавшись до підступу, здолав козаків» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву під час повстання козаків під проводом Павла Павлюка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Меджибізький замок.

На фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, що виділяється високими стінами з підпорами і масивною восьмикутною триповерховою баштою з конрофорсами. Ці ознаки вказують на Меджибізький замок.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Виникнення українського козацтва.

Ключовим у джерелі є словосполучення-маркери – «пани користуються необмеженою владою над [селянським] майном… і життям». Вони допомагають визначити, що в уривку йдеться саме про соціально-економічні причини виникнення козацтва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція).

Отже, на фото зображено ікона.

Стилістика її написання свідчить, що вона створена у візантійській традиції (каноні). З поданих назв ікон Богородиці лише дві належать до візантійської традиції (Холмська і Вишгородська). Зважаючи на те, що Холмська ікона Богородиці збереглася у вкрай пошкодженому вигляді, то на репродукції зображена саме Вишгородська ікона Богородиці. На теперішній час вона знаходиться в Москві, уважається однією з найбільших святинь Росії і називається Володимирська ікона Богородиці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

У даному випадку визначення вказує на спадкову власність. Серед поданих варіантів відповідей під це визначення підходить лише вотчина.

Посад – це ремісничо-торговельна частина міста.

Наділ – це земельне володіння селянина.

Помістя – це маєток, наданий за службу в тимчасову власність.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

Отже, на карті позначено різними відтінками сірого межі території.

Підписані сусідні князівства і держави, а також назви міст, указують на те, що кольорами зображені князівства Галицько-Волинське, Київське і Переяславське. Із вказаних князів лише Роман Мстиславич поширював владу на зазначені території в 1199–1205 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Для ідентифікації твору слід звернути увагу на його стилістику. Схожість джерела на структуру нормативно-правового акта чітко вказують на те, що це уривок з «Руської правди» – збірника законів часів Київської Русі, який був запроваджений Ярославом Мудрим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

Завдання спрямоване на перевірку знання дати однієї з найважливіших подій історії Русі.

Запровадження християнства відбулося в період правління князя Володимира Великого, який правив у 980–1015 рр.

Після хрещення в Херсонесі князь Володимир у 988 р. наказав зібрати киян на березі Дніпра, де вони і були хрещені. Ця подія стала символічним актом хрещення Русі.

Відповідь – Г.