ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини.

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних з обмеженням автономії Гетьманщини в першій половині XVIІI ст.

Зазначені в умові завдання чіткі хронологічні межі дають підстави стверджувати, що йдеться про події, що відбувалися після поразки українсько-шведського воєнно-політичного союзу. Відкритий перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ, розцінений Московією як відверта «зрада», дав привід Петру І реалізувати свої давні наміри щодо ліквідації політичної автономії України. У 1722 р. для посилення контролю за діяльністю гетьмана та генеральної старшини замість Малоросійського приказу було створено Малоросійську колегію. Вона складалася з шести офіцерів російських полків, розквартированих в Україні. У цивільних справах підпорядковувалася Сенату, а у військових – головнокомандуючому військами в Україні. Колегію очолив бригадний генерал С. Вельяминов. Стала найвищою владною установою в Україні, оскільки гетьман мав лише дорадчий голос.

Інші варіанти відповіді в завданні є неправильними з огляду на зазначені хронологічні межі (перша половина XVIІI ст.). Остаточний поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну було закріплено Андрусівським договором (1667 р.) і «Вічним миром» (1686 р.). За ними Лівобережжя та Київ відходили до Московського царства, а Правобережжя – до Речі Посполитої. Хронологічно це події другої половини XVII ст. Насильницьке знищення російськими військами Підпільненської Січі та остаточна ліквідація Запорозької Січі як козацької автономії відбулося в 1775 р., тобто в другій половині XVIІI ст. Козацьке військо було ліквідовано в 1783 р. Замість нього було створено десять кавалерійських карабінерських полків. Ця подія також другої половини XVIІI ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери  – «ми стоїмо між двома проваллями», «воюючи між собою монархи», «зблизили театр війни до кордонів наших», «а ми між ними є точка нещастя» – допомагають визначити, що у своїй промові І. Мазепа веде мову про запекле військове протистояння шведського короля Карла ХІІ та московського царя Петра І під час Північної війни (17200–1721 рр.). Згадка в промові про наближення війни до кордонів України свідчить, що йдеться про 1708 р. Саме цього року Карл XII почав здійснювати свій давній задум про похід на Московію. Похід мав відбутися в напрямку на Смоленськ і Москву через територію Литви та Білорусі. Спочатку похід складався вдало. Але після кількох невдач у серпні-вересні Карл ХІІ відмовився від попереднього плану. Він вирішив повернути в Україну, сподіваючись забезпечити свою армію провіантом і зміцнити її потугу козацькими полками й військом польського короля С. Лещинського. За таких умов гетьман І. Мазепа зважився на ведення переговорів з метою створення українсько-шведського воєнно-політичного союзу. До цього його також спонукала звістка про намір Петра І ліквідувати політичну автономію України. У жовтні 1708 р. шведська армія вступила на українські землі. Такий розвиток подій змусив І. Мазепу відкрито перейти на сторону шведських військ і об’єднатися з ними для ведення війни з Московією.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери  – «Дорошенка заслав у вічну неволю», «Чигирин з усією цьогобічною Україною втратив» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана Івана Самойловича. Саме цей гетьман Лівобережної Гетьманщини, прагнучи об’єднати під своєю владою Лівобережну та Правобережну України, вів запеклу боротьбу проти гетьмана Правобережної Гетьманщини П. Дорошенка. Так, у 1674 р. московська армія під командуванням воєводи Г. Ромадановського та козацькі полки на чолі з гетьманом І. Самойловичем вступили на Правобережжя й узяли в облогу гетьманську столицю – Чигирин. На допомогу П. Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила І. Самойловича та московські війська відступити. Восени 1676 р. московська армія й полки І. Самойловича знову обложили Чигирин. П. Дорошенко, розуміючи всю безвихідь становища, переконав козаків припинити опір, здав Чигирин і зрікся гетьманства. У результаті вторгнення в 1678 р. турецько-татарських військ І. Самойлович втратив контроль над Чигирином і всім Правобережжям.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Молдовою.

Укладення династичного союзу між Військом Запорозьким і Молдавським князівством стало можливим завдяки перемозі козацького війська в Батозькій битві. (червень 1652 р.)

У червні 1652 року козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького здобуло блискучу перемогу над армією Речі Посполитої під Батогом. Ця перемога не лише ліквідувала наслідки трагічного Білоцерківського договору (1651 р.), але й різко підняла міжнародний престиж Гетьманщини.

Після цієї демонстрації сили Василь Лупул погодився на шлюб, і династичний союз був укладений. У серпні 1652 року відбулося весілля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством.

На початку Національно-визвольної війни українського народу (1648 рік) союзницею козацького війська була держава Кримське ханство.

На початку 1648 року Хмельницький уклав військово-політичний союз із Кримським ханом Іслямом III Ґераєм (так званий Бахчисарайський договір). Кримські татари на чолі з Тугай-беєм надали козакам необхідну кінноту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

В уривку з історичного джерела йдеться про реєстрове козацтво.

Уривок описує основні привілеї, які надавалися козакам, прийнятим на державну військову службу Речі Посполитої (реєстр) у другій половині XVI ст.

Реєстрове козацтво — це частина українського козацтва, яка перебувала на державній військовій службі уряду Речі Посполитої і була внесена до спеціальних списків (реєстрів).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

На фото зображено Верхній замок у Луцьку (Замок Любарта).

Зображена на фотографії фортифікаційна споруда з характерною домінуючою масивною в'їзною вежею (Стирова вежа) та високими мурами, що оточують внутрішній двір, є Луцьким замком. Це єдиний замок серед запропонованих варіантів, який має таку виразну в'їзну вежу у своїй композиції.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

В уривку йдеться про зміст магдебурзького права.

Описані функції (запобігання сваркам у місті, захист сиріт і вдів, піклування про добробут громади, розсуджування спорів, пильнування обману в мірах і вагах) є прямими повноваженнями міської ради (магістрату), яка діяла на основі магдебурзького права.

• Магдебурзьке право надавало містам право на самоврядування, незалежне від феодалів. Його ключовим елементом був власний суд і адміністрація (Рада), які регулювали економічне життя (міри і ваги) та правопорядок у межах громади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Подія, описана в уривку, стала наслідком Битви на Синіх Водах, яка відбулася у 1362 р.

1362 р. У цьому році відбулася Битва на Синіх Водах (на притоці Південного Бугу). У ній військо Великого князя Литовського Ольгерда розгромило трьох татарських князів (намісників Золотої Орди). Ця перемога призвела до звільнення від татарського панування Київщини та Поділля і їхнього приєднання до Великого князівства Литовського, що повністю відповідає змісту наведеного джерела.

Відповідь – А.