ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери  – «Дорошенка заслав у вічну неволю», «Чигирин з усією цьогобічною Україною втратив» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана Івана Самойловича. Саме цей гетьман Лівобережної Гетьманщини, прагнучи об’єднати під своєю владою Лівобережну та Правобережну України, вів запеклу боротьбу проти гетьмана Правобережної Гетьманщини П. Дорошенка. Так, у 1674 р. московська армія під командуванням воєводи Г. Ромадановського та козацькі полки на чолі з гетьманом І. Самойловичем вступили на Правобережжя й узяли в облогу гетьманську столицю – Чигирин. На допомогу П. Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила І. Самойловича та московські війська відступити. Восени 1676 р. московська армія й полки І. Самойловича знову обложили Чигирин. П. Дорошенко, розуміючи всю безвихідь становища, переконав козаків припинити опір, здав Чигирин і зрікся гетьманства. У результаті вторгнення в 1678 р. турецько-татарських військ І. Самойлович втратив контроль над Чигирином і всім Правобережжям.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Молдовою.

Завдання спрямоване на перевірку знання зовнішньополітичної діяльності уряду Б. Хмельницького та розуміння сутності відносин Війська Запорозького з Молдовою.

Молдова від початку Національно-визвольної війни середини XVII ст. перебувала в полі зору української дипломатії, оскільки польський уряд, підтримуючи господаря Василя Лупула, прагнув використати Молдову в своїй боротьбі проти Хмельницького. Останній же намагався схилити Василя Лупула до встановлення союзницьких відносин шляхом шлюбу свого сина Тимоша з Розандою Лупул. Перемога козаків у Батозькій битві в травні 1652 р. і наступна облога фортеці в Кам’янці-Подільському змусили Василя Лупула виконати вимоги Б. Хмельницького: відмовитися від союзу з Польщею та видати свою дочку Розанду за Тимоша Хмельницького. Союз України з Молдовою був скріплений шлюбом Тимоша з Розандою в серпні 1652 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Загальновідомо, що 21 січня 1648 р. Б. Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорозьких козаків, напав на польську залогу на о. Базавлук на Дніпрі та знищив її. Це звільнило Запорозьку Січ від польського контролю та зумовило перехід запорожців на бік Хмельницького, обраного гетьманом. Наступні кілька місяців тривала підготовка повстання: розсилалися універсали, які заохочували козаків, селян і міщан стати проти шляхти; купувалася зброя та боєприпаси; налагоджувалося виробництво пороху. Проте Хмельницький розумів, що запорукою успіху майбутнього повстання є не лише матеріальні й військові ресурси, а й наявність союзників у боротьбі. Саме тому в лютому-березні 1648 р. він укладає угоду з кримським ханом Ісламом-Гіреєм ІІІ про військову допомогу. У такий спосіб гетьман не тільки розв’язав складну проблему – брак власної кінноти, а й убезпечив себе від несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час війни проти Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «король», «добре з татарами б’ються», «віддав їм Трахтемирів», «настановив їм гетьмана», «прислав клейноди» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про реєстрове козацтво. Дійсно, у 1578 р. польський король Стефан Баторій, готуючись до війни з Московським царством і намагаючись використати в ній військову потугу козацтва, підписав документ, що передбачав створення козацького реєстрового війська в 500 осіб. Реєстровцям було покладено платню грішми й одягом, надано клейноди (хоругву, бунчук, булаву та печатку), передано у власність містечко Трахтемирів із Зарубським монастирем для розміщення арсеналу та військового шпиталю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

На фото зображено Верхній замок у Луцьку (Замок Любарта).

Зображена на фотографії фортифікаційна споруда з характерною домінуючою масивною в'їзною вежею (Стирова вежа) та високими мурами, що оточують внутрішній двір, є Луцьким замком. Це єдиний замок серед запропонованих варіантів, який має таку виразну в'їзну вежу у своїй композиції.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

В уривку йдеться про зміст магдебурзького права.

Описані функції (запобігання сваркам у місті, захист сиріт і вдів, піклування про добробут громади, розсуджування спорів, пильнування обману в мірах і вагах) є прямими повноваженнями міської ради (магістрату), яка діяла на основі магдебурзького права.

• Магдебурзьке право надавало містам право на самоврядування, незалежне від феодалів. Його ключовим елементом був власний суд і адміністрація (Рада), які регулювали економічне життя (міри і ваги) та правопорядок у межах громади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Подія, описана в уривку, стала наслідком Битви на Синіх Водах, яка відбулася у 1362 р.

1362 р. У цьому році відбулася Битва на Синіх Водах (на притоці Південного Бугу). У ній військо Великого князя Литовського Ольгерда розгромило трьох татарських князів (намісників Золотої Орди). Ця перемога призвела до звільнення від татарського панування Київщини та Поділля і їхнього приєднання до Великого князівства Литовського, що повністю відповідає змісту наведеного джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток культури Київської Русі.

У «Слові о полку Ігоревім» ідеться про один із походів руських князів на половців.

«Слово о полку Ігоревім» — це визначна пам'ятка давньоруської літератури, яка описує невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Основна ідея твору — заклик до руських князів припинити міжусобиці та об'єднатися для спільної боротьби проти кочової загрози (половців).

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Утворення князем Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці ХІІ ст.

Князь Роман Мстиславович об'єднав Галицьке та Волинське князівства в єдину державу у 1199 році. Оскільки 1199 рік належить до періоду з 1101 по 1200 рік, ця подія відбулася наприкінці XII століття.

Відповідь – В.