ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Кримським ханством.

Завдання спрямоване на перевірку знання початкового етапу розгортання Національно-визвольної війни середини XVII ст.

Загальновідомо, що 21 січня 1648 р. Б. Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорозьких козаків, напав на польську залогу на о. Базавлук на Дніпрі та знищив її. Це звільнило Запорозьку Січ від польського контролю та зумовило перехід запорожців на бік Хмельницького, обраного гетьманом. Наступні кілька місяців тривала підготовка повстання: розсилалися універсали, які заохочували козаків, селян і міщан стати проти шляхти; купувалася зброя та боєприпаси; налагоджувалося виробництво пороху. Проте Хмельницький розумів, що запорукою успіху майбутнього повстання є не лише матеріальні й військові ресурси, а й наявність союзників у боротьбі. Саме тому в лютому-березні 1648 р. він укладає угоду з кримським ханом Ісламом-Гіреєм ІІІ про військову допомогу. У такий спосіб гетьман не тільки розв’язав складну проблему – брак власної кінноти, а й убезпечив себе від несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час війни проти Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «король», «добре з татарами б’ються», «віддав їм Трахтемирів», «настановив їм гетьмана», «прислав клейноди» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про реєстрове козацтво. Дійсно, у 1578 р. польський король Стефан Баторій, готуючись до війни з Московським царством і намагаючись використати в ній військову потугу козацтва, підписав документ, що передбачав створення козацького реєстрового війська в 500 осіб. Реєстровцям було покладено платню грішми й одягом, надано клейноди (хоругву, бунчук, булаву та печатку), передано у власність містечко Трахтемирів із Зарубським монастирем для розміщення арсеналу та військового шпиталю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

На фото зображено Верхній замок у Луцьку (Замок Любарта).

Зображена на фотографії фортифікаційна споруда з характерною домінуючою масивною в'їзною вежею (Стирова вежа) та високими мурами, що оточують внутрішній двір, є Луцьким замком. Це єдиний замок серед запропонованих варіантів, який має таку виразну в'їзну вежу у своїй композиції.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

В уривку йдеться про зміст магдебурзького права.

Описані функції (запобігання сваркам у місті, захист сиріт і вдів, піклування про добробут громади, розсуджування спорів, пильнування обману в мірах і вагах) є прямими повноваженнями міської ради (магістрату), яка діяла на основі магдебурзького права.

• Магдебурзьке право надавало містам право на самоврядування, незалежне від феодалів. Його ключовим елементом був власний суд і адміністрація (Рада), які регулювали економічне життя (міри і ваги) та правопорядок у межах громади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Подія, описана в уривку, стала наслідком Битви на Синіх Водах, яка відбулася у 1362 р.

1362 р. У цьому році відбулася Битва на Синіх Водах (на притоці Південного Бугу). У ній військо Великого князя Литовського Ольгерда розгромило трьох татарських князів (намісників Золотої Орди). Ця перемога призвела до звільнення від татарського панування Київщини та Поділля і їхнього приєднання до Великого князівства Литовського, що повністю відповідає змісту наведеного джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток культури Київської Русі.

У «Слові о полку Ігоревім» ідеться про один із походів руських князів на половців.

«Слово о полку Ігоревім» — це визначна пам'ятка давньоруської літератури, яка описує невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Основна ідея твору — заклик до руських князів припинити міжусобиці та об'єднатися для спільної боротьби проти кочової загрози (половців).

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Утворення князем Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці ХІІ ст.

Князь Роман Мстиславович об'єднав Галицьке та Волинське князівства в єдину державу у 1199 році. Оскільки 1199 рік належить до періоду з 1101 по 1200 рік, ця подія відбулася наприкінці XII століття.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого.

Безпосереднім наслідком битви, описаної в уривку з історичного джерела стало здобуття Ярославом великокняжого столу.

Уривок описує битву на річці Альті, яка відбулася у 1019 році. У цій битві князь Ярослав розбив війська свого брата Святополка Окаянного, який після смерті їхнього батька Володимира Великого захопив київський престол.

Ця перемога дозволила Ярославу зайняти Київ і утвердитися на великокняжому столі, поклавши кінець тривалій боротьбі за владу після смерті Володимира.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.

На картосхемі відображено походи київських князів Олега та Ігоря.

Стрілки на карті показують військові походи Олега та Ігора на Константинополь (Царгород), столицю Візантійської імперії, а також на міста Причорномор'я.

На початку свого існування Київська Русь об'єднала східнослов'янські племена, з центром у місті Київ, яке було осередком племені полян.

Князі Олег та Ігор заклали фундамент держави, розширивши її територію та уклавши вигідні торговельні договори з Візантією. Їхні походи на Константинополь були спрямовані на встановлення політичного та економічного впливу.

Відповідь – Б.