ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, що відбувалися на передодні й на початку Другої світової війни.

Ухвалення Декларації про возз’єднання Західної України з УРСР у складі СРСР відбулося в жовтні 1939 року.

Надання Закарпаттю автономного статусу у складі Чехо-Словацької Республіки відбулося в жовтні 1938 року.

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (пакт «Молотова –Ріббентропа») відбулося 23 серпня 1939 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією відбулося 30 вересня 1938 року.

До того ж між цими подіями існує взаємозв’язок, що також допомагає встановленню послідовності.

Наслідком укладення Мюнхенської угоди стало перетворення Чехословаччини на федеративну державу і, відповідно, надання автономного статусу Закарпаттю, що входило до її складу.

Пакт «Молотова – Ріббентропа» відкрив шлях до початку Другої світової війни, нападу Німеччини, а згодом СРСР на Польщу. У результаті Польща була розділена між двома агресорами. Західна Україна увійшла до складу УРСР / СРСР.

Правильна відповідь: ГБВА.

ТЕМИ: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945-му – на початку 1950-х років). Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання досягнень української науки у ХХ столітті, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – дата описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі А – Українські вчені досягли значних результатів: уведено в дію перший експериментальний атомний реактор», «в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом С. Лебедєва створено першу в СРСР малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ» – чітко вказують на події, що відбулися в 1950-ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – У рамках створення ракетно-космічного комплексу «Морський старт» конструкторське бюро «Південне» (Дніпропетровськ) на чолі з академіком В. Уткіним створило унікальну ракету-носій «Зеніт–3SL», яка вперше у світовій практиці стартувала в космос із плавучої платформи – чітко вказують на подію 1999 року.

Словосполучення-маркери у джерелі В – Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з академіком Є. Патоном застосував новий метод автоматичного дугового зварювання під флюсом корпусів танків. Завдяки цьому покращилася якість танків, зросли темпи їхнього виробництва – чітко вказують на події часів Другої світової війни.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – у структурі АН УРСР створюється Інститут кібернетики, який очолив академік В. Глушков – чітко вказують на подію 1962 року.

Правильна відповідь: ВАГБ.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Археологічна культура» – це група споріднених археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки й розуміння процесів становлення людського суспільства, цивілізації.

Винайдення первісною людиною луку і стріл відбулося в період мезоліту й зумовлене змінами природно-кліматичних умов. У результаті завершення льодовикового періоду на території України повністю змінився рослинний і тваринний світ. Людині для забезпечення потреби в харчуванні необхідні були далекобійніші й точніші за спис знаряддя для полювання. Виготовлення стріл потребувало нових технологій оброблення каменю (мікролітів) і вміння поєднувати різні елементи й матеріали.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку вміння працювати з візуальними джерелами.

На рисунку зображено реконструкцію античного міста Північного Причорномор’я – Ольвії (Агора й Центральний теменос – священий участок – Ольвії з храмами Аполона Дельфінія і Зевса в IV–III ст. до нашої ери. Реконструкція С. Д. Крижицького). На це вказують такі елементи реконструкції: зображення грецьких храмів і традиційних житлових будівель.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У результаті Великого розселення слов’ян (V–VIІ ст.) вони оволоділи землями Балканського півострова під час Балканських війн із Візантією. Водночас слов’яни освоїли й терени на захід від річки Вісли й на схід і північ від річки Дніпро. Унаслідок цього слов’янська спільнота розділилася на три великі групи: південні, західні і східні слов’яни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, а також уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо), що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі – «Вийшов [князь] зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро», «зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду», «Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили» – указують на хрещення киян князем Володимиром.

Хрещенню киян передувало руйнування язичницького капища за наказом князя Володимира: «І повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання форм правління в Київській державі в ІХ–ХІІІ ст.

Правління Ярославичів (синів Ярослава Мудрого Ізяслава, Святослава і Всеволода) – це етап розвитку Київської Русі, на якому відбуался зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів.

Перед смертю 1054 року Ярослав Мудрий, щоб уникнути боротьби за владу між своїми дітьми, склав заповіт, якиум запровадив систему престолонаслідування. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи правління і успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Також він визначив п’ять стольних міст (Київ, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Смоленськ).

У разі смерті одного з князів його місце посідав молодший, що зумовлювало переміщення усіх князів між визначеними стольними містами. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським у мирний спосіб.

Проте після смерті Ярослава три старші сини (Ізяслав, Святослав і Всеволод) позбавили влади молодших і почали правити спільно, утворивши тріумвірат, а згодом – дуумвірат. Тобто запропонована система правління не привела до уникнення боротьби за владу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій, пов’язаних із діяльність князя Володимира Мономаха.

Навесні 1113 року помер Великий князь Святополк ІІ Ізяславич. Його побожна дружина за давньою традицією влаштувала роздачу добра князя із княжої скарбниці. Дари виявилися щедрими: удова намагалася якось залагодити досить неприємну історію із сіллю, якою князь спекулював у змові з лихварями.

Утім, щедрість мала протилежний результат. Кияни розцінили це як слабкість влади й, зібравшись на віче, вирішили запросити на київський престол Володимира Мономаха. Але той відмовився, пославшись на рішення Любецького з’їзду.

Тим часом озброєні кияни зупинили погром двору Святополкового тисяцького Путяти, а потім почали нищити квартали іноземців, особливо єврейських купців і лихварів. Налякані подіями, бояри й купці вдруге звернулися до Володимира Мономаха із проханням. Зрештою він погодився.

Тобто сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл відбулося на запрошення міського віча під час повстання киян.

Правильна відповідь – Б.