ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.

На картосхемі відображено походи київських князів Олега та Ігоря.

Стрілки на карті показують військові походи Олега та Ігора на Константинополь (Царгород), столицю Візантійської імперії, а також на міста Причорномор'я.

На початку свого існування Київська Русь об'єднала східнослов'янські племена, з центром у місті Київ, яке було осередком племені полян.

Князі Олег та Ігор заклали фундамент держави, розширивши її територію та уклавши вигідні торговельні договори з Візантією. Їхні походи на Константинополь були спрямовані на встановлення політичного та економічного впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток господарського життя Київської Русі.

В уривку йдеться про торговельні операції часів Київської Русі.

У тексті згадуються типові експортні товари Київської Русі: пшениця, хутра, мед, віск.

Уривок також перераховує різні види грошових одиниць: гривна й куни — це давньоруські грошові одиниці, що використовувалися для внутрішніх розрахунків. 

Поєднання цих елементів (руських товарів і грошових одиниць з іноземними) чітко вказує на торгівельні операції Давньоруської держави.

Відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України.

Реконструкція, зображена на рисунку, відображає життя та побут трипільців. На рисунку зображено характерні елементи трипільської культури (ІV–III тис. до н. е.), яка існувала на території України, Молдови та Румунії. Це підтверджується такими деталями:

• Житло: Багатоповерхові будинки, зведені з дерева та обмазані глиною, є типовими для трипільських поселень. Часто вони були розташовані по колу.

• Гончарство: На передньому плані видно керамічний посуд зі складним спіральним орнаментом. Трипільська кераміка відома своєю вишуканістю та розписом.

• Господарство: Зображені поля з пшеницею та сільськогосподарські знаряддя вказують на землеробський спосіб життя, що був основою економіки трипільців.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь. На картосхемі зображено частину Речі Посполитої з українськими землями. Географічні назви і розташування дають змогу визначити, що:

цифрою «1» на картосхемі позначено Руське воєводство (міста Львів, Галич);

цифрою «2» – Волинське воєводство (міста Луцьк, Острог);

цифрою «3» – Київське воєводство (міста Чигирин, Переяслав);

цифрою «4» – Брацлавське воєводство (міста Вінниця, Умань).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

У даному випадку слід визначити події 1944 р., коли відбувалося завершення вигнання німецьких окупантів з України.

Відповідно правильні відповіді: Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.); проведення депортації кримських татар (травень 1944 р.); визволення всієї території України від окупантів (жовтень 1944 р.).

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Політика «воєнного комунізму» передбачала націоналізацію промисловості, запровадження загальної трудової повинності та продрозкладки (продрозверстки), заборону приватної торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь – 2 5 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав.

Головними суперниками в боротьбі за галицько-волинську спадщину після смерті Юрія II Болеслава у 1340 р. були:

✅ 1. Велике князівство Литовське

✅ 2. Королівство Польща

✅ 6. Королівство Угорщина

Відповідь – 1 2 6.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Святослава.

Про князя Святослава Ігоревича йдеться в уривках: 1, 3, 6.

• Уривок 1: «...на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол...». Цей епізод описує завершення Балканських походів Святослава та його війну з Візантійською імперією. Святослав, після тривалої облоги в фортеці Доростол, змушений був укласти мирний договір із візантійським імператором.

• Уривок 3: «...одолів він хозар, і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...». Цей уривок описує розгром Хозарського каганату Святославом у 964–966 рр. 

• Уривок 6: «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...». Цей уривок свідчить про початок військової кампанії Святослава на Балканах. Його амбіції перенести столицю з Києва до Переяславця на Дунаї (одна з цитат літопису: "не любо мені сидіти в Києві, хочу жити в Переяславці на Дунаї...") стали причиною конфлікту з Візантією.

Відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Польсько-радянська війна на території України.

Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні.

Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат відображає радянську пропагандистку версію агресії СРСР проти Польщі («Визвольний похід»). – вересень 1939 р. (Маркери: «зображення Червоної армії з озброєнням кінця 1930-х років», «Гасло: «Подати руку допомоги братському народу Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!»).

Другий плакат пропагує переваги політики непу, запровадженої в 1921 р. (Маркери: Гасла: «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою – розпоряджайся сам»).

Третій плакат пропагує мету радянської індустріалізації, вказує на її переваги. Плакат належить до першої половини 1930-х рр. (Маркери: «П’ятирічку за 4 роки», «Ми знаходимося напередодні перетворення із країни аграрної в країну індустріальну»)

Четвертий плакат закликає на війну проти Польщі 1920 р. (Маркери: «На Польський фронт», «РКП» тощо).

Відповідь – Г Б В А.