ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії.

Зокрема 9 червня 1848 року ГРР звернулася до імператора Австрії з проханням поділу Галичини на польську й українську частини з двома адміністраціями у зв’язку з поглибленням суперечностей із поляками, які відверто ігнорували права українців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання причини реформ 1860–1870-х років у Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 1860–1870-х років були зумовлені стрімким відставання Російської імперії від провідних держав Європи й формуванням у російському суспільстві негативного сприйняття кріпосницьких відносин. Поразка в Кримській війні чітко висвітлила проблеми Росії, перед якою постала загроза не лише міжнародної ізоляції, а й могутнього соціального вибуху, передовсім на українських землях (селянські рухи «Київська козаччина», «У Таврію по волю»).

Поразка у Кримській війні також спонукала уряд Російської імперії скасувати кріпацтво й стати на шлях глибоких соціальних реформ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей економічного розвитку Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст., уміння робити узагальнювальні висновки.

Реформи 60–70-х років XIX ст. позитивно вплинули на соціально-економічний розвиток суспільства, сприяли розвитку ринкових відносин у сільському господарстві і промисловості. Однак вони не змінили основ політичного устрою – Росія залишалася абсолютною монархією із жорстоким політичним режимом.

У промисловості реформи сприяли завершенню промислового перевороту. Розвивалися вугільна (Донбас), залізорудна (Кривий Ріг), металургійна (Олександрівськ, Катеринослав, Юзівка), машинобудівна (Харків, Луганськ, Миколаїв), цукрова (Правобережжя) галузі. Сформовано два центри важкої промисловості – Донецький басейн і Дніпровський промисловий район. Пожвавилися інвестиції іноземного капіталу (англійського, французького, німецького, бельгійського тощо) у промисловість.

На початку ХХ ст. на Україну припадало 70 % загальноімперського видобутку вугілля, майже 50 % виплавленого чавуну і сталі, 90 % виробництва цукру.

Тож наприкінці ХІХ ст. промисловість Наддніпрянської України стала основною вугільно-металургійною базою Російської імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Представників мовно-літературної і суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. на Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну єдність із російським народом і російською державою, називали москвофілами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних постатей з історії України.

Фундатором вітчизняної системи фізичного виховання, одним з організаторів молодіжного спортивного руху в Галичині, головою товариства «Сокіл-Батько» у 1908–1914 роках був Іван Боберський.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Російської революції 1905–1907 років і їхнього впливу на український національно-визвольний рух. Також завдання скеровано на перевірку вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – здобутки українського національно-визвольного руху.

Маркери в джерелі – «За рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв і виходило майже 20 українських періодичних видань», «газета “Хлібороб”» у Лубнах», «першої щоденної української газети “Громадська думка” у Києві» – указують на 1906 рік і видання, які виходили друком завдяки діяльності мецената й політичного діяча Євгена Чикаленка.

Такий вплив на український національно-визвольний рух справив «Маніфест…» імператора Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 року, який під тиском революції, розпочатої 1905 року, декларував «дарування народу» демократичних прав.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту діяльності родин українських підприємців-цукрозаводчиків.

Значну частку своїх доходів вони направляли на меценатську діяльність, підтримуючи і створюючи сприятливі умови для розвитку української культури.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання політики європейських держав щодо українських земель напередодні Першої світової війни і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика конкретної держави.

Маркери в джерелі – «наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому ослабленні Росії», «ми приступимо до створення незалежної від Росії Української держави», «.., ми будемо підтримувати діяльність Союзу визволення України»» – чітко вказують на стратегічні наміри Австро-Угорщини та загалом Четвертного союзу, який був противником країн Антанти (Росія, Англія, Франція та держави, що до них приєдналися).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту І Універсалу УЦР, а також уміння застосовувати їх.

Зокрема в Універсалі зазначено: «Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають – вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори». А далі наголошено, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту Першого Універсалу Української Центральної Ради (УЦР), – «Автономію Україні!»

Правильна відповідь – Б.