ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Задунайська Січ. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.

У 1828 р. Задунайську Січ було зруйновано та знищено турецькими військами.

У 1828 р. частина козаків Задунайської Січі, яка розташовувалась у володіннях Османської імперії, на чолі з отаманом Гладким переходить на бік російських військ і показує їм зручні міста для форсування Дунаю. У відповідь на такі дії частини козаків турецькі війська знищують Задунайську Січ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Правильною відповіддю є реформами Марії-Терезії та Йосифа II 1770-х – 1780-х рр.

Уривок Михайла Грушевського описує період одразу після першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), коли Галичина перейшла під владу австрійських Габсбургів.

• Політика «освіченого абсолютизму»: Марія-Терезія та її син Йосип II прагнули модернізувати імперію. Вони вважали, що держава буде сильнішою, якщо селяни (основні платники податків) будуть захищені від повного свавілля шляхти.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.

На фото зображена Андріївська церква, яка є однією з найвідоміших архітектурних пам'яток Києва.

• Час будівництва: 1747–1753 роки. Зведена на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни.

• Стиль: Бароко (пізнє бароко з елементами рококо). Характеризується витонченістю, великою кількістю ліпнини, позолоти та легкістю форм.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Гайдамацький і опришківський рухи у XVIII ст. було спрямовано проти визисків з боку польської шляхти.

Хоча ці рухи виникали в різних географічних регіонах, вони мали спільну соціально-політичну причину:

• Гайдамаччина охопила Правобережну Україну, яка у XVIII ст. перебувала під владою Речі Посполитої. Селяни повставали проти релігійного гніту (нав’язування унії) та посилення кріпацтва (панщини), яке запроваджували польські магнати.

• Рух опришків діяв на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). У Галичині, яка до 1772 року також належала Польщі, головним об'єктом протесту була місцева польська шляхта та орендарі, що експлуатували селянське населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Це рішення Верховної таємної ради було прийняте у 1727 році, а обраним гетьманом став Данило Апостол.

Після смерті Петра I та під час правління його наступників зовнішньополітична ситуація для Російської імперії ускладнилася (загроза війни з Османською імперією). Оскільки Лівобережна Україна була стратегічним плацдармом, імперський уряд вирішив піти на поступки козацькій старшині, щоб заручитися її підтримкою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Бахчисарайський договір 1681 р., що вирішував долю Правобережної України, укладено турецьким султаном із московським царем.

• Договір підтвердив поділ Гетьманщини, закріплений Андрусівським перемир'ям (1667 р.). Лівобережна Україна і Київ остаточно визнавалися володінням Московського царства.

• Правобережжя: Османська імперія отримувала контроль над Південною Київщиною та Брацлавщиною.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.  Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Ці положення, що обмежували зовнішньополітичні відносини Гетьманщини та вимагали узгодження з центральною владою, містилися у «Березневих статтях».

«Березневі статті» (1654 р.) — це договір, укладений між Військом Запорозьким (Гетьманщиною) та Московським царством після Переяславської ради. Вони визначали умови переходу Гетьманщини під протекторат московського царя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Соціально-економічною зміною, пов'язаною зі становленням Української козацької держави в роки Національно-визвольної війни (1648–1657 рр.), стала фактична ліквідація особистої залежності селян.

В ході Національно-визвольної війни, головною рушійною силою якої було селянство і міщанство, було знищено адміністрацію Речі Посполитої (польську шляхту, урядників, суди). Це призвело до ліквідації кріпацтва на території, контрольованій Гетьманщиною. Селяни отримували особисту свободу та можливість вступати до козацького стану.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Це ікона «Успіння Богородиці» (1547 р.), автором якої є Олексій Горошкович.

Композиція поєднує традиційні елементи візантійського іконопису з впливами Ренесансу (архітектурний фон, фігурні фронтони будівель).

Відповідь – Б.