ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Ця цитата відображає економічні принципи політики «перебудови» (1985–1991 рр.) в СРСР, започаткованої Михайлом Горбачовим.

Принцип «гласності» передбачав пом'якшення цензури, відкрите обговорення проблем підприємств, викриття зловживань керівництва, оприлюднення реальних економічних показників, які раніше приховували.

На підприємствах створювали нові органи – ради трудових колективів, які мали право брати участь в обговоренні планів, розподіленні прибутків і фондів підприємства. Було запроваджено виборність керівників.

Попри наміри, поєднання соціалістичного планування та елементів ринкової економіки призвело до провалу реформ.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

На цьому радянському сатиричному плакаті висвітлено гостру хронічну хворобу радянської планової економіки – гонитву за кількісними показниками на шкоду якості продукції.

Усвідомлюючи кризову ситуацію, радянське керівництво розпочало масштабну економічну реформу 1965 р. (реформу Косигіна).

Головним інструментом цієї реформи став госпрозрахунок – метод управління, який частково повертав підприємствам фінансову самостійність і стимулював матеріальну зацікавленість. Замість абстрактного «виконання плану» головним показником ставав обсяг реалізованої продукції. Частина отриманого прибутку залишалася на підприємстві.

Проте реформу згодом було згорнуто.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

На цьому радянському агітаційному плакаті відображено одну з головних економічних «надпрограм» Микити Хрущова часів десталінізації під гаслом «Догнати і перегнати Америку!» (зокрема за показниками виробництва м'яса, молока та масла на душу населення).

Визначені керівництвом СРСР завдання були нереалістичними та не відповідали реальним економічним можливостям і матеріально-технічній базі колгоспів. Як наслідок – у Радянському Союзі виник гострий дефіцит базових продуктів (м'яса, молока, масла, а згодом і хліба).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

Зображений плакат присвячено річниці депортації кримськотатарського народу, яка розпочалася 18 травня 1944 р.

Радянська влада звинуватила кримських татар у зраді та співпраці з нацистами. За наказом із Москви бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на Кримському півострові, і відправили його до віддалених районів Радянського Союзу.

У центрі зображення – головний національний символ кримських татар тамга, оповита синьо-жовтою стрічкою, що символізує єдність, солідарність і спільну боротьбу українського та кримськотатарського народів проти тоталітарних режимів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Політичний статус західноукраїнських земель у міжвоєнний період характеризувався, у цілому, відсутністю власної державності й належного українського самоврядування, політичним безправ'ям, дискримінацією.

Західноукраїнське населення у складі Польщі (Східна Галичина, Західна Волинь) зазнавало полонізації, економічної дискримінації (політика осадництва, штучне обмеження промислового розвитку «східних кресів»), «умиротворення» силами поліції та армії.

Румунська влада здійснювала жорстку політику асиміляції українського населення Північної Буковини й Бессарабії, що супроводжувалося масовою румунізацією, репресіями та економічною експлуатацією.

На відміну від сусідніх територій під владою Польщі чи Румунії, чехословацькому періоду властиві відсутність жорсткої асиміляції, демократичний устрій, свобода слова та друку. Підкарпатська Русь 1938 р. отримала автономію, а в березні 1939 р. було проголошено незалежність Карпатської України.

Однак після окупації Угорщиною Закарпаття угорська влада проводила жорстку політику мадяризації, обмежувала права місцевого населення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На картосхемі темним кольором позначено територію Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Впродовж 1920-х рр. у Радянській Україні впроваджували коренізацію (у формі українізації) – політичний курс більшовиків в СРСР, спрямований на зміцнення влади через залучення представників корінних народів до управління та підтримку національних мов і культур.

Коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її та карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Курултай – це вищий представницький орган самоврядування кримськотатарського народу.

Перший Курултай відкрився у грудні 1917 р. в Бахчисараї, що знаменувало підйом кримськотатарського національного руху періоду Української революції 1917–1921 рр., засвідчило волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар.

З'їзд обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет, головою якого став Номан Челебіджихан.

Перший Курултай кримськотатарського народу проголосив створення Кримської Народної Республіки й ухвалив демократичну Конституцію.

Однак утвердитися молодій кримськотатарській державі не судилося. У середині січня 1918 р. більшовики захопили Крим і розігнали Курултай.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На фото Дмитро Донцов – лідер Союзу визволення України, ідеолог українського інтегрального націоналізму, філософ, публіцист і громадський діяч, який ідейно сформував і загартував покоління національно свідомої української молоді, яка боролася зі зброєю в руках за Українську державу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Автор сатиричної поштівки 1915 р. під назвою «Росіяни повертаються з трофеями зі Львова» висміює мародерство російської армії під час її відступу з Галичини. 

На листівці зображено, як російські солдати везуть на підводі награбоване добро: предмети побуту, домашнє начиння.

Так завершувалася 10-місячна російська окупація Східної Галичини внаслідок потужного Горлицького прориву австро-німецьких військ (травень – червень 1915 р.).

Інші пропоновані варіанти не відповідають змісту карикатури.

Для російської армії успішними були Галицька битва 1914 р. й Брусиловський прорив 1916 р., внаслідок яких було окуповано частини Галичини й Буковини.

Росіяни у червні 1917 р. здійснили спробу наступу, однак вона завершилася провалом, і до Львова вони не дійшли.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

Кооперативний рух став потужним інструментом самоорганізації західноукраїнського селянства та стримував різкий сплеск трудової еміграції. Однак він не міг ліквідувати її першопричину – малоземелля.

Кооперативні товариства (споживчі, кредитні, сільськогосподарські) були порятунком від лихварів, знижували витрати й підвищували прибутки селян, протистояли тиску великих землевласників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Швидкому економічному зростанню Наддніпрянської України у другій половині XIX ст. найбільше сприяло скасування кріпосного права 1861 р.

Отримавши особисту свободу, селяни через масове малоземелля часто йшли працювати на заводи, фабрики та в шахти, забезпечивши промисловість дешевою вільнонайманою робочою силою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Занепад Речі Посполитої і Перший поділ її територій 1772 р. став точкою відліку для утворення нової адміністративно-територіальної одиниці в межах володінь династії Габсбургів – Королівства Галичини та Лодомерії, яке проіснувало до 1918 р.

Цей коронний край став однією з найбільших провінцій у складі Австрійської монархії, поступаючись лише Угорщині.

Королівство включало дві основні частини: Східну Галичину, де більшість населення становили українці, та Західну Галичину, до складу якої входили польські території.

Спочатку край був поділений на округи – дистрикти.

Столицею Королівства Галичини та Лодомерії став Львів, де правив призначений губернатор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Компанійці – професійне наймане козацьке формування, створене за часів гетьманства Дем'яна Многогрішного (1669–1672 рр.).

Компанійці були елітною частиною війська й виконували різноманітні завдання, включно із захистом гетьмана, участю в численних військових операціях, охороною порубіжжя, веденням розвідки.

Основною причиною створення цього особливого військового формування була потреба в добре підготовлених воїнах, які могли б швидко реагувати на різні загрози.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Тріумфальний похід Богдана Хмельницького та його союзників‑татар 1648 р., під час якого козацьке військо розгромило коронні сили під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, створив загрозу для Речі Посполитої та призвів до втрати нею контролю над значною частиною українських земель.

Новообраний король Ян II Казимир наступного року особисто очолив польське військо й вирушив назустріч козакам. Ця кампанія завершилася Зборівською битвою, поразкою польського війська та укладенням Зборівського договору. 

Правильна відповідь – Б.