Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов і наслідків Люблінської унії, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Однією з умов Люблінської унії був перехід до складу Польщі українських земель – Підляшшя, Волині, Київщини і Брацлавщини, що входили до складу Великого князівства Литовського.

Як наслідок під польським урядуванням опинилася більшість українських земель (окрім Берестейщини, яка залишилася під урядуванням Великого князівства литовського, і Чернігово-Сіверщини, що на початку ХVІ ст. була загарбана Московією, але на початку ХVІІ ст. увійшла до складу Речі Посполитої). Їх було об’єднано в межах однієї держави, що сприяло політичному й культурному згуртуванню українського народу. З ХІV ст. під польським урядуванням перебували українські землі Галичини, Посяння і Західного Поділля.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Однією з особливостей польського панування на українських землях у ХІV — першій половині ХVІ ст. є насадження католицизму шляхом витіснення православ’я.

Насадження католицизму шляхом витіснення православ’я: Після приєднання Галичини до Польського королівства (остаточно у 1387 р.) та укладення Кревської унії (1385 р.) польська влада та шляхта активно сприяла поширенню католицизму. Це виражалося у заснуванні католицьких єпископств (наприклад, Львівського архієпископства у 1375 р.), обмеженні прав православної знаті (бояр, шляхти) на обіймання державних посад та судовій дискримінації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Закріпачення селян і поширення панщини було основним соціально-економічним процесом на українських землях у складі Польщі та Великого князівства Литовського в другій половині XIV—XVI ст.

• У зв'язку зі зростанням попиту на зерно у Західній Європі (так звана «революція цін»), місцева шляхта (феодали) почала створювати фільварки (великі господарства, орієнтовані на ринок).

• Для забезпечення фільварків безкоштовною робочою силою відбувалося поступове обмеження селянської свободи (обмеження права переходу, збільшення повинностей) та зростання панщини (відробіткової ренти). Цей процес був закріплений низкою законодавчих актів, кульмінацією яких стали Литовські Статути (1529, 1566, 1588 рр.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

У наведеній схемі пропущено ім'я Данило.

Схема відображає родовід Галицько-Волинських князів

Пропущений князь Данило є батьком Лева, Шварна і Мстислава, та братом Василька, що відповідає Данилу Романовичу Галицькому.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

На фото зображено:

А собор Бориса й Гліба або Борисоглібський собор у Чернігові. Зведений на початок ХІІ ст. у давньоруському стилі

Б собор Різдва Богородиці в місті Козельці (Чернігівська обл.), збудований у 1752–1763 роках архітектором Іваном Григоровичем-Барським у стилі козацького бароко

В Вознесенський собор у Переяславі (1695–1700 роки), збудований у стилі козацьке бароко

Г Свято-Преображенський собор в Ізюмі (Харківська обл.), збудований у стилі козацьке бароко 1682 року

Тобто давньоруську пам’ятку архітектури зображено на фото А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Руська правда» – це особливо важливе для вивчення суспільних відносин і правової системи історичне джерело доби Київської Русі – збірник норм давньоруського права.

Збірник запроваджений князем Ярославом Мудрим, доповнений його наступниками.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

У 988 році Володимир хрестився сам, хрестив своїх дітей, бояр і під страхом покарання змусив хреститись киян і все населення підвладних земель. У Новгороді дядько князя Добриня хрестив новгородців «вогнем і мечем». Так само відбувалося хрещення і в інших містах на півночі держави.

Основна частина населення Русі чинила активний або пасивний опір новій релігії. Саме це перетворило введення християнства на тривалий процес. Подекуди впродовж кінця Х–ХІ ст. відбувалися повстання проти християнізації, очолювані волхвами або місцевою родовою знаттю. Відомі повстання князя Могути (988–1008 роки), повстання волхвів у Суздалі (1024 рік), Ростові й Новгороді (1071 рік). Також виникали і єретичні рухи – стригольництво (поширений у Новгороді і Пскові в ХІV–ХV ст.).

Тож одним із наслідків упровадження християнства як державної релігії Київської Русі стало розгортання тривалої боротьби держави й церкви з традиційними віруваннями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Зображені на картосхемі межі позначають територію Київської Русі за часів князів Олега, Ігоря та княгині Ольги (кінець IX — середина X ст.).

Цей період характеризується:

• Створенням держави: Олег об'єднав ключові слов'янські племена, підкоривши їх Києву.

• Укріпленням кордонів: Ігор та Ольга зосередилися на зміцненні влади та організації збору данини на вже завойованих землях.

• Зовнішніми відносинами: Карта показує наявність сильного сусіда, Хозарського каганату, який пізніше був розгромлений князем Святославом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Унаслідок військових походів київського князя Олега на Візантію руські купці отримали право на безмитну торгівлю у Константинополі. 

Князь Олег здійснив два успішні походи на Константинополь (Царгород) у 907 та 911 роках. Результатом цих походів стали вигідні для Русі мирні договори. Руські купці отримали право вільно і без сплати мита торгувати в Константинополі.

Правильна відповідь – Г.