ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей польського панування на українських землях у ХІV – першій половині ХVІ ст.

Польське панування на українських землях почало встановлюватися після занепаду Галицько-Волинської держави. Польський король Казимир ІІІ Великий 1349 року захопив Галицькі землі. Особливістю польської зверхності було те, що вони переносили на українські землі форми влади, правову систему, соціально-економічні відносини, які сформувалися на польських землях. Також польські королі як ревні католики, сприяли поширенню Католицької церкви на українські землі.

Розбудова Католицької церкви на українських землях розпочалася в 1-й половині ХІV ст. Було номіновано єпископів для Києва (1320), Перемишля (до 1353; нині м. Пшемисль, Польща), Володимира (1358; нині м. Володимир-Волинський), Львова (1359), Холма (1359; нині м. Хелм, Польща), Кам’янця (після 1379; нині м. Кам’янець-Подільський). У 1367 постала перша на Русі Галицька католицька митрополія (1412 перенесено до Львова).

Розвиток на українських землях Католицької церкви посилився після їхнього входження до складу Великого князівства Литовського. Близько 1405 року в Києві постав католицький кафедральний собор, збудований королем польським і великим князем литовським Владиславом II Ягайлом; католицькі храми створено в багатьох містах України. Особливо наполегливе поширення католицизму на українських землях відбулося після дозволу діяльності ордену єзуїтів (з 1569 року) й інших католицьких орденів (босих кармелітів, домініканців тощо).

Одним із проявів експансії Католицької церкви стало укладення Берестейської церковної унії 1596 року.

Експансії Католицької церкви сприяло те, що вона мала підтримку польської влади, а також криза й занепад Православної церкви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання процесів, притаманних соціально-економічному розвитку українських земель у другій половині XIV–XVI ст.

Із зазначених варіантів відповіді лише А відповідає умові завдання.

У ХІV–ХV ст. зі зростанням попиту на харчові продукти (особливо на зерно і м’ясо) у Західній Європі відбувався інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин, швидко зростав ринок сільськогосподарської продукції. За цих умов великі землевласники, реагуючи на потреби ринку, перетворювали свої господарства на фільварки.

Найбільшого поширення фільваркові господарства набули в Галичині, Західній Волині, Західному Поділлі, Київському Поліссі. На решті українських земель вони поширилися лише від середини ХVІ ст. Фільварки потрібували багато землі, тому феодали почали відбирати її в селян, водночас збільшуючи панщину й запроваджуючи кріпацтво.

Від ХV ст. селян переводили під судочинство феодалів. На початку ХVІ ст. вони вже не мали права скаржитися на феодалів великому князеві чи королю. Було майже припинено діяльність копних судів. Водночас обмежуено право селян на переселення (перехід). У 30-х роках ХV ст. в Галичині було визначено певний час для переходів – тільки в дні Різдва за умови виплати панові викупу. Сейм 1496 року постановив: протягом року залишити село мав право тільки один селянин. Сейм 1503 року видав ухвалу, що селяни не можуть переселятися без дозволу панів, що означало втрату ними особистої свободи.

На українських землях у складі Великого князівства Литовського процес закріпачення відбувався дещо повільніше. Це було зумовлено набігами татар і нестачею робочих рук.

Остаточне закріпачення селян відбулося на території Польщі в 1573 р., а на землях Великого князівства Литовського – 1588 року, що було законодавчо закріплено в сеймовому законі й ІІІ Литовському статуті.

На території Закарпаття, що входило до складу Угорщини, кріпацтво було закріплено на початку ХVІ ст.

Ринок вільнонайманої праці активно формувався вже після скасування кріпацтва – на більшій частині України у другій половині ХІХ ст.

Початок промислового перевороту на українських землях датують 30–40-ми роками ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України.

Волинський князь, засновник Галицько-Волинської держави Роман Мстиславич мав двох синів – Данила й Василька (Данило також мав синів Лева, Шварна, Мстислава, Іраклія і Романа, трьох доньок – Переяславу, Устинію, Софію). Василько мав сина Володимира й доньку Ольгу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

На фото зображено:

А собор Бориса й Гліба або Борисоглібський собор у Чернігові. Зведений на початок ХІІ ст. у давньоруському стилі

Б собор Різдва Богородиці в місті Козельці (Чернігівська обл.), збудований у 1752–1763 роках архітектором Іваном Григоровичем-Барським у стилі козацького бароко

В Вознесенський собор у Переяславі (1695–1700 роки), збудований у стилі козацьке бароко

Г Свято-Преображенський собор в Ізюмі (Харківська обл.), збудований у стилі козацьке бароко 1682 року

Тобто давньоруську пам’ятку архітектури зображено на фото А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

«Руська правда» – це особливо важливе для вивчення суспільних відносин і правової системи історичне джерело доби Київської Русі – збірник норм давньоруського права.

Збірник запроваджений князем Ярославом Мудрим, доповнений його наступниками.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

У 988 році Володимир хрестився сам, хрестив своїх дітей, бояр і під страхом покарання змусив хреститись киян і все населення підвладних земель. У Новгороді дядько князя Добриня хрестив новгородців «вогнем і мечем». Так само відбувалося хрещення і в інших містах на півночі держави.

Основна частина населення Русі чинила активний або пасивний опір новій релігії. Саме це перетворило введення християнства на тривалий процес. Подекуди впродовж кінця Х–ХІ ст. відбувалися повстання проти християнізації, очолювані волхвами або місцевою родовою знаттю. Відомі повстання князя Могути (988–1008 роки), повстання волхвів у Суздалі (1024 рік), Ростові й Новгороді (1071 рік). Також виникали і єретичні рухи – стригольництво (поширений у Новгороді і Пскові в ХІV–ХV ст.).

Тож одним із наслідків упровадження християнства як державної релігії Київської Русі стало розгортання тривалої боротьби держави й церкви з традиційними віруваннями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Зображені на картосхемі межі позначають територію Київської Русі за часів князів Олега, Ігоря та княгині Ольги (кінець IX — середина X ст.).

Цей період характеризується:

• Створенням держави: Олег об'єднав ключові слов'янські племена, підкоривши їх Києву.

• Укріпленням кордонів: Ігор та Ольга зосередилися на зміцненні влади та організації збору данини на вже завойованих землях.

• Зовнішніми відносинами: Карта показує наявність сильного сусіда, Хозарського каганату, який пізніше був розгромлений князем Святославом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Унаслідок військових походів київського князя Олега на Візантію руські купці отримали право на безмитну торгівлю у Константинополі. 

Князь Олег здійснив два успішні походи на Константинополь (Царгород) у 907 та 911 роках. Результатом цих походів стали вигідні для Русі мирні договори. Руські купці отримали право вільно і без сплати мита торгувати в Константинополі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Увага! Від 2019 року в завданнях зовнішнього незалежного оцінювання термін Київська Русь не використовують для позначення Київської держави Русі-України.

Назву Київська Русь застосовували до періоду історії Русі-України з 882 по 1132 роки (IX–XIII ст.).

Правильна відповідь – В.