ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва земель.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «княжата Коріатовичі», «князь Ольгерд», «пішли в сю землю й стали володарювати в ній» – чітко вказують на приєднання до Великого князівства Литовського Поділля після перемоги у битві на Синіх Водах 1362 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань розвитку культури часів Київської Русі.

Із зазначених книжних пам’яток найдавнішою є «Остромирове Євангеліє», датоване 1056–1057 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

У завданні перераховані основні шляхи формування на Русі вотчин – однієї з форм феодальної земельної власності. Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь характеризувати відповідних період розвитку Галицько-Волинського князівства.

У 1199–1205 рр. відбувається утворення і становлення єдиної держави князем Романом Мстиславичем, він поширює свою владу на Київ і Київську землю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Володимир Глибович», «Переяславль», «За ним же Україна багато потужила» – чітко вказують на першу згадку в літописі назви Україна, яка датується 1187 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Однією з особливостей розвитку грецьких міст-держав Північного Причорномор’я в VII–VI ст. до н. е.  була державно-політична незалежність колоній від метрополій.

Грецькі міста-колонії, що виникли в Північному Причорномор’ї, були засновані вихідцями з різних метрополій Греції. Проте, згодом вони ставали повністю самостійними державами (полісами), які мали власне управління, закони та військо. Підтримуючи паралельно торговельні та культурні зв'язки з метрополіями.

Метрополія — це місто-держава (поліс), яке заснувало колонії.

Поліс - це місто-держава в Давній Греції.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку розуміння, що таке археологічна періодизація історії України.

В основу археологічної періодизації покладено матеріал, з якого виготовлялися знаряддя праці. Так, археологи виділяють кам’яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), перехідний (енеоліт – мідно-кам`яний), бронзовий вік і ранній залізний вік.

Відповідь – Г.