ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «вторгнення запорожців у табір Осман», «Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією – битву під Хотином (1621 р.). Вона завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

На портретах зображені гетьмани І. Брюховецький, П. Тетеря, П. Конашевич-Сагайдачний, Б. Хмельницький. Додатково допомагає визначити правильну відповідь одна з деталей портрету. Як відомо, П. Конашевич-Сагайдачний носив бороду. Портрет під літерою «В» зображує чоловіка з бородою. Найімовірніше, на ньому зображений гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі.

В уривку історичного твору М. Грушевського дається оцінка Люблінської унії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя. «Панщина».

У цьому випадку наведено визначення поняття «панщина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання передбачає перевірку знань про зовнішньополітичну діяльність князя Данила Галицького.

Із зазначеними у відповідях державами Данило мав тісні стосунки, які мали періоди мирного існування, союзницьких відносин, а також і війн.

Одним з пріоритетів князя було звільнитися від зверхності Золотої Орди. Саме Папа Римський Інокентій ІV закликав до хрестового походу проти монголів і надав Данилу Галицькому королівський вінець.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Уривок джерела містить настанови в управлінні на основі християнських чеснот, що чітко вказує на «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

На карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав. Зазначені межі і географічні назви чітко вказують на князя Ярослава Мудрого. Зокрема, місто Юр`їв – засноване князем Ярославом і назване на честь його християнського ім’я, Червенські міста (Червень, Белз, Перемишль) – потрапили під княжу руку Володимира і Ярослава.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

На малюнку зображені промальовки монет часів Київської Русі. Написи і зображення тризуба свідчать, що це монети, відкарбовані за часів князя Володимира. Крім написів, на монетах є схематичне зображення князя з хрестом в образі візантійського імператора та Ісус Христос.

Таким чином, зображення на монетах свідчать, що початку карбування монет в Київській Русі сприяло запровадження християнства як державної релігії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.

Із діяльністю давньоруської правительки Ольги пов'язано встановлення норм данини («устави», «уроки») та створення осередків князівської влади на місцях («погости», «становища»).

Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами через надмірні збори данини, княгиня Ольга провела низку реформ. Її метою було запобігти подібним конфліктам у майбутньому та зміцнити централізовану владу в державі. 

• «Уроки» — фіксовані розміри данини для кожного племені.

• «Погости» — місця збору данини та осередки князівської адміністрації.

Відповідь – Г.