ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція.

Маркери – «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності», «Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом,», «він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя» – указують на скликання і діяльність Українського національного конгресу.

Підказкою в завданні є зазначення автора спогадів – Володимира Винниченка, який був активним учасником подій Української революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту ІV Універсалу УЦР, а також уміння застосовувати їх.

ІV Універсал проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту ІV Універсалу Української Центральної Ради (УЦР) – «Хай живе самостійна Україна!»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна d боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

Урочисте проголошення Директорією Універсалу об’єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень політики різних політичних режимів, що існували в Україні 1918–1921 року й сформованості вмінь здійснювати порівняльний аналіз.

Спільним для політики гетьмана Павла Скоропадського й генерала Антона Денікіна на території України було відновлення поміщицького землеволодіння.

Також завдання можна розв’язати виключенням неправильних варіантів відповіді.

Закриття українських шкіл, газет, журналів – це заходи політики генерала А. Денікіна, який обстоював ідею «Єдиної і неподільної Росії».

Правління генерала А. Денікіна й утворений ним уряд Півдня Росії – фактично воєнна диктатура, тож про можливість налагодження діалогу з опозиційними партіями не йдеться. Денікін спирався в Україні виключно на проросійські сили й прихильників монархії, заперечував будь-які права українців, а також соціально-економічні права робітників і селян. Гетьман П. Скоропадський намагався налагодити діалог з опозицією, навіть були досягнуті певні домовленості, але його «федеративна» грамота перекреслила можливість дійти згоди.

Збройним силам гетьмана не довелося вести бойові дій проти військ Червоної армії за виключенням більшовицьких повстанських загонів. Для генерала А. Денікіна Червона армія була головним супротивником, у боротьбі з яким він зазнав цілковитої поразки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Маркери – «Державний трест», «Об’єднання хімічних, фарбових, склоробних заводів і вугільних копалень Донецького Басейну» – указують на період нової економічної політики.

Трести (радянські) – об’єднання підприємств націоналізованої промисловості за галузевою або галузево-територіальною ознакою, які виникли під час переходу до нової економічної політики – не були схожими на однойменний різновид капіталістичної монополії, у якій підприємства втрачали комерційну й виробничу самостійність. Але запозичена в неї назва (від англ. trust – довіра) указувала на одну спільну рису – об’єднання підприємств під єдиним керуванням. Трести забезпечували переведення промисловості на госпрозрахунок: надання підприємствам самостійності у виробничій діяльності з тим, щоби вони могли порівнювати свої доходи з витратами й домагатися вироблення додаткового продукту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних історичних постатей (діячів української культури) з історії України.

Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був Олександр Довженко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту процесу індустріалізації, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – джерела індустріалізації.

Маркери – «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін.», «дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії» – указують на джерела індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту сталінських репресій, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – джерела індустріалізації.

Маркери – «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі», «Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова» – указують на судовий процес у справі «Спілки визволення України».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання політики, яку проводила влада Польщі в міжвоєнний період на українських землях, що входили до її складу.

Відроджена 1918 року Польська держава успадкувала території, що перебували під владою трьох імперій. Усі вони сильно відрізнялися за своїм соціально-економічним розвитком. Не маючи ресурсів для здійснення заходів для швидкої інтеграції цих земель і вирівняння їхнього соціально-економічного життя, польський уряд розділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» (переважно етнічні польські землі) і Польщу «Б» («східні креси»). До того ж частина польської еліти розглядала частину «східних кресів», зокрема Волинь, як внутрішню колонію.

Тобто поділ території країни на дві господарські зони: Польщу «А» і Польщу «Б» для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель обернувся штучним стримуванням промислового будівництва й розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

1 вересня 1939 року, 22 червня 1941 року – це дати початку Другої світової війни й німецько-радянської війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель», «перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога» – указують на події 1942–1943 років, коли було створено координаційний центр партизанського руху (Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху тощо), підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі», проведення широкомасштабних партизанських операцій у координації з діями фронтів («Рейкова війна», «Концерт» тощо). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом», «Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України» – указують на листопад 1943 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Західна Україна в 1921–1939 роки. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання долі українських земель у міжвоєнний період і зміни їхньої державної належності в результаті Другої світової війни.

Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що в міжвоєнний період (1921–1938 роки) перебували у складі Польщі (Східна Галичина, Волинь), Румунії (Південна Бессарабія, Північна Буковина), Чехословаччини (Закарпаття).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей повоєнної відбудови України.

Відбудова господарства України було розпочато відразу по вигнанні німецьких окупантів й особливо активізовано після ухвалення Четвертого п’ятирічного плану (1946–1950 роки). Відбудова в Україні мала низку особливостей, які відрізняли її від західних країн:

• насамперед суттєво відмінними були масштаби збитків, нанесених війною. В Україні залишилися неушкодженими лише 19 % довоєнної кількості промислових підприємств;
• передовсім відбудовували провідні галузі промисловості: вугільну, металургійну, залізорудну, машинобудівну, енергетичну, хімічну;
• була хронічна нестача робочої сили, особливо кваліфікованої. Після війни залишилося лише 17 % довоєнної кількості робітників, а весь промислово-виробничий потенціал становив 48 % проти 1940 року. У 1950 році цей показник становив 81 %;
• помітно ускладнив процес відбудови в республіці голод 1946–1947 років, який поряд із природним катаклізмом, теж був спровокований діями влади. Як наслідок сільське господарство на кінець п’ятирічки було відновлено лише на 95 %.

Україна як частина СРСР і західні держави вибрали суттєво відмінні моделі відбудовчого процесу. Якщо на Заході відбудову здійснювали в такій послідовності: стабілізація національної валюти, відбудова інфраструктури (доріг, засобів зв’язку та ін.), розвиток сільського господарства й легкої промисловості, реконструкція і технічне переозброєння важкої індустрії, то в радянській економіці послідовність фаз була іншою. Ставку робили насамперед на відновлення роботи важкої промисловості – основи військово-промислового комплексу, на економію і накопичення фінансів і ресурсів за рахунок сільського господарства, легкої промисловості й соціальної сфери. Процес відбудови здійснювали централізовано, на основі єдиного загальносоюзного плану.

Правильна відповідь – Б.