ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу.

На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття.

Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Це тестове завдання перевіряє вміння учасника працювати з візуальним джерелом та інтерпретувати історичні факти.

Наголошуємо, що насамперед треба уважно прочитати і зрозуміти умову завдання.

У цьому випадку потрібно знайти плакат, що стосуватиметься Другої світової війни.

На зображених плакатах підказкою будуть підписи до кожного з них.

Варіант А «Жінки в колгоспах – велика сила» може бути застосований до різного часу існування СРСР. Це можуть бути події як 1930-х років, так і часів війни або повоєнних років.

Підпис до плаката у варіанті В підказує про період «відлиги», адже «вирощування кукурудзи» було актуальним для цього періоду історії.

Підпис у варіанті Г «Відбудуємо на славу» мав би підказати про потребу відбудови чогось зруйнованого. Цей плакат характеризує час післявоєнної відбудови.

Залишається варіант з правильною відповіддю. Підпис «Трактор в полі, що танк в бою» наголошує на ролі жінки, котра замінює чоловіка, керуючи трактором. Додатковою підказкою є зображення ешелону військових, який рухається мостом. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел на предмет визначення змісту: про діяльність якої історичної особи йде мова.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, релігійний діяч.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні», «він має ненависть до радянської влади» – указують на діяльність митрополита УГКЦ Йосипа (Йосифа) Сліпого, який був заарештований радянськими каральними органами й перебував у засланні до початку 1960-х рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання історичних подій в Україні в 1960-х.

«Шістдесятники» – назва покоління української еліти з яскраво вираженою громадянською позицією, що увійшло в культуру в період тимчасового послаблення комуністичного режиму. Ідеться про часи «відлиги» після смерті Йосипа Сталіна та розвінчання його культу. Синонімом слова «послаблення» є слово «лібералізація» (лібералізація суспільно-політичного та духовного життя).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні історичні джерела.

В умові завдання вказано часовий проміжок (1970-ті – 1980-ті), тобто йдеться про період «застою», кризу радянської системи, зокрема в економіці. Карикатура – зумисне пародійне, сатиричне чи гумористичне зображення (переважно графічне) події або людини.

На поданій у завданні карикатурі зображено чоловіків, які малюють гладких угодованих поросят, хоча насправді охлялі тварини ледь тримаються на ногах. Ці чоловіки не художники, а чиновники (чолов’яга праворуч – у картузі, із портфелем під пахвою – записує масу тварини). Маса поросяти, зазначена на малюнку, дуже відмінна від справжньої.

Тобто посадові особи зумисно спотворюють (підробляють) звітні дані.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Тестове завдання перевіряє вміння учасника працювати з візуальним джерелом та інтерпретувати історичні факти.

У тексті оголошення головним є застереження щодо випромінювання. Також зазначено, що це випромінювання в 10 разів менше в приміщенні. Зрештою наголошено на потребі відпочивати в штабі.

Серед варіантів відповідей лише один варіант підходить для розуміння тексту оголошення.

Якщо розшифруємо абревіатуру АЕС (атомна електростанція), зрозуміємо, що випромінювання викликане ядерним реактором. Ідеться про аварію на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, коли в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Ці радіоактивні речовини несли загрозу життю та здоров’ю населення. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності учасників.

16 липня 1990 року – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет;

24 серпня 1991 року – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України;

19 липня 1994 року – обрання Леоніда Кучми президентом України.

28 червня 1996 року – ухвалення Конституції України.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «війська реєстрового… двадцять тисяч», «має бути зареєстроване у воєводстві Київському» – чітко вказують на умови Білоцерківського договору (1651 р.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького», «Київському, Брацлавському воєводстві» – чітко вказують на умови Зборівського договору (1649 р.).

Ключові в джерелі № 3 словосполучення-маркери – «Україна… знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського», – чітко вказують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «Київ має залишатися на стороні… царської величності», «козаки, що. . на Січі… мають бути у володінні… царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» (1686 р.).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання українського національного руху у ХІХ ст., його організаційних структур й історичних постатей, а також уміння встановлювати логічні пари.

Членами «Руської трійці» були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

Членами «Київської громади» були Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський та інші.

Членом «Братства тарасівців» був Борис Грінченко, а також Микола Міхновський, Іван Липа та інші діячі.

Членаом Русько-української радикальної партії був Іван Франко, а також Михайло Павлик, Євген Левицький та інші.

Правильна відповідь: 1–А 2–В 3–Д 4–Г.