ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь здійснювати порівняльний аналіз подій, явищ, процесів.

Головна відмінність «молодих громад» (існували в 1880-х – 1890-х рр.) від «старої громади» (діяла в 1870-х – 1890-х рр.), що існували в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст., полягала в тому, що вони виступали за політизацію національно-визвольної боротьби. Їх ідейним лідером був Михайло Драгоманов. Саме в середовищі молодих громад зародилася перша в Наддніпрянській Україні українська політична партія – Революційна українська партія (1900 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань причинно-наслідкових зв’язків.

Вирішальну роль у стрімкому економічному розвитку Донбасу в другій половині ХІХ ст. відіграли значні природні ресурси (особливо кам`яне вугілля).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела і історичного портрету (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Тараса Шевченка, портрет якого зображений і визначається за портретними рисами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань причинно-наслідкових зв’язків основних подій.

Поштовхом до створення у Львові Головної руської ради (1848–1851 рр.) стали події європейської революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань наслідків ліквідації Запорозької Січі в 1775 р.

Частина козаків, не бажаючи служити Російській імперії, за дозволом турецького султана заснувала Задунайську Січ (1776–1828 рр.).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва твору та його автор.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «1798 р.», «перша ластівка українського національного відродження», «невеличка книжка, од якої початок нового українського письменства рахуємо» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про «Енеїду» І. Котляревського.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: ДОДАТОК ДО ПРОГРАМИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено фото сучасного вигляду собору св. Юра у Львові, який зведений у другій половини ХVІІІ ст. в стилі бароко.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міста.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «помститися Мазепі», «наказав Меншикову негайно зруйнувати його столицю», «Меншиков напав на неї та здобув» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Батурин, який був резиденцією гетьмана Мазепи. Після захоплення міста російські війська повністю знищили його мешканців (понад 5 тис. осіб).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків між подіями.

Року 1734 царський уряд дозволив козакам заснувати Нову Січ на р. Підпільна, тому що прагнув використати козаків у новій російсько-турецькій війні, що спалахнула 1735 р. і тривала до 1739 р.

Правильна відповідь – В.