ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку розуміння абітурієнтом періоду другої половини XVI – першої половини XVII ст. як періоду значних соціально-політичних зрушень у житті України, розуміння сутності запропонованих у варіантах відповідей понять: братський, опришківський, гайдамацький, іконоборчий рухи.

Саме братський рух в Україні в другій половині XVI – першій половині XVII ст. зіграв важливу роль у розвитку системи освіти. Ось кілька ключових причин, чому цей рух став каталізатором освітніх змін:

1) заснування братських шкіл. Братства створювали школи, які забезпечували освіту для дітей із різних верств населення. Ці навчальні заклади стали основними центрами освіти в містах.

2) збереження православної ідентичності. Братські школи мали на меті збереження православної віри й культури, що підвищувало значення освіти у формуванні національної свідомості.

3) поширення грамотності. Завдяки братським школам грамотність населення зросла, оскільки навчання відбувалося українською і церковнослов’янською мовами.

4) вивчення гуманітарних наук. У братських школах викладали не лише релігійні предмети, а й гуманітарні науки, що сприяло розвитку інтелектуального потенціалу суспільства.

5) залучення інтелектуалів. Братства запрошували видатних науковців і педагогів, що підвищувало якість навчання і сприяло обміну ідеями з європейськими освітніми традиціями.

6) соціальна активність. Братства активно займалися соціальною діяльністю, що включало допомогу нужденним і підтримку освіти, тож зміцнювало довіру населення і підвищувало популярність братського руху.

Отже, братський рух став важливим чинником, який не лише сприяв розвитку системи освіти в Україні, а й допоміг зберегти культурну ідентичність і підвищити рівень грамотності населення. Братські школи стали основою для подальшого розвитку освітніх традицій в Україні.

Інші варіанти відповідей, які запропоновано в завданні, є неправильними, бо:

опришківський рух – соціально-політичний і військовий рух, що виник в Україні в середині XVI – на початку XVII ст. під впливом соціальних протестів і боротьби за економічні права селянства й козацтва;

гайдамацький рух – соціально-політичний і військовий рух в Україні в середині XVIII ст. (переважно в 1730–1790-х рр.) у формі повстань, бунтів і збройних виступів, польського панування і соціальної несправедливості;

іконоборчий рух – релігійний і політичний рух у Візантійській імперії в VIII–IX ст., прихильники якого виступали проти шанування ікон й образів святих у християнстві. Цей рух став причиною серйозних конфліктів і в церковному, і в суспільному житті імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння абітурієнта виокремлювати спільні та відмінні риси з опертям на оцінку причетності історичних постатей до певних історичних подій, процесів, явищ.

Павла Павлюка, Якова Острянина й Дмитра Гуню об’єднує їхня діяльність як козацьких ватажків під час козацьких повстань у другій половині XVI – першій половині XVII ст., зокрема:

1) козацька боротьба за автономію. Усі троє були активними учасниками козацьких повстань, які мали на меті боротьбу за автономні права козацтва, спротив польському гніту.

2) лідерство в повстаннях. Кожен був ватажком або провідником у своїх повстанських рухах, намагався об’єднати козаків для боротьби проти польської шляхти.

3) обстоювання православної віри. Вони боролися не лише за політичні права, а й за збереження православної віри в умовах католицької експансії.

Отже, Павла Павлюка, Якова Острянина й Дмитра Гуню об'єднує спільна мета боротьби за права козаків, автономію України й захист православної віри, що робить їх важливими постатями в історії козацького руху.

Інші варіанти відповідей, запропоновані в завданні, є неправильними.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, перелік яких визначено Програмою ЗНО, характеризувати діяльність видатних історичних постатей.

На фото зображено пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві – політику, полководцю і дипломату, провіднику національно-визвольних змагань 1648–1657 рр., творцю Української козацької держави, гетьману Війська Запорозького.

Інші пропоновані варіанти відповідей стосуються інших історичних діячів:

полководець-тріумфатор Хотинської війни – П. Конашевич-Сагайдачний;

засновник першої Запорозької Січі – Д. Вишневецький;

керівник антимосковського повстання – І. Мазепа.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА:.

Завдання скеровано на перевірку вміння абітурієнта виокремлювати спільні та відмінні риси, притаманні державним, і/або історико-географічним утворенням у різний історичний час (епоху, період) з опертям на розуміння сутності, ознак і характерних рис таких утворень.

Для початку визначмо адміністративно-територіальний устрій держав, про які йдеться у варіантах відповіді.

Військо Запорозьке – полково-сотенний. Територію держави ділили на полки (військово-адміністративні одиниці), а їх – на сотні.

Велике князівство Литовське – воєводсько-повітовий. Князівство ділили на воєводства (адміністративні одиниці), а їх  – на повіти.

Кримське ханство – князівський. Ханство ділили на кілька князівств (мулків), якими, зазвичай, правили родичі хана. Кожне князівство ділили на джерджі (повіти), які були основними адміністративними одиницями.

Московське царство – воєводсько-уїздний. Царство ділили на воєводства (провінції), які були основними адміністративними одиницями, а воєводства ділили на уїзди (повіти), які мали свої адміністративні центри.

Тепер про Слобідську Україну.

Слобідська Україна – це історико-географічна територія на сході України, яка охоплює сучасні області – Харківську, Луганську й частково Сумську. Її було сформовано в середині XVII ст. внаслідок переселення українців із західних земель.

Уже в 1650-х рр. існували українські козацькі слобідські полки: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський. У 1685 р. утворено Ізюмський полк. Полки ділили на сотні (1734 р. їх було 98 сотень).

Отже, адміністративно-територіальний устрій Слобідської України наслідував устрій Війська Запорозького.

Правильна відповідь – А.