ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про особливості соціального устрою Лівобережної Гетьманщини на початку ХVІІІ ст.

Міщани в Лівобережній Гетьманщині були особисто вільними та сплачували податки, виконували державні повинності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних подій, пов’язаних із правлінням гетьмана Івана Самойловича.

Року 1687 гетьман І.Самойлович був звинувачений у поразці першого Кримського походу московсько-козацьких військ і був позбавлений булави. Новим гетьманом був обраний Іван Мазепа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат подій, передбачених Програмою ЗНО.

1649 і 1651 роки – це роки укладення українсько-польських угод (Зборівського і Білоцерківського мирного договорів).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – на що вказує автор документа.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ… зазнає насильства», «захоплено церкви, монастирі та собори, заборонено вільно виконувати обряд» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних результатів козацько-селянських рухів 1620–1630-х років.

Збільшення козацького реєстру до 6 тис. осіб та організація шести територіальних полків реєстрового козацтва – це умови Куруківської угоди, укладеної після повстання 1625 р. під проводом М. Жмайла.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – форма господарювання.

Ключовий уривок у джерелі – «братія шляхетська… думала про нову здобич для польського плуга» – допомагає визначити, що йдеться про поширення фільваркового господарства.

Фільварки – це багатогалузеве господарство шляхти, зорієнтоване на виробництво сільгосппродукції на продаж. У фільварках використовувалася праця кріпаків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія – Люблінська унія.

Серед запропонованих історичних джерел лише в одному містяться ключові словосполучення-маркери – «Сигізмунд Август», «цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським», які вказують на Люблінську унію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав

Завдання спрямоване на перевірку сформованості причинно-наслідкових зв’язків.

Більшість українських земель (Поділля, Київщина, Чернігово-Сіверщина) увійшли до складу Великого князівства Литовського в період правління князя Ольгерда після його перемоги над монголами в битві на Синіх Водах 1362 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту мала візантійська культура. На момент хрещення Русь не мала розвиненої традиції кам'яного храмового будівництва. Тому, щоб швидко звести монументальні храми, які б відповідали новим релігійним потребам, необхідно було запозичувати готові та перевірені архітектурні форми та технології. 

Після Хрещення Русі у 988 році, князь Володимир Великий активно запрошував з Візантії грецьких майстрів, які принесли на Русь передові на той час будівельні технології та архітектурні принципи. Саме через ці причини візантійська культура мала настільки вирішальний вплив на формування храмового будівництва Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.