ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту національно-визвольної боротьби українського народу на західноукраїнських землях на початку XX ст.

Ключовими питаннями боротьби були, зокрема, такі:

• запровадження загального виборчого права,
• розбудова інфраструктури національного життя,
• відкриття українського університету у Львові.

Останнє питання було вкрай гострим, його супроводжували народні віча, студентські страйки, бійки між польськими й українськими студентами, убивства українських активістів тощо.

Зрештою влада пообіцяла відкрити університет 1914 р.

Правильна відповідь –​ Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. і 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічної (просторової) компетентності.

На картосхемі позначено ключові економічні регіони українських земель наприкінці ХІХ – на початку XX ст. Треба визначити, який із зазначених регіонів спеціалізувався з товарного виробництва цукру.

Цифрою 1 позначено регіон видобутку нафти й озокериту.

Цифрою 2 позначено регіон, спеціалізацією якого було товарне виробництво цукру.

Цифрою 3 позначено регіон вугільно-металургійного виробництва.

Цифрою 4 позначено регіон товарного виробництва хліба й інфраструктура його експорту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.  

Завдання скеровано на перевірку знань постатей з історії України.

Зазначеним у завданні характеристикам відповідає Лук’ян Кобилиця, який двічі зорганізував повстання Буковини (1843–1844, 1848–1850 рр.) і був ув’язнений владою, а також під час виборів до віденського парламенту в роки «Весни народів» (1848–1849 рр.) був обраний депутатом (народним послом).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати джерела і знання основних дат з історії України.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено знання дат заснування університетів на українських землях у складі Російської імперії: 1805 р. – Харківський, 1834 р. – Київський, 1865 р. – Малоросійський (Одеський).

Згідно з уривком із джерела університет мав «поширювати російську освіту й російську національність в споляченому краю Західної Росії...». Ідеться про терени, які були загарбані Російською імперією внаслідок поділів Речі Посполитої.

На цих теренах було засновано Київське генерал-губернаторство. Тобто в джерелі йдеться про Київський університет. Приводом до його заснування було придушення польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знань основних понять з історії України.

Зазначені в уривку із джерела ознаки – поселення, де тримають худобу, мають пасіки, розводять сади й городи, роблять запаси сіна, засівають поля різним хлібом, ловлять звіра, а в річках – рибу – чітко вказують на зимівники.

Також завдання містить підказку: слово поселення. Серед запропонованих варіантів відповідей поселеннями є лише зимівники.

Зимівник – тип поселення, зимове житло запорожця за межами Січі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, персоналія.

Маркерами в джерелі є фрагменти «…Договори наші… уклав я з Королем Шведським»,  «тепер ми вважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб увільнити нас від рабства…», «Відомо ж бо, що колись були ми ті, що тепер московці: уряд, первинність і сама назва Русь од нас до них перейшли…» .

Ці маркери чітко вказують на гетьмана Івана Мазепу, який 1708 р. повстав проти московської влади. Але через поразку 1709 р. шведської армії під Полтавою це повстання зазнало поразки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання скеровано на перевірку знання постаті керівника Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. і вміння розпізнавати пам’ятки культури.

Керівником Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. був гетьман Богдан Хмельницький.

Гетьмана Б. Хмельницького зображено на фото Б. Ця кінна скульптура є частиною пам’ятника, який було встановлено 1888 р. в Києві (автор – скульптор М. Микешин).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат історичних подій.

Велике князівство Литовське та Польське королівство 1569 р. було об'єднано в єдину державу Річ Посполиту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Це завдання перевіряє розуміння учасниками тестування понять і термінів, передбачених програмою.

«Магдебурзьке право» – норма права, за якими міста звільнялися від управління й суду великих землевласників (приватні міста) або
підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого
самоврядування. Магдебурське право виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі.

«Холоп» – назва залежних людей у Київській Русі. Ця назва використовувалася щодо осіб, які перебували в повній залежності від свого
господаря, й уживалася поряд з назвою «челядь».

«Вотчина» – феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

«Ярлик» – писемний документ (грамота), який видавався підлеглим руським князям ханами Золотої Орди на велике або удільне княжіння в період золотоординського панування на Русі.

Як бачимо, правильною відповіддю на це завдання буде варіант «ярлик».

Відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Подане тестове завдання містить уривок з історичного джерела. Виконуючи подібні завдання, потрібно знайти слова-маркери в уривку. Саме такі слова підкажуть правильну відповідь.

Такими словами-маркерами будуть «устави», «оброки», « погости», «уроки».

Як дізнаємося з уривку, було визначено кількість збору та місця збору данини. Після смерті свого чоловіка, князя Ігоря, який
загинув, збираючи данину в древлянській землі, були здійснені реформи княгині Ольги.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Розгляньмо фото стародавніх історичних пам’яток.

Варіант А – це зразок кераміки трипільської культури.

Варіант Б – Збруцький ідол ІХ ст., знайдений у річці Збруч.

Варіант В – браслет із менандровиим орнаментом Мізинської стоянки.

Варіант Г – золота пектораль, знайдена в скіфському похованні кургану Товста могила.

Усі пам’ятки, зображені на фото, передбачені програмою тетування для візуального розпізнавання.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У  завданні наведено фото Євгена Коновальця, відомого військового та політичного діяча. Він брав участь у складі Січових стрільців у бою під Маківкою, де потрапив у полон.

У революційному 1917 році заснував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, який вважали одним із найбоєздатніших підрозділів Армії УНР.

Після завершення визвольних змагань виїхав в еміграцію. У Празі заснував 1920 року Українську військову організацію, а через дев’ять років у Відні – Організацію українських націоналістів (ОУН), першим головою якої став.

Євгена Коновальця 1938 року було вбито в Роттердамі радянським агентом. Після його смерті в ОУН стався розкол на два крила – мельниківців і бандерівців.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В умові тестового завдання зазначено «початок XX ст.». Прочитавши варіанти відповідей, можна зробити висновок, що йдеться про період, коли західноукраїнські землі перебували в складі Австро-Угорської імперії.

Національне відродження в цьому регіоні розпочалося ще в 1830-х роках із діяльності «Руської трійці» – представників «покоління будителів». Починаючи з 1848 року, з утворенням Головної руської ради, українці боролися за поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську), проте австрійська влада відмовлялася виконати цю вимогу.

Певне порозуміння з поляками було започатковане 1890 року через політику «нової ери», однак вона виявилася нетривалою. Вже на початку XX ст. українські студенти висунули вимогу створення окремого українського університету у Львові, але австрійська влада не погодилася на це. У 1901–1902 роках відбулася так звана «сецесія» – українські студенти бойкотували навчання у Львівському університеті й вирішили продовжувати освіту в університетах Відня, Праги, Кракова.

Попри перешкоди, активність українців у цей період сприяла розвитку «Просвіти», розширенню мережі кооперативних організацій, заснуванню спортивно-пожежних товариств і скаутського товариства «Пласт». Важливим здобутком стало й те, що австро-угорський парламент погодився на впровадження загального виборчого права для чоловіків, які досягли 24 років.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Другій половині XVI ст. відповідають:

• Острозька академія (1576 або 1578 р.). Князь Костянтин-Василь Острозький заснував в Острозі Слов’яно-греко-латинську академію (Острозьку школу), перший вищий навчальний заклад східнослов’янських народів. 
• Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.). Створення унікального рукописного перекладу Четвероєвангелія староукраїнською літературною мовою.
• Видання Іваном Федоровичем «Апостола» та «Букваря» (1574 р.). Іван Федорович видав у Львові «Апостол» та «Буквар», започаткувавши постійне друкарство на українських землях.

Правильна відповідь: 2, 3, 6​.