ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. О. Довженко.

Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Культурне життя України. О. Гончар.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура та духовне життя. С. Параджанов, П. Загребельний.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність постатей української культури ХХ ст.

О. Гончар – письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові».

О. Довженко – кінорежисер, автор фільмів «Земля», «Поема про море», кіноповістей «Україна в огні», «Зачарована Десна».

С. Параджанов – кінорежисер, автор фільмів «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків», «Колір граната».

П. Загребельний – письменник, журналіст, автор романів «Первоміст», «Роксолана», «Я, Богдан», сценарію до фільму «Ярослав Мудрий».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни. Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська наступальна операція, Карпатсько-Ужгородська наступальна операція).

Київська оборонна операція (червень–вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень–листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.), яка призвела до оточення і розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень–жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво», «пацифікація».

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. «Радянізація». Установлення нацистського окупаційного режиму. «Новий порядок».

Осадництво – політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Пацифікація – адміністративно-репресивна поліцейська акція проти українського населення Східної Галичини, здійснена польською владою восени 1930 р.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни, спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

Радянізація – політика насадження в західних областях України норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утверджених в СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи». Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Південне товариство декабристів ставило перед собою мету повалення самодержавства шляхом військового перевороту, скасування кріпацтва, проголошення Росії унітарною республікою.

Кирило-Мефодіївське братство ставило перед собою ціль знищити царизм, утвердити демократичні права і свободи всіх громадян, створити федерацію християнських слов’янських республік.

«Руська трійця» намагалася піднести національну свідомість українців Галичини, перетворити народну мову на літературну, пропагувала єдність українського народу.

Головна руська рада домагалася розширення сфери вжитку української мови, поділу Галичини на дві провінції – Західну (польську) та Східну (українську).

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Олега. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

1. Володимир Великий 

Б (980–1015 рр.)

2. Данило Галицький 

Д (1238–1264 рр.)

3. Ярослав Мудрий 

В (1019–1054 рр.)

4. Олег 

А (882–912 рр.)

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

У цьому випадку слід визначити причини позачергових виборів Президента України в 1994 р. Крім президентських виборів, у 1994 р. відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України.

Головною причиною виборів стали складна соціально-економічна ситуація (падіння виробництва, гіперінфляція, стрімке падіння життєвого рівня, соціальне розшарування, зростання злочинності тощо) і політична криза (боротьба між гілками влади за повноваження та розподіл державної власності).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Формування багатопартійності, перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР відбулися в березні 1990 р. Хоча більшість на виборах здобула Комуністична партія України, у Верховні Ради вперше була утворена опозиція – Народна Рада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі хронічного дефіциту товарів народного вжитку. На це вказує сам малюнок (зліплені дитиною снігові баби створюють враження «черги») і підпис з прямою мовою жінки, яка переплутала снігових баб з чергою у магазин (Пані, що тут дають?).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. Причини активізації опозиційного руху. Утворення Української Гельсінської групи.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «Держави-учасниці поважатимуть права людини та основні свободи» – допомагає визначити, що наведений уривок є частиною Гельсінського заключного акту 1975 р.

Наслідком підписання цієї угоди стала активізації діяльності в СРСР, зокрема, в Україні, діячів дисидентського руху. У 1976 р. ними була створена Українська Гельсінська група.

Відповідь – В.