Що з указаного нижче характеризує становище західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.?

1. Посилення впливу німецької мови та культури.
2. Нелояльне ставлення греко-католицького духовенства до імперської влади.
3. Привілейоване положення українського населення в містах.
4. Домінування поляків і німців в органах влади.
5. Зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви.
6. Перебування українських селян і міщан у кріпосній залежності.

Під час правління якого російського імператора запроваджено такі заборони:

«Не допускати ввозу в межі імперії... яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоросійському наріччі. Друкування і видавання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком історичних документів...»?

Про кого з історичних діячів йдеться:

«Співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП), згодом її голова. Обирався послом до австрійського парламенту та галицького крайового сейму. У роки Першої світової війни очолював Головну українську раду, а згодом Загальну українську раду. Після проголошення ЗУНР став головою її першого уряду»?

Яка подія передувала такому наказу командуючого Південним фронтом М. Фрунзе:

«Наказую: військам фронту вважати Махна та всі його загони ворогами Радянської республіки і Революції... командирам червоних частин махновські загони роззброювати, а ті, що будуть чинити опір, — знищувати...»?

Що з указаного нижче було характерним для культурного життя України в 1921 — 1928 рр.?

1. Здійснення політики коренізації та її складової — українізації.
2. Запровадження обов’язкової десятирічної середньої освіти.
3. Консолідація літераторів, художників, театральних діячів у творчі об’єднання.
4. Посилення боротьби з «космополітизмом», «низькопоклонством перед Заходом».
5. Згортання антицерковної політики та відмова від атеїстичної пропаганди.
6. Проведення політики ліквідації неписьменності дорослого населення.