ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань складових політики, яку проводили різні уряди на українських землях у 1918–1920 рр.

Зазначені складові чітко вказують на заходи Ради Народних Комісарів УСРР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «віднині зливаються в одне… Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна – в одну Велику Україну», «Віднині Український народ… має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави» – допомагають визначити, що уривок є частиною Акта Злуки УНР і ЗУНР. Відповідно, Ф. Швець виголосив промову з приводу підписання Акта Злуки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Одним з провідних напрямів діяльності Української Центральної Ради були відносини з Тимчасовим урядом Росії. Виступаючи за автономію України в складі демократичної федеративної Росії, Українська Центральна Рада намагалася знайти компроміс щодо термінів реалізації національних прав українського народу. Про це свідчать переговори Української Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії та положення ІІ Універсалу Української Центральної Ради.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

Отже, на карті зображені події Першої світової війни на українських землях 1916 р. На це вказують напрями дій військ і лінії фронтів. Зокрема, на схемі відображено успішний наступ російського Південно-Західного фронту, що отримав назву Брусиловський прорив, коли російські війська повернули собі частину території, яку втратили в 1915 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства.

На початку ХХ ст. на Галичину припадало 5 % світового видобутку нафти. Нафтовидобуток випереджав інші галузі промисловості краю. У нафтопромислах було зайнято понад 6 тис. працівників. Ця галузь була привабливою для іноземних інвестицій, що надавало їй додаткові стимули розвитку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-українська радикальна партія (РУРП). І. Франко.

На фото зображені М. Костомаров, І. Франко, Б. Грінченко та В. Антонович. Із зазначених осіб І. Франко був одним із засновників першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах.

У цьому випадку завдання передбачає перевірити, коли вперше українці стали депутатами представницьких органів.

Уперше це відбулося під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії, коли було ухвалено конституцію і проведено вибори до віденського парламенту. Під час виборів у червні 1848 р. до парламенту було обрано 39 депутатів від Галичини і 5 від Буковини.

Представницький орган у Російській імперії – Державна дума – постала під час революції 1905–1907 рр. Перші вибори відбулися у 1906 р. Від українських губерній було обрано 102 депутата, 45 з яких утворили Українську парламентську громаду.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток архітектури. Володимирський собор у Києві.

На фото зображено Володимирський собор у Києві, визначну пам’ятку архітектури та монументального будівництва XIX ст. Зведений у псевдовізантійському стилі за проектом О. Беретті. Собор увінчано сімома золотими куполами. Храм має приосадкувату форму, куполи розташовані на широких низьких барабанах-апсидах, оперезаних віконною аркадою, центральний купол більший за всі інші. Художнє оформлення, зокрема настінні розписи, якими славиться собор, виконано під керівництвом А. Прахова відомими художниками В. Васнєцовим, М. Нестеровим, М. Пимоненком, С. Костенком, О. Курінним, С. Яремичем, В. Замирайлом, В. Котарбінським, П. Свєдомським, М. Врубелем.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Емський указ.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського» – вказує на Емський указ царя Олександра ІІ. Крім того, указ забороняв: ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу; видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот; друкувати будь-які книги українською мовою; ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.); влаштовувати концерти з українськими піснями; викладати українською мовою в початкових школах. Дозволялося видавати українською історичні літературні пам’ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою, що не відповідають зазначеним вимогам. На підставі Емського указу було закрито Південно-Західне відділення російського географічного товариства в Києві, припинено видання «Кіевского телеграфа», заборонено діяльність Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, С. Подолинського, М. Зібера та ін.).

Відповідь – Б.