ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію  і  Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.

Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.

Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.

Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Проаналізувавши діаграму, можна дійти висновку щодо домінування регіону у видобутку вугілля і залізної руди, виплавлянні чавуну і сталі, виробництві цукру тощо.

Отже, йдеться про Наддніпрянську Україну, яка в межах Російської імперії була її головною паливно-енергетичною і продовольчою базою.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

За портретними рисами можна визначити, що на світлині зображено Володимира Антоновича.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Створення і діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчили про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Культурно-освітнє товариство греко-католицьких священників, повна назва Перемиське Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширювання письмами просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії – перша українська просвітницька організація в Галичині, заснована в 1816 р. Іваном Могильницьким.

«Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, сформоване серед українського студентства Львова. Очолювали товариство Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

Напрям діяльності було визначено ідеями романтизму. Діячі товариства, наслідуючи приклад наддніпрянців, ідеологів слов’янського відродження, прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження національного життя українського народу та входження його в коло вільних і культурних націй Європи, насамперед слов’янських.

Представники «Руської трійці» своєю творчістю поклали початок новій, національній літературі в Галичині й на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Маркер розбійник Кармелюк дає змогу визначити, що йдеться про Поділля, де 1813–1835 рр. діяв повстанський рух під проводом Устима Кармалюка. Саме цим подіям і присвячено історичний роман  М. Старицького.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Правильною відповіддю є московські.

Описані події увійшли в історію як Батуринська трагедія (або Батуринська різанина), яка сталася 2 листопада (13 листопада за новим стилем) 1708 року.

Коли гетьман Іван Мазепа відкрито перейшов на бік шведського короля Карла XII у Північній війні, російський цар Петро I наказав своєму фавориту Олександру Меншикову негайно захопити та знищити гетьманську столицю – Батурин.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Наведена картосхема дає змогу визначити райони, охоплені повстанням проти гетьмана Івана Виговського.

На карті зображено події Громадянської війни 1657–1659 років, яка стала початком періоду Руїни. 

1. Райони, охоплені антигетьманськими виступами: Заштрихована територія (Полтавщина та південь Лівобережжя) — це район повстання Мартина Пушкаря та Якова Барабаша. 

2. Кордони «Руського князівства»: Жирна лінія, що охоплює Київщину, Брацлавщину та Чернігівщину. Це пряма відсилка до Гадяцького договору (1658 р.), за яким Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як третій рівноправний член під назвою Велике Князівство Руське.

3. Місце битви біля Конотопа: Хрестик біля міста Конотоп позначає славетну Конотопську битву (червень 1659 р.), де козацьке військо Виговського разом із кримськими татарами вщент розгромило московську армію князя Трубецького.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Цей уривок, що різко критикує московське самодержавство та рабство, є аргументацією полковника Івана Богуна щодо недоцільності укладання «Березневих статей».

• «Березневі статті» (або Переяславський договір) були укладені в 1654 році між Гетьманщиною (на чолі з Богданом Хмельницьким) та Московським царством.

• Іван Богун був одним із найпалкіших противників цього союзу, вбачаючи в ньому загрозу українським вольностям та козацьким правам. Його позиція, висловлена у наведеному джерелі, відображає страх перед московським абсолютизмом і поневоленням, яке він вважав несумісним із козацькою свободою.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність, описана істориком Михайлом Грушевським, стосується гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Уривок описує унікальну і надзвичайно важливу для історії України подію: вступ усього Запорозького Війська на чолі з його гетьманом до Київського Богоявленського братства у 1620 році.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Прочитаний уривок джерела стосується Берестейської церковної унії.

Уривок описує рішення православних ієрархів (митрополита та єпископів «грецького обряду») про перехід під зверхність Папи Римського («найвищий пастир Вселенської Католицької церкви»). Цей процес відомий як Берестейська унія.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Із зазначених понять процес колективізації сільського господарства в УСРР допоможуть схарактеризувати такі поняття: розкуркулення, паспортна система, чорна дошка.

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складник примусової колективізації. Розкуркулювали  селян на основі постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %). Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й Голодомору. Усього в Україні було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн чол. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. Їх називали підкуркульниками. По суті, кампанія ліквідації куркульства як класу була формою репресій щодо всього селянства. Загроза розкуркулення висіла над селянами й примушувала їх вступати до колгоспів. Більш як половину розкуркулених (близько 860 тис. чол.) було виселено в Східні райони СРСР. Цю безправну категорію населення називали спецпереселенцями, використовували на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

Паспортну систему запровадили в СРСР 1932 р. Запровадження єдиної паспортної системи стало черговим кроком тоталітарної системи в закріпаченні селянства, адже нові паспорти видавали лише міським жителям, працівникам державних установ і робітникам радгоспів у селах. Колгоспникам  паспорти не видавали, що перетворювало їх на радянських кріпаків. Відсутність паспортів у часи Голодомору прирекла на голодну смерть мільйони селян, які не могли виїхати за межі населених пунктів. За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність – до трьох років увʼязнення.

Занесення на так звану чорну дошку – один з адміністративно-репресивних засобів колективного покарання, який застосовувала комуністична влада щодо цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад, які чинили опір примусовій колективізації. Режим передбачав блокування їх спецзагонами й військами, заборону виїзду населення за межі цих територій і вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. Режим чорних дошок став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Ідеться про період 1965–1985 рр., коли почали все рельєфніше проявлятися політико-ідеологічна криза радянської моделі розвитку. Узагальнено кризу характеризують поняттям застій. Так, для приховування неможливості побудови комуністичного суспільства, як було обіцяно в Програмі КПРС 1961 р., ідеологами Компартії було сформульовано концепцію розвинутого соціалізму. Її було закріплено в преамбулі Конституції СРСР 1977 р.

Ще одним ідеологічним конструктом стало твердження про існування в СРСР нової історичної спільності – радянського народу. Цим, фактично, прикривали цілеспрямовану політику русифікації (росіянізації). В УРСР це призвело до того, що в Донецькій області й Криму повністю зникали українські школи, а в інших областях вони функціонували переважно в селах. Вищу освіту було майже повністю зрусифіковано.

Також від 1965 р., коли прокотилася перша велика хвиля арештів дисидентів, посилили репресії проти інакодумців. Тобто влада, не маючи аргументованих відповідей на питання, які ставили дисиденти (порушення прав людини, законності, національних прав тощо), стала знову застосовувати репресії. Наступні хвилі арештів відбулися 1972 та на початку 1980-х рр. Фактично майже всі активні діячі дисидентського руху опинилися у в’язницях, психіатричних лікарнях або були позбавлені радянського громадянства.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.