ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних причин і передумов дроблення Русі-України.

Із запропонованих варіантів відповідей правильними є такі твердження:

• великі простори держави, етнічна неоднорідність її населення;
• зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.

Також науковці виділяють і інші причини роздробленості Київської Русі:

• посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище від загальнодержавних;
• розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло виникнення місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин;
• зміна торгівельної кон’юнктури, внаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі, а Західна Європа стала безпосередньо торгувати з Близьким Сходом;
• неврегульованість системи престолонаслідування;
• панування натурального господарства;
• посилення експансії кочовиків на руські землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, поданої на фото, з огляду на поставлене в завданні запитання;
• зіставлення здобутої інформації з кожним поданим варіантом відповіді.

На фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), Збруцького ідола (Б), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).

Тобто дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання змісту політики литовських князів на українських земля після їхнього входження до складу Великого князівства Литовського.

За правління князя Ольгерда до складу Великого князівства Литовського увійшли більшість українських земель. Близько 1355–1356 років відвоював у татар Чернігово-Сіверську землю.

Після перемоги над татарами в битві на Синіх Водах (1362 р.) він приєднав Київщину, Переяславщину, Поділля. У боротьбі з Польщею за Волинь відвоював Берестейський, Володимирський і Луцький уділи. На цих землях

• було збережено чинну на той час систему правління, за якої литовські князі Гедиміновичі фактично лише замінили Рюриковичів, судочинство на підставі норм «Руської правди»;
• тривав розвиток системи удільних володінь;
• було розширено вплив Православної церкви на теренах Литовської держави та її статус у державі;
• «руська мова» набула статусу офіційної.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України й уміння їх застосовувати.

Для характеристики економічного розвитку українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст. потрібно використовувати поняття: «панщина», «кріпацтво», «фільварок».

Кріпацтво й панщину було остаточно закріплено в законах на українських землях у межах Польського королівства1505 року, у Великому князівстві Литовському – 1588 року (ІІІ Литовський статут). Фільварки, які було засновано на праці кріпаків, набули поширення після видання 1557 року «Уставу на волоки».

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії й уміння тлумачити схеми.

Люблінська унія – угода про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту; підписана 28 червня 1569 року на спільному засіданні депутатів польського й литовського сеймів. Її основні умови:

• об’єднання Польщі й Литви у федеративну державу, очолювану виборним монархом, який одночасно є польським королем і великим князем литовським. Його мали обирати на спільному польсько-литовському сеймі й коронувати в Кракові;
• створення єдиного сейму, грошової системи й ведення спільної зовнішньої політики. Збереження Польщею і Литвою свого державного статусу (окремі законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо й фінанси, проте в Литві власний сейм було ліквідовано);

• Перехід до складу Польщі українських земель – Підляшшя, Волині, Київщини

та Брацлавщини.

Умови унії відображено на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України, уміння застосовувати їх під час аналізування історичних джерел.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – поняття.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, – надалі йому до нього нема діла» – чітко вказують на явище закріпачення.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання процесу книгодрукування на українських землях, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в… місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день» – чітко вказують на українського першодрукаря Івана Федоровича (Федорова).

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку освіти на українських землях та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – навчальний заклад.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Нововведенням… української освіти, стало вивчення трьох мов – грецької, латинської та церковнослов’янської», «Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції» – чітко вказують на заснування 1576 року Острозької академії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII століття впродовж 1649–1651 років відбулися Зборівська (1649 рік), Берестецька (1651 рік) битви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Національно-визвольної війни й періоду «Руїни» для розвитку суспільного життя Лівобережної Гетьманщини.

У другій половині XVII століття на Лівобережжі склалася автономна Козацька держава – Гетьманщина. Становлення держави привело до виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання періоду правління гетьмана Івана Мазепи, сформованості картографічних умінь.

На картосхемі позначено Українську козацьку державу в межах кордонів, визначених Зборівським договором 1649 року. Терени Війська Запорозького розділено на три частини: Правобережжя (1), Лівобережна Гетьманщина (2), Запорозька Січ (3).

Станом на 1704–1708 роки владу гетьмана Івана Мазепи фактично поширено на частину Правобережжя та Лівобережну Гетьманщину.

Територія Правобережжя перебувала під правлінням гетьмана, який скористався повстанням полковника Семена Палія проти Речі Посполитої. Там було розміщено гетьманські козацькі полки, які наче мали допомагати польському королю в боротьбі проти Швеції.

Територією Лівобережжя Іван Мазепа керував як гетьман.

Територія Запорожжя від часу Андрусівського перемир'я 1667 року була або в спільному польсько-московському володарюванні, або лише в московському.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «звільнення графа Розумовського з чину гетьманського», «створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву» – чітко вказують на 1764 рік.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання народних рухів другої половини ХVІІІ століття, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – назва народного руху.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Ми, Катерина II, імператриця всеросійська..», «Об’являємо всім нашим людям, які живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському...», «кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького» – чітко вказують на події «Коліївщини» 1768 року, провідниками якої були запорозький козак Максим Залізняк і надвірний козак Іван Гонта.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних програмних документів декабристів.

Програмні вимоги Південного товариства декабристів – це установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав.

Правильна відповідь – Г.