ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей (діячів культури) з історії України.

Микола Лисенко – це видатний український композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання умов розвитку українського руху в різні періоди, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки урядової політики.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської..», «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів» – чітко вказують на імператорський указ Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 року. Прагнучи збити революційну хвилю, влада пішла на поступки, якими негайно скористалася українська громадськість для формування інфраструктури національного життя. З 1905 року в Наддніпрянщині було розгорнуто мережу осередків товариства «Просвіта».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що одними репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, вирішити яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ Петро Столипін. У листопаді 1906 року він видав указ, який був затверджений царем і став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи Петро Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство через руйнування селянської общини й перерозподілення земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі повинні були стати опорою царського режиму і водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержуючи надільну землю у власність, селянин мав змогу об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» і залишатися на старому помешканні або виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту зовнішньополітичного курсу держав щодо українських земель напередодні Першої світової війни, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – держава.

Словосполучення-маркери у джерелі – «приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного» – чітко вказують на зовнішньополітичний курс Російської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – хронологічні рамки подій.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Хай буде Україна вільною», «вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам... творити новий лад вільної автономної України» – чітко вказують на початок Української революції (березень 1917 року).

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд» – чітко вказують на положення Тимчасової інструкції Тимчасового уряду Росії УЦР (серпень 1917 р.).

Правильна відповідь – А.

Тема: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять із історії України.

«Народний секретаріат» – це перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 року постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу основних подій Української революції, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – міжнародний договір.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше...», «На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити», «За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба» – чітко вказують на положення, які було втілено в Брест-Литовському договорі між УНР, Німеччиною та її союзниками.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності в 1918–1921 роках. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання культурної політики урядів державних утворень, що існували на території України в 1917–1920-ті роки.

Організація лікнепу (1923–1936 роки), ліквідація університетів (1920–1930 роки), проведення «українізації» (1923–1938 рр.) були складниками політики Української Соціалістичної Радянської Республіки (1919–1937 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів культури) із історії України.

Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) заснована Миколою Хвильовим.

ВАПЛІТЕ – літературне об’єднання. Виникло в Харкові, існувало від 1925 до 1928 року. Організація стояла на засадах творення нової української літератури через засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій сталінських репресій в Україні.

Політичний процес у СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 – на початку 1930-х років, увійшов в історію під назвою

«Шахтинська справа» (1928 рік) – сфабрикований судовий процес над 53 особами – переважно старими спеціалістами й техніками вугільної промисловості Донбасу, яких звинуватили у «шкідництві».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основного змісту процесу колективізації та сформованості вмінь аналізування візуального історичного джерела – агітаційно-пропагандистського плаката.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – мета агітаційної кампанії.

Словосполучення-маркери у джерелі «Чом же ти ще й досі не колгоспі?» й образи (щасливі селяни-колгоспники й нещасний селянин-одноосібник) указують, що влада намагалася спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи. Але плакатні образи не відповідали реаліям життя. Селяни відмовлялися вступати у колгоспи. Зрештою більшовицька влада розгорнула насильницьку колективізацію.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту соціально-економічного життя в 1930-х роках, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – соціально-економічні процеси в 1930-х роках.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель» – чітко вказують на злочинні заходи влади в період Голодомору 1932–1933 років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років...», «посіви кукурудзи повинні… рівнятися приблизно половині всієї площі зернових» – чітко вказують на період 1959–1965 років, коли уряд СРСР реалізовував семирічний план розвитку господарства. Тож наведений уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє», «Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)» – чітко вказують на підсумки форсованої індустріалізації кінця 1920-х – 1930-х років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання процесу колективізації та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім... з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії – 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу – 10 000–15 000 родин» – чітко вказують на те, що найбільше «куркулів» було виселено з Україні. Розкуркулення було складником процесу насильницької колективізації. Українське селянство чинило активний опір колективізації, що спонукало радянську владу до здійснення репресивних заходів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу і змісту культурного життя України в 1930-х роках.

Для розв’язання завдання можна використати два підходи.

Перший передбачає знання основних рис політики тоталітарної держави у сфері культури.

Другий – зіставити твердження з відповідними хронологічними рамками, окресленими в умові завдання.

Із запропонованих ознак політиці тоталітарної держави відповідатимуть такі:

• масове знищення культових споруд (друга п’ятирічка 1933–1937 років була оголошена п’ятирічкою боротьби з релігією – «Безбожна п’ятирічка». У результаті було закрито 95 % церков, із тих, що діяли в 1920-ті роках. Частина храмів була зруйнована або їхні приміщення використовували не за призначенням;
• початок русифікації української школи (на початку 1930-х років почалося згортання українізації. Із лютого 1938 року в Україні розпочато поступову ліквідацію національних районів і сільрад. У квітні 1938 року вийшла постанова ЦК КП(б)У про переведення шкіл національних меншин на українську чи російську мови викладання. Навчання мовами національних меншин в «окремих національних школах» визнавали недоцільним і навіть шкідливим. Такі школи кваліфікували як «вогнища буржуазно-націоналістичного, антирадянського впливу на дітей». Головною загрозою для «соціалістичного ладу» було оголошено місцевий націоналізм, а не російський шовінізм, як раніше. Це стало сигналом до повсюдного наступу на українізацію. Апарат комісаріату освіти, головного провідника політики українізації, був повністю заміщений на обласному рівні й на 90 % – на районному. Звільнено з роботи 6лизько 4 000 українських учителів і 210 викладачів педагогічних інститутів. З 1938 року в українських школах стало обов’язковим вивчення російської мови. Українську абетку, граматику і словник було максимально наближено до російських. Зменшено кількість українських шкіл, скорочено наклади україномовної продукції, закрито українські театри тощо);
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок (23 квітня 1932 року ЦК ВКП(б) видав постанову «Про перебудову літературно-художніх організацій». Постанова зобов’язувала художню інтелігенцію перебудувати творче життя на ідейних засадах марксизму-ленінізму, користуватись у творчості методом соціалістичного реалізму, черпати сюжети для творів у повсякденному житті, пропагувати пафос соціалістичного будівництва, трудові подвиги стахановців, провідну роль партії в суспільно-політичному житті. Усіх, хто не приймав правил гри, установленихі державною партією, позбавляли підтримки, зокрема й матеріальної, переслідували, зокрема органи державної безпеки. Було ліквідовано всі творчі спілки. На з’їзді письменників України в червні 1934 року було створено Спілку радянських письменників України. Серед понад 300 членів спілки були не лише професійні письменники і поети, а й аматори з робітників і селян, оскільки ще 1930 року профспілки оголосили всесоюзний призов робітників-ударників у літературу. Також було створено Спілку радянських художників України; Спілку радянських композиторів України тощо.

Для реалізації другого підходу потрібно встановити хронологічні рамки:

• проведення політики «українізації» формально з 1923 до 1938 року, проте фактично до початку 1930-х років;
• масове знищення культових споруд відбувалося у другій половині 1930-х років;
• початок русифікації української школи бере свій відлік з 1938 року;
• запровадження обов’язкової середньої освіти відбулося лише на початку 1970-х років;
• створення творчих літературно-мистецьких об’єднань й угрупувань – 1920-ті роки;
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок – початок 1930-х років.

Тобто твердження, які відповідають умові завдання, позначені цифрами 2, 3, 6.

Правильна відповідь – В.